Номер провадження: 11/1590/6503/11
Номер справи місцевого суду: 11 - 826/11
Головуючий у першій інстанції Споришева
Доповідач Стоянова Л. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого: Стоянової Л.О.,
суддів: Потанина О.О., Тітієвською В.Д.
за участю прокурора Каражелязко А.В.,
захисника ОСОБА_1
підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляцію Котовського транспортного прокурора на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 12.04.2011 р., якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Василівка Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_2, працююча начальником відділу держкомзему в Любашівському районі, має двох неповнолітніх дітей, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судима,
звільнена від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст.. 366 ч.1 КК України у зв’язку зі зміною обстановки, провадження по справі закрито,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, уродженка та жителька смт. Любашівка Одеської області, вул.. Тургенєва,11-а, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працююча, пенсіонерка, раніше не судима,
звільнена від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст.. 366 ч.1 КК України у зв’язку зі зміною обстановки, провадження по справі закрито,
встановила:
Органами досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються за ст.. 366 ч.1 КК України в тому, що ОСОБА_2, будучи начальником відділу держкомзему в Любашівському районі, а ОСОБА_3, перебуваючи на посаді голови Любашівської селищної ради, як посадові особи, 17 січня 2009 року, засвідчили шляхом проставлення свого підпису та печатки завідомо недостовірні дані в офіційному документі – Акті по перенесення в натуру межземельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 17.01.2005р. землевласнику ОСОБА_4 про те, що виконавцем польових робіт - інженером проектувальником ОСОБА_5 у їх присутності та землевласника ОСОБА_4 проведено встановлення і закріплення на місцевості межземельної ділянки площею 2,99 га ріллі із земель колективної власності колишнього КСП „Зоря” під № 379, а поворотні точки зовнішніх меж ділянок закріплено межовими знаками довгострокового зберігання, а також дані про те, що землевласнику пред’явлені межові знаки, які у ту ж дату передаються їй на зберігання.
В апеляції прокурор зазначив, постанова суду є незаконним, оскільки усі наведені в постанові обґрунтування необхідності звільнити підсудних від кримінальної відповідальності, не свідчать про те, що вони перестали бути суспільно-небезпечними. Крім того, підсудні не визнавали свою вину на досудовому слідстві та в декількох судових засіданнях.
За таких обставин прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд
В запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду є законною, оскільки обвинувачені дійсно втратили суспільну небезпечність внаслідок зміни обстановки. Так, 18.05.2010р. Державним комітетом України із земельних ресурсів прийнято Наказ, яким затверджено Інструкцію про встановлення меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками. Додатком до вищевказаної інструкції не передбачено прийняття участі у складанні Акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання посадовими особами, а саме начальником відділу Держкомзему та селищним головою.
За таких обставин захисник просить залишити постанову суду без змін, а скаргу прокурора без задоволення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції, захисника ОСОБА_1, та підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, які заперечували проти апеляції прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню за наступних підстав.
Вина обвинувачених в інкримінованому їм злочині повністю доказана матеріалами справи та ніким, по суті не оспорюється, а їх дії вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ст.. 366 ч.1 КК України як службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей і видача завідомо неправдивих документів.
Відповідно до ст.. 48 КК України, особа, яка вперше скоїла злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо буде встановлено, що на час розслідування чи розгляду справи у суді, внаслідок зміни обстановки, скоєне їй діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови суду, наводячи підстави для звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, суд послався на те, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності та вчинили злочин невеликої тяжкості, з моменту вказаного діяння пройшло більше двох років, повністю визнали свою вину та щиро розкаялись, також ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а ОСОБА_3 є пенсіонеркою.
Між тим, відповідно до ст. 7 КПК України, у разі застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, в чому конкретно виразилась зміна обстановки і чому вона потягла за собою втрату суспільної небезпечності вчиненого діяння.
Втрата суспільної небезпечності з боку особи, яка вчинила злочин, може пояснюватися суттєвою зміною обстановки в житті конкретної людини. Окрім того, про це може свідчити і правильна, об’єктивна оцінка такою особою своєї поведінки після вчинення злочину; її спосіб життя та сумлінне виконання професійних та громадських обов’язків, тобто зміни в її особистості, які доводять факт виправлення і свідчать про вірогідність не вчинення нею злочинів у майбутньому.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачені в ході досудового слідства та впродовж судового розгляду справи вину у скоєному злочині не визнавали, а наведені судом в постанові підстави для звільнення від кримінальної відповідальності передбачені ст.. 66 КК України та можуть бути визнані як обставини, які пом'якшують відповідальність але не є підставами для звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки.
Таким чином, на думку колегії суддів, доводи прокурора є обґрунтованими, оскільки суд першої інстанції, навівши фактично доводи, передбачені ст.. 66 КК України, прийняв рішення на підставі ст. 48 КК України.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, справа поверненню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляцію Котовського транспортного прокурора задовольнити.
Постанову Любашівського районного суду Одеської області від 12.04.2011 р., якою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст.. 366 ч.1 КК України на підставі ст.. 48 КК України, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Судді апеляційоного суду Одеської області: