Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.04.2012 Справа №2-8551/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Тихої І.М.
при секретарі Матрифайло І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального центру швидкої медичної допомоги. ОСОБА_2 міської ради, третіх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Комунального центру швидкої медичної допомоги, ОСОБА_2 міської ради про стягнення з відповідача її користь 101193,10 грн. матеріальних збитків, завданих пошкодженням при ДТП належного їй автомобіля марки «БМВ», н.з. ВО 1777 AI, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.07.2010 року о 22 год. 40 хв. через порушення водієм Комунального центру швидкої медичної допомоги ОСОБА_5 п.п. 1.5,2.1,2.3, 16.11 Правил дорожнього руху України, який керуючи автомобілем марки "Мерседес" , р.н. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Руська-Б.Хмельницького-Гоголя у м. Тернополі не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено належний їй автомобіль під керуванням водія ОСОБА_4 Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 30.07.2010 року водія ОСОБА_5 притягнуто до адмінвідовідальності за ст.124 КУпАП. Розмір заподіяних їй матеріальних збитків в результаті пошкодження при ДТП належного їй транспортного засобу визначений згідно з висновком автотоварозначого дослідження СПД ОСОБА_6 № 698 від 16.08.2010 року у сумі 126193,10 грн. У відповідності до укладеного між Комунальним центром швидкої медичної допомоги та СК AT "ПРОСТО-страхування" полісу обов"язкового страхування власників наземних транспортних засобів на випадок заподіяння при ДТП шкоди третім особам, їй виплачено страховою компанією 24990 грн. страхового відшкодування. Проте, дана сума не покрила всіх витрат, пов"язаних з ремонтом автомобіля, а тому просить стягнути з КЦШМД, як власника джерела підвищеної небезпеки, різницю між виплаченою сумою страхового відшкодування та визначеним СПД ОСОБА_6 розміром матеріальних збитків у сумі 101193,10 грн. Також просить стягнути з КЦШМД спричинену їй моральну шкоду у сумі 5000 грн., яка виразилась у порушенні звичного ритму життя, виникненні зайвих турбот, пов'язаних з проведенням ремонту автомобіля, додаткових незручностях через несправність автомобіля і необхідність використовувати транспортні засоби загального користування, що спричинило зайву нервову напруженість та хвилювання.
Позивачка та її представник у суді позов підтримали повністю та попросили стягнути з Комунального центру швидкої медичної допомоги заподіяні збитки у розмірі 101193,10 грн. та 5000 грн. моральної школи.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив, що крім водія ОСОБА_5 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, винен водій ОСОБА_4, який всупереч вимогам знаку 3.1. "Рух заборонено" Додатку 1 ПДР України рухався в напрямку, що забороняє рух всіх транспортних засобів, а тому відповідно до вимог ч.З ст.! 188 ЦК України вважає, що частка вини кожного з водіїв у скоєнні дорожньо-траспортної пригоди становить 50 відсотків. Враховуючи те, що страхова компанія відшкодувала позивачці 24990 грн., а матеріальна шкода, завдана позивачці пошкодженням належного їй автомобіля згідно звіту автотоварознавчого дослідження виконаного ПП ОСОБА_7 № 194 від 22.08.2010 року становить 49414,8! грн., тобто виплачена страховиком сума перекриває 50 відсотків від розміру матеріального збитку визначеного ПП ОСОБА_7 24707,40 грн., в задоволенні позову просить відмовити. Також просить не брати до уваги висновок СПД ОСОБА_6 № 698 від 16.08.2010 року щодо розміру заподіяних позивачці матеріальних збитків у сумі 126193,10 грн., оскільки у ньому не враховано зносу транспортного засобу, термін експлуатації якого становить 11 років.
Представник Комунального центру швидкої медичної допомоги в суді проти позову заперечила та попросила суд відмовити у його задоволенні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. ОСОБА_3 до суду не з"явився, проте, подав письмову заяву, у якій попросив розглядати справу у його відсутності . У судовому засіданні були зачитані його письмові пояснення від 23.07.2010 року, які містяться у матеріалах справи про притягнення його до амінвідповідальності, у яких він зазначив, що рухаючись автомобілем марки "Мерседес" з вул.Гоголя в м.Тернополі в сторону залізничного вокзалу, він зупинився на перехресті з вул.Руська-Б.Хмельницького-Гоголя, починаючи рух одночасно з маршрутним таксі, який обмежив йому видимість, в зв"язку з чим не побачив автомобіля, який рухався з вул .Руська в сторону Центру, в результаті допустив зіткнення з вказаним автомобілем.
Судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачки. ОСОБА_4, який суду пояснив, що 24.07.2010 року близько 22 год. 40 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись з вулиці Руська в м.Тернополі в сторону Центру, на перехресті вул.Руська-Б.Хмельницького-Гоголя, він несподівано відчув'удар в ліву часину автомобіля. На запитання представника ОСОБА_2 міської ради чому він рухався в напрямку, який забороняє рух автомобілів, відповіді дати не зміг.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, покази свідка, дослідивши письмові докази, сул встанови з наступне.
23.07.2010 року о 22 год. 40 хв. через порушення водієм Комунального центру швидкої медичної допомоги ОСОБА_3, п.п. 1.5,2.1,2.3, 16.11 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено належний позивачці автомобіль марки "БМВ ", н.з. ВО 1777 АІ під керуванням водія ОСОБА_4
Зокрема, керуючи автомобілем марки "Мерседес" , р.н. НОМЕР_1 на перехресті вулиць
Руська-Б.Хмельницького-Гоголя у м. Тернополі водій ОСОБА_3 не виконав вимогу дорожнього
знаку 2.1 «Дати дорогу» . Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 30.07.2010 року
його притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП.
В свою чергу, водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «БМВ», н.з. ВО 1777 АІ, з вулиці Руська в м. Тернополі в сторону Центру порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 "Рух заборонено" Додатку 1 ПДР Україна, нові встановлено перед залізнодорожнім мостом та який забороняє рух усіх транспортних засобів в а напрямку центру, що підтверджується схемою організації дорожнього руху по вул. Руська у м.Тернополі затвердженої рішенням ОСОБА_2 міської ради № 2615 від 25.12.2008 року, погодженої з УДАЇ УМВС України в Тернопільській області 14.05.2010 року за № 13/9870 .
Наведені обставини підтверджується матеріалами справи про притягнення до адмінвідповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_3, зокрема, протоколом про адмінправопорушення за ст.124 КУпАП водієм ОСОБА_3 , схемою ДТП від 23.07.2010 року, протоколом огляду місця ДТП від 23.07.2010 року, поясненнями водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 23.07.2010 року, протоколами огляду транспортних засобів від 23.07.2010 року, висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1481 та № 1480 від 24.07.2010 року, згідно яких ознак сп"ягніння в водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не виявлено.
Власником автомобіля марки "Мерседес" , р.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого МРЕВ УДАЇ УМВС України в Тернопільській області 9.05.2001 року серії ТЕІ № 020532 є Комунальний центр швидкої медичної допомоги, з яким водій ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах згідно наказу № 38-к від 23.02.1993 року.
Автомобіль марки БМВ, р.н. НОМЕР_3 був придбаний позивачкою у шлюбі з ОСОБА_8, що підтверджується кредитним договором від 7.09.2007 року, відміткою про реєстрацію шлюбу 27.07.1984 року у паспорті громадянина України позивачки та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу , виданого МРЕВ УДАЇ УМВС України в Тернопільській області, був зареєстрований на ОСОБА_8, правом користування вказаним автомобілем згідно відмітки у свідоцтві про реєстрацію мав ОСОБА_4.
Зі звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_3, №194 від 22.08.2010 року, виконаного СПД ОСОБА_9 слідує, що матеріальний збиток завданий власнику автомобіля марки БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_3 при його ушкодженні при ДТП 23.07.20110 року становить 49414,81 грн.
Як пояснив в суді допитаний в якості свідка ОСОБА_9, при визначенні вартості матеріального збитку у своєму звіті він керувався вимогами ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженим постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440, методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України та ФДМ України 24.07.2009 року № 1335/5/1159, зареєстрованої в МЮУ 4.08.2009 року за №724/16740, з наступними змінами. У відповідності до вказаної Методики, оскільки термін експлуатації автомобіля марки БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_3, становить більше 7 років, він врахував його знос у розмірі 70 відсотків ринкової вартості, крім того, ним у присутності водія ОСОБА_4 оглядався автомобіль та був складений протокол огляду транспортного засобу № 194 від 6.08.2010 року, в якому детально були описані пошкодження автомобіля, зауважень від ОСОБА_4 не надійшло.
З висновку експертного автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_6 № 698/10 від 16.08.2010 року вбачається, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_4 становить 126193,10 грн. При визначенні збитку він приймав значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу за нуль.
Згідно з вимогами ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов"язків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці, залежно від обставин, що мають істотне значення.
Суд з врахуванням взаємної вини обох водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди визначає частку вини ОСОБА_3 у розмірі 60 відсотків, а ОСОБА_4- 40 відсотків.
Оскільки позивачка не представила суду доказів понесених нею реальних затрат на проведення ремонту транспортного засобу, суд, у відповідності з роз'ясненнями , що містяться у постанові Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди": " при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна слід враховувати зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом міністерства юстиції України та фондом державного майна України" , при визначенні вартості завданого позивачці матеріального збитку опирається на звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_3, №194 від 22.08.2010 року у сумі 49414,81 грн., виконаний СПД ОСОБА_9, оскільки в ньому враховано знос транспортного засобу та не приймає до уваги наданий позивачкою висновок експертного автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_6 № 698/10 від 16.08.2010 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного позивачці пошкодженням належного їй автомобіля в сумі 126193,10 грн., оскільки всупереч вимогам Методики та вищезгаданих роз"яснень постанови Пленуму Верховного суду України в ньому не враховано зносу автомобіля.
З врахуванням того, що ТФ АТ "ПРОСТО- страхування", у якій Комунальний центр швидкої медичної допомоги застрахував належний йому транспортний засіб марки Мерседес, н.з. 01596 ТЕ згідно полісу обов"язкововго страхування власників наземних транспортних засобів на випадок заподіяння при ДТП шкоди майну третіх осіб, виплачено ОСОБА_1 24990 грн. страхового відшкодування згідно платіжного доручення № 14543 від 11.10.2010 року, суд прийшов до висновку, що різниця невідшкодованих позивачці матеріальних збитків становить 4658,89 грн. (29648,87 грн. (49414,81 грн. * 0,06 ) - 24990 грн.)
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають до часткового задоволення, слід стягнути з Комунального центру швидкої медичної допомоги на її користь 4658,89 грн. матеріальних збитків та 214,60 грн. понесених судових витрат.
В задоволенні вимог щодо стягнення 5000 грн. моральної шкоди слід відмовити через ненадання позивачкою доказів їх заподіяння.
Керучись статтями 10, 11 ч.1, 60, 88, 210, 212, 215 ЦПК України, статтями 1166 ч.1, 1167 ч. 1, 1172, ч.2 1188 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального центру швидкої медичної допомоги на користь ОСОБА_1 4658,89 грн. матеріальних збитків та 214,60 грн. в відшкодування судових витрат. В задоволенні решти позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд на протязі десяти днів від його проголошення.
Головуюча І.М.Тнха