Судове рішення #5138891



    2-211/2009р.


            З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

     іменем      України  


                15 травня 2009 року                                     Бершадський районний суд                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Вінницької області

         

                 В складі головуючого              судді           Гуцола В.І.

                 при     секретарі                                          Терлецькій   О.В.

                                                                                     

                                   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за  позовом    відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазпромбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення кредиту, відсотків  за користування кредитом та пені за договором споживчого кредиту,



                                                в с т а н о в и в :

               

                 Позивач ВАТ АБ "Укргазпромбанк" звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 про стягнення боргу згідно договору споживчого кредиту з тих підстав, що як стверджує,  відповідно до укладеного кредитного  договору, додаткової угоди до нього та договорів поруки відповідач ОСОБА_1. отримав кредит в розмірі 200 000 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1.  зобов'язань за кредитним договором загальна заборгованість відповідача перед банком становить 198 649. 02 грн., яка складається з: 19 350 грн. - заборгованість по кредиту; 9 757. 04 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 167 750 грн. - залишок суми по кредиту, що підлягає погашенню згідно графіка; 1 219. 60 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 572. 38 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом. Ці обставини підтверджуються випискою банку по особових рахунках видачі відповідачу кредиту з 12.03.2008 р. по 03.02.2008р., копіями  договору споживчого кредиту, додаткових угод, розрахункових документів, договорами поруки.  У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість згідно договору споживчого кредиту та стягнути сплачене державне мито в сумі 1 700.00 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ.

         В судовому засіданні  представник позивача  ОСОБА_4 підтримує заявлені позовні вимоги.

        Відповідачі  ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 в  судове  засідання не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомленні у встановленому законом порядку, про що свідчать їх розписки про отримання судових повісток, тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

         Заслухавши представника  позивача та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному об’ємі зі слідуючих підстав.

          Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

          Судом встановлено, що 18.03.2008 року відповідач ОСОБА_1. уклав з позивачем договір кредиту № 236-Ф-К/08 і 24.04.2008 року уклав додаткову угоду №1 до цього договору (надалі-кредитний договір), згідно  якого позивач надав відповідачеві 200 000 грн. кредиту на  засадах строковості, зворотності та платності строком до 10.03.2011 року, а відповідач ОСОБА_1. зобов’язався сплачувати не пізніше 5-го числа кожного наступного місяця  відсотки за користування кредитом в розмірі 18%  річних, повертати кредит згідно графіка погашення заборгованості в розмірі 5 560 грн. з квітня 2008 року та в розмірі 6 450 грн. – з вересня 2008 року. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли на себе зобов’язання  відповідати в повному обсязі за зобов’язаннями ОСОБА_1, що випливають з цього договору кредиту.

          Цей  факт  підтверджується договором кредиту № 236-Ф-К/08 від 18.03.2008 року, договорами поруки № 135-П/08 від 12.03.2008 року та № 136-П/08 від 12.03.2008 р.

         Судом встановлено, що з листопада 2008 року відповідач став порушувати умови договору кредиту по його  поверненню та сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується показаннями представника позивача, випискою по особових рахунках, розрахунком заборгованості, письмовими вимогами до позичальника ОСОБА_1

           Відповідно     до п. 2.6 кредитного договору за кожен день користування  кредитом позичальник сплачує 98.63 грн. за умови користування кредитом весь час.

           Відповідно до п.3.5 кредитного договору за кожну повну і неповну добу прострочення платежу позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0.1%  від суми простроченого платежу.

          Згідно з п.3.6 кредитного договору за весь час прострочення виконання грошового обов’язку позичальник сплачує проценти у розмірі 23% річних від неодержаної банком суми. Такі проценти є процентами, які встановлено сторонами відповідно до ст. 625 ЦК України.

           Відповідно до  п. 5.2 абз. 1,3   цього договору банк має право вимагати дострокового погашення кредиту у разі затримання сплати частини кредиту та/або  відсотків щонайменше на один календарний місяць, несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту.

            Відповідно до п. 5.3 кредитного договору у разі наявності будь-якого порушення, передбаченого п. 5.2 договору банк має право вимагати сплати процентів та/або повернення частини кредиту,  строк сплати яких не настав, або повернення всього кредиту.

            Відповідно до п.5.5 цього договору у разі наявності  будь-якого порушення, передбаченого п.п. 5.2, 5.4  вимагати вилучення предмету застави на користь банку та/або вимагати від поручителя виконання умов договору.

              Згідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

             Згідно з  п.1.1 договору поруки № 135-П/08  відповідач ОСОБА_2. поручилася за належне виконання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору. Відповідно до п. 1.3 цього ж договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником своїх обов’язків, що випливають з кредитного договору, банк має право  пред’явити до поручителя вимоги про виконання поручителем у повному обсязі таких обов’язків.

             Згідно з п.1.1 договору поруки № 136-П/08 відповідач ОСОБА_3 поручився за належне виконання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору. Відповідно до п. 1.3 цього ж договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником своїх обов’язків, що випливають з кредитного договору, банк має право  пред’явити до поручителя вимоги про виконання поручителем у повному обсязі таких обов’язків.

                 Виходячи зі змісту  ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.                

                 Як видно з договорів поруки, додаткова відповідальність поручителів у них не встановлена, інше також не встановлено цими договорами.

                Як видно з повідомлення від 5.12.2008 р. за вих. № 251  позивач повідомляв відповідача ОСОБА_1 про порушення ним строків повернення кредиту та відсотків за користування ним, але ці порушення  ОСОБА_1. не усунув.

                Тому, виходячи з вищенаведеного, суд вважає позов законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному об’ємі.

                Згідно зі ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

                Тому з відповідачів на користь  позивача підлягає стягненню солідарно 1700 гривень судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ.              

       На підставі ст.ст. 553 ч.1, 554 ч.ч. 1,2, 1054, 1048, 1049, 1050,1052 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 213-215, 226 ЦПК України, суд -


                                                            в и р і ш и в :

                 

                  Позов відкритого акціонерного товариства акціонерний банк  "Укргазпромбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення кредиту, відсотків  за користування кредитом та пені за договором споживчого кредиту задовільнити повністю.

                Стягнути  солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазпромбанк" 167 750 гривень залишку суми по кредиту, 19 350 гривень заборгованості по кредиту, 9 757 гривень 4 копійки заборгованості по процентах, 1 219 гривень 60 копійок пені за несвоєчасне повернення кредиту, 572 гривні 38 копійок пені за несвоєчасну сплату процентів за користуванням кредитом та 1 730 гривень судових витрат.

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                  Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення,  рішення  може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.

               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.      


                                                                    Суддя            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація