Справа №2-128/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Горбатенко О.В.,

при секретарі: Колядінцевій П.В., Рисухіній А.В., Бєсовій О.В.,

за участю позивачки: ОСОБА_1,

представника позивачки: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища № 92 м. Сєвєродонецька про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка - ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до Вищого професійного училища № 92 м. Сєвєродонецька про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, відшкодування моральної шкоди, в якому просила суд:

1) Визнати незаконним наказ № 785 від 21 листопада 2008 року в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

2) Визнати незаконним наказ № 804 від 28 листопада 2008 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

3) Визнати незаконним наказ № 822 від 04 грудня 2008 року в частині про позбавлення її 100% розміру грошової допомоги на 2008 рік;

4) Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, посилаючись на наступне.

Позивачка працює на посаді викладача з 03.12.1981 року. Наказом № 785 від 21.11.2008 року на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за не реагування на зауваження адміністрації щодо правил ведення журналу. Але всі вимоги адміністрації щодо правил ведення журналу позивачка виконала повністю. Наказом № 804 від 28.11.2008 року на позивачку знову накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за виявлені ряд грубих порушень ведення звітної та навчально-плануючої документації та відмічений низький рівень оснащення предмету дидактичними матеріалами і навчальною літературою. Але ніяких порушень ніколи не виявлялося також і при перевірках. Наказом № 822 від 04.12.2008 року позивачка була позбавлена щорічної грошової допомоги за 2008 рік на підставі винесеної раніше догани. Накладення дисциплінарного стягнення позивачка вважає необгрунтованим та незаконним, так як ніяких порушень не скоювала. Ніяких претензій щодо навчального плану від адміністрації до позивачки не було. Навчальний план розглянутий на засіданні циклової комісії 28.08.2007 року та затверджений заступником директора з НВР ОСОБА_4 Позивачка вважає, що накладення на неї дисциплінарного стягнення незаконним, оскільки порушення трудової дисципліни вона не допускала. Своїми незаконними та необгрунтованими діями відповідач порушив законні права позивачки та причинив їй моральну шкоду, яка виразилась у моральних стражданнях, втрати нормальних життєвих зв'язків, перебуванні постійно у стресі. Моральну шкоду позивачка оцінює в розмірі 5000 гривень.

Враховуючи вищевикладене позивачка була змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, факти зазначені у позовній заяві підтримала. Просила суд:

1) визнати недійсним наказ № 804 від 28 листопада 2008 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

2) визнати недійсним наказ № 822 від 04 грудня 2008 року в частині про позбавлення її 100% розміру грошової допомоги на 2008 рік.

3) стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

4) стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 700 гривень. Додала, що те, що викладено в наказі № 804 від 28.11.2008 року не відповідає дійсності. Плани, робочі програми, плакати, паспорт комплексного забезпечення, все у неї є. З плануючою документацією вона проводить урок, в журналі пише тему уроку. На всі уроки є тематичні папки, конспект уроку. У них в бібліотеці тільки два підручника по предмету «Процеси та апарати». Вона користувалась своїм конспектом з інституту. З наказом № 822 від 04.12.2008 року вона взагалі особисто не ознайомлена, тільки чула про нього. Моральна шкода яку вона зазнала виразилась втому, що вона нервувала, ділова репутація її була підірвана. До лікаря вона не зверталась, але кожного дня у неї піднімався тиск. Позов просила задовольнити у повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_2 підтримав викладене позивачкою. Просив задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав. Пояснив, що накази, які оскаржуються позивачкою є законними. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює директором ВПУ № 92. Дійсно мало місце винесення оспорюваних позивачкою наказів. Вважає дані накази обгрунтованими та законними. Додав, що 18.11.2008 року він був присутній на уроці, який вела ОСОБА_1 для перевірки якості викладання предмету. Позивачка знала, що він буде на її уроці. Після уроку він продивився чи є все необхідне для забезпечення уроку. Було виявлено, що основна документація не відповідає спец. предмету. На його думку зібраних матеріалів було достатньо для винесення дисциплінарного стягнення позивачці. Позивачка заявку на його ім'я про необхідність підручників не надавала. Вважає що вимоги позивачки не обґрунтовані.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона працює старшим майстром ВПУ № 92. Була створена комісія після того, як ОСОБА_5 був присутнім на уроці ОСОБА_1. Вони розглянули план позивачки та прийшли до висновку, що він не відповідає документам. Предмет був викладений на 50%. Був складений акт. Викладач несе відповідальність за цей план та ведення даного предмету. Крім того була виявлена недостатня оснащеність учбовою літературою. Коли підручників немає в бібліотеці, викладач має доступ до інтернету в комп'ютерному класі. В училище існує тематичний план та програма з предмету: «Процеси та апарати харчових виробництв», який вона підписувала, але не знайомилась особливо з ним.

Свідок ОСОБА_4М в судовому засіданні пояснила, що працює зам.директора ВПУ № 92. В її обов'язки входить контроль уроків, журналів, виконання учбових планів. В її посадові обов'язки входить перевірка журналів мінімум 2 рази на рік. Позивачці було винесено попередження по неправильному веденню журналу. 1 вересня на методичній комісії розглядаються учбова програма, конспект лекцій, план уроків та інше. На момент перевірки позивачка не надала конспект лекцій по предмету «Процеси та апарати». Була складена комісія по перевірці предмету «Процеси та апарати». Не було по цьому предмету накопичувального матеріалу у позивачки. ОСОБА_1 до неї з заявками на підручники не зверталась. Не було у позивачки і планів уроків. Вона затверджувала тематичний план та програму з предмету: «Процеси та апарати харчових виробництв», при цьому не читала його.

Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 працює з 11.08.1969 року в ВПУ № 92 м. Сєвєродонецька, з 01.12.1981 року на посаді викладача /а.с. 5-6/. Наказом ВПУ № 92 м. Сєвєродонецька № 804 від 28.11.2008 року викладачу спец.дисциплін ОСОБА_1 було об'явлено догану за те, що нею допущено цілий ряд грубих порушень ведення звітної та навчально-плануючої документації та відмічено низький рівень оснащення предмету дидактичними матеріалами і навчальною літературою /а.с.8/. Як вбачаєтеся з витягу з наказу по ВПУ № 92 ОСОБА_7 № 822 від 04.12.2008 року на підставі винесеної догани згідно п.2 розділу II Положення про порядок видачі щорічної грошової допомоги від 02.09.2008 року було позбавлено 100% розміру грошової допомоги за 2008 рік викладача ОСОБА_1 /а.с.15/.

Згідно ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган поинен зажадати від порушеника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним наказ № 804 від 28 листопада 2008 року про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у вигляді догани, на думку суду вона підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з наказу № 804 від 28.11.2008 року згідно графіка внутрішньоучилищного контролю викладачів на І семестр 2008\2009 навчальних років була проведена перевірка стану оснащення і проведення предмету «Процеси та апарати» викладачем ОСОБА_1 Під час перевірки виявлено цілий ряд грубих порушень ведення звітної та навчально-плануючої документації та відмічено низький рівень оснащення предмету дидактичними матеріалами і навчальною літературою. На підставі чого викладачу спец.дисциплін ОСОБА_1 було об'явлено догану /а.с.8/.

На думку суду, в зазначеному наказі не конкретизовано в чому саме виявились грубі порушення скоєні позивачкою, вимоги яких саме нормативних актів нею були порушені.

В судовому засіданні встановлено, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності послужило: порушення ведення звітної та навчально-плануючої документації та низький рівень оснащення предмету дидактичними матеріалами і навчальною літературою.

Одним з порушень позивачкою, в наказі ВПУ № 92 від 28.11.2008 року № 804, вказано порушення ведення звітної документації, що виразилось в проставлені в журналі записів олівцем. Разом з тим з пояснень позивачки вбачається, що зазначений недолік був відразу усунений. Зазначене порушення не потягнуло за собою негативних наслідків для кого-небудь. Вказану обставину не заперечував і представник відповідача.

Стосовно порушення навчально-плануючої документації, якій був даний аналіз створеною адміністрацією закладу комісією /а.с.68-69/, позивачка пояснила, що вказана документація представляє собою тематичний план та програма з предмету: «Процеси та апарати харчових виробництв» /а.с.16/, який затверджений заступником директора з НВР ОСОБА_4 та підписаний головою ЦК ОСОБА_6, згідно якого вона проводила свої уроки. Зазначений план затверджений 28.08.2007 року, та з того часу претензій до позивачки зі сторони адміністрації не було. Пояснення свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_4 наданими ними в судовому засіданні, стосовно того, що вони формально підійшли к підписанню та ствердженню даного плану, судом не можуть бути прийняті до уваги в зв'язку з тим, що вказані обставини є недоробкою вказаних осіб і не можуть ставитись в вину позивачки, яка дійснювала свою діяльність по плану затвердженому та підписаному компетентними посадовими особами.

Що стосується низького рівня оснащення предмету дидактичними матеріалами і навчальною літературою, яка виразилась в відсутності схем, планів та іншого, то позивачка пояснила, що приймала міри до оснащення предмету, разом з тим на думку суду вказані обставини не можуть розцінюватись як порушення зі сторони позивачки оскільки відповідно до ч.3 ст.29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства матеріальне забезпечення дидактичними матеріалами та начальною літературою входить до компетенції адміністрації учбового закладу, а не викладачів.

Враховуючи вищевказане, в судовому засіданні представником відповідача не були надані докази порушень позивачки, в зв'язку з чим, на думку суду наказ ВПУ № 92 м. Сєвєродонецька № 804 від 28.11.2008 року є необгрунтованим та повинен бути визнаний недійсним.

Позовна вимоги позивачки щодо визнання недійсним наказ № 822 від 04 грудня 2008 року в частині про позбавлення ОСОБА_1 100% розміру грошової допомоги на 2008 рік, підлягає задоволенню оскільки пов'язана з попередньою позовною вимогою, яку суд задовольняє та визнає недійсним наказ про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (із подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні інших цивільних прав, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Як вбачається з пояснень позивачки, вона мотивує спричинену їй моральну шкоду тим, що після винесення незаконних наказів вона постійно знаходиться в стані нервового стресу, змушена була неодноразово звертатися за медичною допомогою, загострилися інші хвороби.

В той же час, позивачка в судовому засіданні не надала суду достатніх доказів на підтвердження вищевказаних фактів, не підтвердила документально, в зв'язку з чим суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу.

Однією з позовних вимог позивачки є стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу у розмірі 700 гривень.

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачкою ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 700 гривень /а.с.113-115/.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивачки про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу в розмірі 700 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60,79,212-215 ЦПК України, ст.ст.29,147,237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (із подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вищого професійного училища № 92 м. Сєвєродонецька про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ № 804 від 28 листопада 2008 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Визнати недійсним наказ № 822 від 04 грудня 2008 року в частині про позбавлення ОСОБА_1 100% розміру грошової допомоги на 2008 рік.

Стягнути з Вищого професійного училища № 92 м. Сєвєродонецька на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ О.В. ГОРБАТЕНКО