ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2009 Справа№ 34/101-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Крутовських В.І. - доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
від позивача: Похиленко В.О. представник, довіреність №7 від 11.02.09;
від відповідача: Водяна О.М. представник, довіреність №52-16/115 від 23.12.08;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2009р. по справі № 34/101-09
за позовом державного підприємства “Дніпропетровська виправна колонія № 89” Державного департаменту України з питань виконання покарань, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 150 480 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2009р. по справі № 34/101-09 (суддя Примак С.А.) позов державного підприємства “Дніпропетровська виправна колонія № 89” Державного департаменту України з питань виконання покарань (м. Дніпропетровськ) до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) про стягнення 150 480 грн. 00 коп. задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь державного підприємства “Дніпропетровська виправна колонія № 89” Державного департаменту України з питань виконання покарань 150 480 грн. 00 коп. боргу, 1 504 грн. 80 коп. –держмита, 118 грн. 00 коп. –витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2009р. по справі № 34/101-09, відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити державному підприємству “Дніпропетровська виправна колонія № 89” Державного департаменту України з питань виконання покарань у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
11.06.2009р. позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2009р. по справі № 34/101-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” –без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.09.2008р. між державним підприємством “Дніпропетровська виправна колонія № 89” Державного департаменту України з питань виконання покарань (Постачальник) та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) був укладений договір поставки № 2044д (далі –договір), за умовами якого Постачальник (позивач по справі) взяв на себе зобов’язання передати у власність Покупцю (відповідачу) товар відповідно до Додатків-Специфікацій до договору, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Оплата товару відповідно до п. 5.1. договору здійснюється Покупцем на підставі рахунків-фактур, виставлених Постачальником. При цьому в рахунках-фактурах указується ціна товару, встановлена в Специфікації.
Згідно п. 5.2. договору оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на протязі 10-ти банківських днів з дати виставлення рахунків-фактур та надання податкових накладних за фактично поставлений товар. Інші умови оплати товару повинні бути додатково встановлені в Додатках-Специфікаціях до Договору.
У п. 6.2. договору зазначено, що постачальник при поставці товару передає наступні документи: рахунки-фактури, сертифікат якості, податкову та видаткову накладні, копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Відповідно до п. 6.3 договору оригінали та копії вищезазначених документів передаються Покупцю або його представнику “із рук в руки” або іншим способом. Вказані документи передаються Постачальником Покупцю в строк не пізніше 3 днів з дня поставки.
Між позивачем та відповідачем був підписаний протокол розбіжностей від 01.10.2008р. та протокол узгодження розбіжностей від 20.10.2008р., які є невід`ємною частиною договору.
Додатковою угодою № 1 від 31.10.2008р. були внесені зміни та доповнення до договору та викладено п. 5.2. договору наступним чином: оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 10-ти банківських днів з дати виставлення рахунків-фактур та надання податкових накладних за поставлений товар, або акредитивами на користь постачальника на суму узгодженої поставки відповідно до п. 3.1. договору.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.
На виконання умов зазначеного договору згідно заявки відповідача від 09.10.2008р. № 52-03/12-768 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 150 480 грн. 00 коп., а відповідач прийняв продукцію заявленого об`єму, що підтверджується видатковою накладною № 346 від 17.11.2008р., актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей до накладної № 346 та довіреністю на отримання серії ЯОП № 451492/1455 від 14.11.2008р. (а.с. 18-20).
Позивачем було направлено відповідачу вимогу № 89/20-6270 від 26.12.2008р. про сплату боргу за поставлену продукцію з повторним наданням всіх документів (оригінал накладної № 346 від 17.11.2008р., оригінал рахунку № 704 від 17.11.2008р. та оригінал податкової накладної № 10 від 17.11.2008р.), надання яких є обов`язковим за умовами договору, які відповідач отримав 05.01.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 22).
Факт отримання вищезазначених документів не спростовується відповідачем.
У відповіді Вих. № 52-16/201 від 10.02.2009р. на лист-вимогу позивача відповідач визнав наявність боргу, але оплатити отриманий товар відмовився, посилаючись на фінансове скрутне становище.
У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 150 480 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар.
До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування факт поставки позивачем відповідачу товарів на загальну суму тобто підтвердження факту виникнення у відповідача зобов`язань за договором від 19.09.2008р. № 2044д.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивачем були виконано умови договору, встановлені п. п. 5.1., 6.3. договору, щодо виставлення рахунків-фактур, надання податкових накладних, що повністю підтверджується матеріалами справи
Тому є наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від19.09.2008р. № 2044д. в сумі 150 480 грн. 00 коп.
Заперечення відповідача в апеляційній скарзі на факт виставлення рахунків-фактур та надання податкових накладних за фактично поставлений товар спростовується матеріалами справи.
І в порушення ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів свої посилання, викладені в апеляційній скарзі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2009р. по справі № 34/101-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг) - без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко