Придніпровський районний суд м.Черкаси

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18001, (0472) 37-30-76

Справа №2-128/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого - судді - Степаненко О.М.

при секретарі - Антоновій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа КП «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа КП «ВЖРЕУ- 4» про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

встановив:

Позивач по первісному позову ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулась до суду із юзовом до ОСОБА_4, третя особа КП «ВЖРЕУ-4» про усунення перешкод у користуванні житлом.

До початку судового розгляду справи позивачі змінили предмет та підстави позовних вимог, зокрема, останні позиваються до ОСОБА_4, третя особа КП «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи заяву наступним.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло №19487 від 21.05.1998 року їм /позивачам/ на праві приватної власності належить квартира №120 по вул. Петровського в м.Черкаси. В квартирі зареєстрований, але фактично не проживає з червня 2007 року відповідач ОСОБА_4, з яким позивач ОСОБА_5 співмешкала. Як підставу залишення квартири ОСОБА_4, позивачі вказують на існування постійних сварок та непорозумінь між останнім та ОСОБА_5 Відповідач не сплачував комунальні послуги, що призводить до переплат, які несуть позивачі.

Факт непроживання відповідача в квартирі АДРЕСА_1 підтверджується актом від 02.10.2009 року.

Просять визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право корис тування житловим приміщенням, а саме квартирою №120 по вул. Петровського, 163 в м. Черкаси.

В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні, позивач ОСОБА_5 також пояснила, що дійсно під час останньої сварки з ОСОБА_4 в червні 2007 року, вона викликала працівників міліції, які доставили останнього до райвідділу міліції. Після чого, ОСОБА_4 деякий час не з'являвся, а тому вона, з метою захисту своїх дітей та запобігання контакту із ними /дітьми/ та ОСОБА_4 в зв'язку з його неправомірними діями - сварками, конфліктами, які проходили в присутності дітей, - вона прийняла рішення щодо заміни вхідних дверей та дверних замків. При цьому всі речі ОСОБА_4 були зібрані нею та отримані згодом ОСОБА_4 Відповідач не приймав жодних мір щодо повернення до квартири - не приходив до квартири, не намагався вести переговори тощо. Крім того, він протягом трьох років /з червня 2007 року/ жодного разу не сплатив комунальних послуг на утримання квартири, в тому числі в своїй частині. Особистих речей відповідача в квартирі немає.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 дали аналогічні пояснення.

Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову, пояснив, що з березня 1994 року він та позивач ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство тощо. З 2007 року вона /ОСОБА_5/ почала ставитись до нього упереджено, намагаючись виселити його з квартири №120, по вул. Петровського, 163 в м. Черкаси. Результатом цього став виклик ОСОБА_1 працівників міліції нібито з причини вчинення сварки та погроз з його боку. Після того, як він повернувся із райвідділу міліції, було з'ясовано, що ОСОБА_5 замінила двері та замки, таким чином він був позбавлений свого майна, що знаходилось в квартирі. Підтвердив, що дійсно не сплачував за комунальні послуги по утриманню квартири, а також не намагався з'ясовувати розмір таких плат за користування житлом ані у ВЖРЕУ, ані у ОСОБА_5 та її дочок, послуги не оплачував.

Представник третьої особи КП «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради попередньо подали заяву про слухання справи за їх відсутністю.

Крім того, до початку розгляду справи по суті, відповідачем ОСОБА_4 поданий зустрічний позов до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа КП «ВЖРЕУ-4» про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, мотивуючи його наступним, з березня 1994 року він разом із відповідачем ОСОБА_5 /позивачем по первісному позову/ проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. З 2007 року відповідач ОСОБА_5 почала вчиняти дії, направлені на його виселення із квартири АДРЕСА_2. Результатом цього став виклик відповідачкою працівників міліції з мотивів, начебто він в нетверезому стані вчинив сварку та погрожував їй. Його було затримано працівниками міліції, і коли він повернувся до квартири, він виявив, що ОСОБА_5 замінила вхідні двері та замки, позбавивши його свого майна, яке залишилось в квартирі. Таким чином, вважає, що він зареєстрований в квартирі як чоловік ОСОБА_5.з вини останньої та створення нею перешкод, він позбавлений можливості надалі проживати однією сім'єю та користуватись житловим приміщенням.

Просить вселити його в квартиру АДРЕСА_2; зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у користуванні зазначеною квартирою.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свій позов підтримав, просив, його задоволити, своїми поясненнями підтвердив обставини, викладені у його заяві.

Позивачі по первісному позову, відповідачі по зустрічному позову ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов про вселення не визнали, ОСОБА_5 пояснила, що квартира №120, по вул. Петровського, 163 в м. Черкаси є їх власністю, ОСОБА_4 не є власником вказаної квартири. Вважає, що його вимоги про вселення безпідставні, вселення неможливе також із тих підстав, що квартира є двокімнатною, в ній проживає вона, її дочки та зять. Перспективи проживання її з ОСОБА_4 однією сім'єю немає, на час розгляду справи він є сторонньою особою, що унеможливлює його проживання в квартирі.

Суд, заслухавши позивачів по первісному позову ОСОБА_5, ОСОБА_2М, ОСОБА_3, їх пояснення як відповідачів по зустрічному позову, ОСОБА_4 як відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову про визнання ОСОБА_4 особою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою №120 по вул. Петровського в м. Черкаси, та відмови у позові останнього про його вселення в вищевказане жиле приміщення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 21.05.1998 року, виданого Придніпровським райвиконкомом, квартира АДРЕСА_3 належить позивачам по первісному позову ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Згідно довідки KB ВЖРЕУ-3 від 09.07.2009 року в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який зареєстрований як піднаймач.

Досліджуючи обставини по первісному позову про визнання ОСОБА_4 особою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд дав оцінку діям позивачки ОСОБА_5 щодо заміни в червні 2007 року вхідних дверей та замків, і визнав їх вимушеною необхідністю, яка була направлена на запобігання негативного впливу протиправних дій ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Факт звернення ОСОБА_5 щодо протиправних дій ОСОБА_4 підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно останнього від 26.06.2007 року ДІМ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області.

Крім того, показаннями свідків ОСОБА_6 JI.I., ОСОБА_7, ОСОБА_8 - сусідів позивачів по первісному позову, допитаних в судовому засіданні, встановлено, що речей ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_4, не має. Відповідача ОСОБА_4 не бачили в даній квартирі з 2007 року.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 в порушення ст.68 ЖК України, якою передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, за період з 2007 року не сплачував таку плату. Доказів щодо спроби останнього встановити розмір такої плати, зокрема його частки, а також його намагань здійснити оплату таких комунальних послуг тощо, ОСОБА_4 суду не представлено, а судом під час розгляду справи, -

не встановлено. Суд також не встановив спроби ОСОБА_4 повернутись до житла - ані шляхом переговорів з позивачами, ані звернення до відповідних правоохоронних органів, ані до суду щодо захисту своїх порушених прав.

Між позивачами ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, як з власниками квартири, іншої угоди, в т.ч. і договір найму (оренди) житла (ст. 158 ЖК України, ст. 810 ЦК України), яка б давала право відповідачу ОСОБА_4 користуватись квартирою - не укладалось.

У відповідності із нормами ст. 64 ЖК України, відповідач ОСОБА_4 не є членом сім'ї ОСОБА_5, так як даний факт не встановлений, в тому числі й в судовому порядку, а навпаки ОСОБА_4 знаходиться в неприязних стосунках з позивачем ОСОБА_5

Приймаючи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що під час розгляду позову про визнання ОСОБА_4 особою, що втратила право користування жилим приміщенням, мають бути застосовані положення ст. ст. 71, 72 ЖК України.

Факт втрати ОСОБА_4 права користування квартирою, окрім показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підтверджується також доказами /квитанціями/ оплати квартирної плати позивачем ОСОБА_5

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про вселення ОСОБА_4 у квартиру №120 за вищевказаною адресою, суд не може нехтувати правами інших власників окрім ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які можуть бути порушеними під час користування ОСОБА_4 даною квартирою.

Конституцією України (ст. 41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Аналогічні норми кріплені в ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Крім того, ст. ст. 150, 155 ЖК України передбачено громадяни, які мають у приватній іасності будинок, квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання генів сім'ї і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд; власника не може бути >збавлено права користування жилим будинком (квартирою).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь- :их порушень його права. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386 К України.

Крім того, у відповідності з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Також, судом досліджено та дана належна оцінка ордеру на жиле приміщення, виданого ОСОБА_4 та членам його сім'ї згідно рішення Черкаського міськвиконкому №213 від 18.05.1993 року на квартиру АДРЕСА_5, та незважаючи на те, що відповідно до довідки КП ЧООБТІ про відсутність у ОСОБА_4 нерухомого майна. Наявність даного ордеру вказує, що він не був позбавлений права на приватизацію нерухомості.

За висновками суду, ОСОБА_4 хоча й не зазначив матеріально-правового обґрунтування своїх вимог, однак суд з метою швидкого і ефективного розгляд справи допустив подання його позову за відсутності чіткого правового обґрунтування вимог.

Суд вважає, що ОСОБА_4 не доведено обставини порушення його права на вселення в квартиру АДРЕСА_6.

Наявність досліджених та перевірених судом наданих сторонами доказів, дають суду підстави для постановления рішення про задоволення позову ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмови у зустрічному позові ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 64, 71, 72, 150, 155 ЖК України, ст. 316, 317. 319, 321 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 12, 60, 61, 79, 86, 88, 146, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

вирішив:

ОСОБА_9 ОСОБА_1 ОСОБА_10, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа КП «Придніпровська служба утримання будинків»Черкаської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задоволити.

Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №120, будинку №163 по вул. Петровського в м Черкаси.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачені останньою судові витрати: судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 45,5 грн.

В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа КП «ВЖРЕУ-4» про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - відмовити.

Головуючий

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий