Судове рішення #5139312

 

 

                                                                                                                                                     

 

 

                                  

                                                    УХВАЛА

                                                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 

  Справа № 11-а - 355                                                                                        Головуючий в  суді  1 інстанції  Могильний О.П.                                                                                                                                                 

 Категорія - ч.3 ст.321 КК України                                                                          Доповідач у суді 2-ї інстанції  Нікітін О.С.

 

28  квітня  2009 року                           Колегія  суддів  судової  палати у  кримінальних  справах  апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                             головуючого - судді      Новіцького Е.Й.,

                                                      суддів      Савіних  О.П., Нікітіна  О.С.,

                                                за участю прокурора      Замороза  О.Р.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію  прокурора, який брав  участь  у  розгляді  справи  судом  1-ї інстанції,  на  постанову    Кіровського   районного суду  м. Кіровограда  від  4 лютого  2009 року, якою  відмовлено у   задоволенні  клопотання  прокурора  про відновлення строку   апеляційного   оскарження   вироку   цього суду  від  05.12.2008 року і  визнано  такою,  що  не  підлягає  розгляду   його апеляція  на  цей  вирок,  яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Магдебург,  Німеччина, жителя с. Нове міста Кіровограда, громадянина України,   не   одруженого,   судимого вироком  Ленінського  районного  суду м. Кіровограда  від 11.04.2007 року  за ч. 1 ст. 309, ст. 75  КК України на 1 рік позбавлення волі  з іспитовим  строком  на  1 рік,  

засуджено за ч. 3 ст. 321 КК України  на  3  ріки  позбавлення волі.

          Суд  свою  постанову  від 04.02.2009 року мотивував  тим, що  прокурор   клопотання  про  відновлення  строку  апеляційного  оскарження вироку від 05.12.2008 року  і  апеляцію  на   цей  вирок   подав до суду 1-ї  інстанції  19.01. 2009 року, тобто  майже  через  2  місяці  після  проголошення   цього вироку  і не  надав  суду   підтверджуючих  даних про  поважність пропуску  строку  апеляційного  оскарження.

           В  апеляції  прокурор  просить  постанову  суду  від  04. 02. 2009 року   скасувати,  відновити  строк  апеляційного  оскарження  вироку   від 05.12. 2008 року   і  визнати  його  апеляцію   на  цей  вирок  такою,  що  підлягає  розгляду,  зважуючи на  те,  що  строк апеляційного  оскарження   вироку  пропущений  з  поважних  причин,  оскільки   вона  у  період  строку  апеляційного  оскарження хворіла, була  на лікарняному  і  через  ці  обставини  апеляція  на  вирок   нею  була  направлена   до  суду  через  почтове  відділення в  останні  дні  строку  апеляційного  оскарження.

             

             Заслухавши доповідача, думку прокурора,  який  підтримав  апеляцію і просить  постанову суду від  04.02. 2009 року скасувати,  відновити  прокурору строк  апеляційного  оскарження  вироку   від 05.12. 2008 року   і  визнати  його  апеляцію   на  цей  вирок  такою,  що  підлягає  розгляду,  перевіривши матеріали справи  і обговоривши доводи апеляції, колегія  суддів  вважає, що апеляція    не  підлягає задоволенню з  таких  підстав.

 

              Згідно  ч.2 ст.353  КПК  України,  у  разі  пропуску  строку  апеляційного  оскарження  з  поважних  причин особи,  які  мають  право  на  подання  апеляції( ст. 348 КПК  України)  на  рішення  суду  1-ї  інстанції,  можуть  заявити  клопотання   перед судом  про  відновлення  строку  апеляційного  оскарження.  При  цьому   доводити  поважність  причини  пропуску  повинна  особа,  що  заявила  клопотання   про  відновлення  пропущеного  строку.

           Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  прокурор,  який  брав  участь  у  розгляді  справи,  мав  право,  згідно  ст. 349 КПК  України,  на  протязі  15-ти  діб  до 22.12. 2008 року подати  апеляцію   на  вирок  суду   від  05.12.2008 року,  але   прокурор не  виконав  вимоги  закону  і  апеляцію   на   цей вирок  і  клопотання   про  відновлення  строку  апеляційного оскарження  цього  вироку   подав  до  суду   тільки 19.01. 2009 року,  тобто  понад  2  місяці   після  проголошення  вказаного вироку.          

            Також  з  матеріалів  справи  вбачається, що на  момент розгляду  судом    клопотання   про  відновлення  строку  апеляційного  оскарження вказаного  вироку  і винесення   постанови  від 04.02. 2009 року   прокурором  взагалі не  були  надані  суду підтверджуючі  дані,  як  докази,   поважності   причин  пропуску  строку  оскарження, зокрема,  про  знаходження  на лікарняному, про  направлення   апеляції  до  суду  через  почтове  відділення,  як  це  передбачено  вимогами  ч. 2 ст.353  КПК  України. Більш  того, як  у  клопотанні  про  поновлення строку оскарження(а.с.22, т.2), так і  під  час  розгляду справи 04.02.2009 року( а.с.27-28,т.2)  прокурор   взагалі  не  посилався  на  таку  поважну  причину  і  перешкоду вчасно  подати на  вирок апеляцію,  як  знаходження  на  лікарняному(а.с.54, т.2), про  що  послався   в  апеляції  на  постанову   від  04. 02. 2009 року. При  цьому колегія суддів  враховує   і  те,   що  прокурор  знаходився  на  лікарняному не  у період строку  оскарження  вироку, а після 22.12. 2008 року, а  тому  не  було  у  нього  перешкод  вчасно  оскаржити  вирок суду.

           За  таких  обставин  колегія  суддів   вважає, що  постанова суду  від   04. 02. 2008 року  про відмову  прокурору  у задоволенні  клопотання  про відновлення   строку   апеляційного   оскарження   вироку  від  05.12.2008 року і  визнання  його  апеляцію  такою,  що  не  підлягає  розгляду,  обґрунтована   і  відповідає  вимогам  ст. 353  КПК  України,  оскільки прокурор,  який  брав  участь  у  розгляді  справи,  строк  апеляційного оскарження   пропустив  без  поважних  причин.  При  цьому,  колегія  суддів   враховує і те,  що   відповідно  до  ст. 348  КПК  України   апеляцію  на  вирок суду  мав  право  подати  не  тільки  прокурор,  який  брав  участь у розгляді  справи,  але  й  прокурор,  який  затвердив   обвинувальний  висновок  по  кримінальній  справі, однак   ці  вимоги закону   також  не  виконані.

            Таким чином,   колегія  суддів вважає постанову  суду  від 04.02. 2009 року  залишити  без  зміни,  а  апеляцію  прокурора,  як  необґрунтовану, без  задоволення.

            Враховуючи,  що  на  вирок  суду  також  подана  апеляція  засудженого ОСОБА_1, яка  не  призначалась до  апеляційного  розгляду, то  суду  1-ї інстанції  належить  виконати   вимоги  ст.ст. 351,354 КПК  України.

     Керуючись ст.ст.  362,  366  КПК України,  колегія  суддів

 

                                                            УХВАЛИЛА

              Апеляцію   прокурора   залишити  без  задоволення.

              Постанову  Кіровського районного суду м. Кіровограда від  4 лютого  2009 року, якою  відмовлено  прокурору у   задоволенні  клопотання про відновлення строку   апеляційного   оскарження   вироку   цього суду  від  5  грудня 2008 року і  визнано  такою,  що  не  підлягає  розгляду   його апеляція  на  цей  вирок  стосовно ОСОБА_1,  залишити без  зміни.

 

           Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація