Справа № 11-а-326 2009р. Головуючий в суді І-ї інстанції - Пляка С.Л.
Категорія - ст.390 ч.1 КК України Доповідач у апеляції - Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого: Драного О.П.
Суддів: Палічука А.О.
Лещенка Р.М.
з участю прокурора: Кривоноса В.П.
за участю засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2009 року, яким:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Олександрії Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, що не працює, мешканець м. Олександрія Кіровоградської області, вул. 6-го Грудня, 141, корп. 2, кв.51, раніше судимий:
• - 01.03.2002р. Олександрійським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 4 років
позбавлення волі;
• - 09.06.2004р. Олександрійським міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.2, 357 ч.2 КК
України до 3 років позбавлення волі;
• - 04.02.2008р. Олександрійським міськрайонним судом за ст.ст.190 ч.2, 185 ч.2, 70 КК
України до 3 років обмеження волі;
засуджений за ст.390 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 лютого 2008 року, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
Вироком суду постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Олександрівського ВЦ №104 УДД України по ВП в Кіровоградській області 1638 грн. 06 коп.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.
Відбуваючи покарання в Олександрівському виправному центрі №104 УДДУпВП в області, що розташований у смт. Олександрівка Кіровоградської області по вул. Леніна, 22-а, засуджений ОСОБА_1 був письмово ознайомлений з межами виправного центру, правилами внутрішнього розпорядку, порядком і умовами відбування волі та уникнути кримінального покарання 24 травня 2008 року приблизно о 4 год. 30 хв., а також 10 липня 2008 року приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи під наглядом на території розташування гуртожитку виправного центру, самовільно залишив місце обмеження волі, а саме виправний центр, шляхом перетинання огорожі та зник у невідомому напрямку. 11 липня 2008 року о 14 год. 20 хв. працівниками УДДУпВП в Кіровоградській області засуджений ОСОБА_1 затриманий на вул. Г. Сталінграду біля магазину "Сільпо" м. Олександрія та доставлений у подальшому в Олександрівський ВЦ № 104 УДДУПВП в Кіровоградській області.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду як незаконний, справу направити на додаткове розслідування, зазначаючи, що досудове та судове слідство по справі проведено не об'єктивно, одностороннє, висновки суду протирічать фактичним обставинам справи, з грубим порушенням його права на захист, при закінченні досудового слідства він ознайомився з матеріалами справи без адвоката та не в повному обсязі, а також в доповненні до апеляції засуджений вважає, що районним судом за ст.390 ч.1 КК України призначено максимальний строк покарання та порушені вимоги ст.71 ч.2 КК України, оскільки неправильно зарахована невідбута частина покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а вирок суду підлягає залишенню без зміни з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_1 у скоєнні ним злочину при обставинах, вказаних у вироку суду, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об'єктивну оцінку. Дії засудженого ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ст.390 ч.1 КК України .
Так, вина засудженого підтверджується його власними показаннями, даними ним під час судового розгляду справи, у яких ОСОБА_1 частково визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.390 ч.1 КК України, та пояснив за яких обставин вчинив злочин.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується: показами свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11; копією довідки про письмове ознайомлення засудженого ОСОБА_1 з межами Олександрівського ВЦ №104 УДДУПВП України в області та попередження його про кримінальну відповідальність за ст.390 КК України. ( т. 1 а.с.28, 107); інформацією спеціалістів Кіровоградської обласної лікарні про те, що обстежений ОСОБА_1 не потребує невідкладного оперативного лікування i стан його здоров'я задовільний. Kpiм цього, отримувати будь-яку медичну допомогу шляхом фіброгастроскопії i колоноскопії з приводу чужорідних тіл в шлунково-кишковому тракті, ОСОБА_1 відмовився. (т.2 а.с.25, 32); висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи, згідно якої ОСОБА_1 має аномалію характеру у вигляді емоційно-нестабільного розладу особистості (патологія характеру), що не є проявом психічного захворювання i не впливає на його осудність i підпадає під дію ст. 19 КК України. (т. 1 а.с. 190-192); характеристикою-висновком психодіагностичного вивчення особи ОСОБА_1, останній за характером егоїстичний, злопам'ятний, мстивий, скандальний, брехливий, бреше з безневинним вираженням обличчя, має завищену самооцінку, схильний переоцінювати свої можливості. ОСОБА_1, схильний до шантажно-демонстративної поведінки у вигляді аутоагресивних та суіцидальних проявів, як засобу уникнення від відповідальності чи досягнення своєї мети. (т.1 а.с.127,т. 2а.с.17, 28).
Доводи викладені в апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що було порушено його право на захист, при закінченні досудового слідства він ознайомився з матеріалами справи без адвоката та не в повному обсязі суперечать матеріалам справи. Так, згідно протоколу про оголошення закінчення досудового слідства та пред'явлення обвинуваченому матеріалів кримінальної справи від 28.08-04.09.2008 року (т.2 а.с.149) засуджений ОСОБА_1 не виявив бажання ознайомитись з матеріалами кримінальної справи за участю захисника та не заявляв з цього питання клопотань, самостійно ознайомився зі всіма матеріалами. Крім того, з матеріалами справи був також ознайомлений і захисник ОСОБА_12. Тому, колегія суддів вважає, що право на захист засудженого не було порушено.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного ОСОБА_1, який за місцем відбування покарання характеризується негативно, скоїв новий злочин в період відбуття покарання, раніше неодноразово судимий. Також районний суд при призначенні покарання засудженому обґрунтовано визнав у якості обставини, яка обтяжує покарання, - рецидив злочинів. Тобто з урахуванням всіх обставин справи у відповідності з вимогами ст.65 КК України районний суд призначив засудженому покарання, передбачене санкцією ст.390 ч.1 КК України з застосуванням ст.71 КК України.
Доводи апеляції ОСОБА_1 з приводу того, що за ст.390 ч.1 КК України йому призначено максимальний строк покарання та порушені вимоги ст.71 ч.2 КК України, оскільки неправильно зарахована невідбута частина покарання, колегія суддів не приймає до уваги у зв'язку з тим, що з урахуванням всіх обставин справи у відповідності з вимогами ст.65 КК України районний суд призначив засудженому покарання, передбачене санкцією ст.390 ч.1 КК України та відповідно до ст.71 КК України, яке є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді: