Справа № 11-а-278 2009р. Головуючий в суді І-ї інстанції - Пляка С.Л.
Категорія - ст.254 КК України Доповідач у апеляції - Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого: Драного О.П.
Суддів: Палічука А.О.
Ремеза П.М.
з участю прокурора: Чабанюк Т.В.
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора Олександрівського району та засудженого ОСОБА_1 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2008 року, яким:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня технічна, одружений, голова ФГ «Каримбаль», раніше не судимий, мешканець АДРЕСА_1,
засуджений за ст.254 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.
За ст.ст.197-1 ч.1, 197-1 ч.3 КК України ОСОБА_1 виправданий за відсутністю в його діях складу злочину.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину при таких обставинах.
Так, ОСОБА_1 як голова фермерського господарства «Карибмаль» згідно державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1, виданого Олександрівською районною радою 24 лютого 1998 року, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за № 56 на підставі розпорядження Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №128 від 18 вересня 1992 року та рішення одинадцятої сесії двадцять першого скликання Красносільської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області №71 від 27 листопада 1992 року, на законних підставах використовував земельну ділянку площею 21,55 гектарів, яка розташована на території Красносільської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області в межах с. Красносілля та с. Гутниця. Вищезазначені земельні ділянки ОСОБА_1 використовував для виробництва, переробки і реалізації риби.
При цьому, голова ФГ "Карибмаль" ОСОБА_1 без виготовлення проектної документації, укладання та державної реєстрації договорів оренди на земельну ділянку, в період 1990-1995 років зайняв земельну ділянку, розташовану на правій притоці річки Сухий Тясмин басейну річки Тясмин на землях Красносільської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області за межами с. Красносілля, на якій самовільно, без дозволу та погодження відповідних служб, збудував дві гідротехнічні споруди - дамби та утворив два ставки, а всього самовільно зайняв 11, 66 га.
З метою ремонту та укріплення існуючих гідроспоруд (трьох дамб), дві з яких розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці, ОСОБА_1 з земельної ділянки площею 1,38 га. провів роботи, використовуючи власний трактор ДТ-75, на якому працював ОСОБА_2, та техніку ФГ «Сокол», на якій працювали трактористи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, по зняттю верхнього родючого шару ґрунту, що спричинило порушення його структури та втрату родючості. Роботи по зняттю ґрунту проводились весною та протягом літа 2006 - 2007 років для ремонту та укріплення існуючих гідроспоруд (трьох дамб), після пошкоджень, які було завдано дамбам весняними паводками.
В апеляціях:
- прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок щодо ОСОБА_1, оскільки судом неправильно застосований кримінальний закон; апелянт зазначає, що з урахуванням встановлених матеріалами справи обставин дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.ст.197-1 ч.1, 197-1 ч.3, 254, 365 ч.1 КК України. При цьому апелянт вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1: за ст.254 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських обов'язків строком на 2 роки; за ст.197-1 ч.1 КК України - у виді штрафу в розмірі 3400 грн.; за ст.197-1 ч.3 КК України - у виді штрафу в розмірі 5100 грн.; за ст.365 ч.1 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських обов'язків строком на 2 роки; на підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських обов'язків строком на 2 роки; на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду як незаконний та виправдати його за ст.254 КК України за відсутністю в його діях складу злочину. Апелянт зазначає, що вирок суду в частині визнання його винним за ст.254 КК України не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки шар ґрунту був змитий весняними паводками та дощами, а земля на ремонт гідроспоруд бралася з дороги, при цьому засуджений ОСОБА_1 зазначає, що у вироку суду не вказаний розмір заподіяної ним шкоди і кому саме вона заподіяна.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора Олександрівського району, думку засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування з наступних підстав.
Згідно вимог ст.22 КПК України органи досудового слідства та суд зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, які обставини, що викривають та які, що виправдують засудженого, також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність. Проте, вказані вимоги кримінально-процесуального закону як органами досудового слідства, так і судом порушені.
Як органами досудового слідства, так і судом першої інстанції ОСОБА_1 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ст.254 КК України, зокрема за те, що він з метою ремонту та укріплення існуючих гідроспоруд (трьох дамб), дві з яких розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці, ОСОБА_1 з земельної ділянки площею 1,38 га. провів роботи по зняттю верхнього родючого шару ґрунту. Разом з тим, згідно диспозиції ст.254 КК України злочином є безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, у зв'язку з чим суб'єктом вказаного злочину може бути фізична особа, яка на законних підставах користується земельною ділянкою та на яку покладений обов'язок дбайливого ставлення до використання земель.
За таких обставин, враховуючи те, що згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку, на якій у подальшому проводив роботи по зняттю верхнього родючого шару ґрунту, дії засудженого не можуть кваліфікуватися за ст.254 КК України, оскільки на нього не покладався обов'язок відповідними державними установами з приводу дбайливого ставлення до використання займаних ним земель, що у відповідності до ст.367 ч.1 п.4 КК України є неправильним застосуванням закону та тягне за собою скасування вироку.
Також, ні органом досудового слідства, ні судом не перевірені доводи ОСОБА_1 про те, що він будь-яких дій по зняттю верхнього родючого шару ґрунту не здійснював, родючий шар ґрунту був змитий весняними паводками та дощами, а земля на ремонт гідроспоруд бралася з дороги, при цьому засуджений ОСОБА_1 правильно зазначає, що в ході розгляду справи не встановлено кому саме його діями заподіяна шкода.
Крім того, як вбачається з вступної частини вироку ОСОБА_1 окрім іншого обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.365 ч.1 КК України, у мотивувальній частині вироку зазначені підстави, за яких суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак вказаного злочину, проте у резолютивній частині вироку відсутній висновок суду з приводу пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ст.365 ч.1 КК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що по справі допущена суттєва неповнота в дослідженні обставин справи, яка не може бути усунута в ході судового засіданні, а тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування, у ході якого слід врахувати наведені вище обставини, дати належну оцінку доказам по справі, а також вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявивши як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують ОСОБА_1, і з врахуванням встановленого вирішити питання про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Олександрівського району та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору Олександрівського району для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
СУДДІ: