2014/2-а-2772/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.09.2011 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Россолов В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії, в якому просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області незаконними, а також зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 25% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період з 01.01.2006 року по день винесення рішення з урахуванням проведення виплат; зобов’язати відповідача усунути порушення, а саме призначити (встановити) йому в подальшому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 25% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і виплачувати щомісячно в подальшому; стягнути на його користь, згідно ст. 90, 94 КАС України, кошти затрачені на правову допомогу в розмірі 500 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку у відповідача та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії, а отже, має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, відповідно до положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року.

На даний час позивач отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в значно нижчому розмірі, в зв’язку з чим звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку додаткової пенсії відповідно до положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідач відмовляє у проведенні перерахунку та повідомляє, що нарахування проводиться правильно. Позивач відмову у проведенні перерахунку вважає протиправною, просив задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою судді Зміївського районного суду від 23 березня 2011 року у даній справі відкрито скорочене провадження в частині позовних вимог за період з 21 вересня 2010 року, а позовні вимоги за період з 1 січня 2006 року по 20 вересня 2010 року - залишені без розгляду, оскільки пропущено шестимісячний строк звернення до суду.  

Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, пояснюючи, що позивачу з 18 серпня 2005 року Управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України

-2-

“Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Також позивач отримує додаткову пенсію, як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році ІІІ категорії.

Відповідно до ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 “Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ст.ст. 50-54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”провадиться виходячи з розміру 19,91 грн.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України”внесено змiни до Закону України “Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи”, а саме: у статтю 50: “Особам, вiднесеним до категорії 3, призначається щомiсячна додаткова пенсiя за шкоду, заподiяну здоров'ю, у розмірі - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмiр прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, визначається на момент виплати пенсії згiдно iз Законом “Про Державний бюджет України”i не може коригуватися iншими нормативно-правовими актами”.

Тобто, починаючи з 1 сiчня 2008 року розмiри пенсiй та додаткових пенсiй встановлюються з урахуванням вищезазначеного Закону.

Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституцiйним положення статтi 67 роздiлу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пiдпункту 7 пункту 19, пунктiв 20-22, 24-34, пiдпунктiв 1-6, 8-12, пункту 35, пунктiв 36-100 роздiлу II “Внесення змiн до деяких законодавчих актів України”.

Постановою Кабiнету Міністрів України вiд 28 травня 2008 р. № 530 врегульовано деякi питання соцiального захисту окремих категорiй громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, вiдповiдно до Закону України “Про статус та соцiальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи”. Частиною 4 зазначеної постанови з 22 травня 2008 року передбачено щомiсячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону, ліквідаторам наслідків аварії ІІІ категорії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які в тратили працездатність.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області діяло правомірно і законно, а, отже, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, суд вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення серія АГ № 669551 від 23 лютого 2006 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком /а.с. 10/.

З копії посвідчення серія А № 000678 від 10 січня 1993 року вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році /а.с. 9/.

Згідно ст. 49 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в редакції від 06 червня 1996 року особам, віднесеним до 3 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

В редакції від 28 грудня 2007 року вимоги ч. 1 ст. 51 цього ж Закону встановлюють наступне: “Особам, вiднесеним до категорії 3,  призначається щомiсячна додаткова пенсiя за

-3-

шкоду, заподiяну здоров'ю, у розмірі - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення ст.67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-1 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”. В тому числі й нові редакції ст.51 на підставі цього Рішення визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно вимог частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначається Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії –встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України “Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум –вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Таким чином, визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є виправною величиною від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю призначених за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. 

Запереченнями на позовну заяву підтверджуються доводи позивача ОСОБА_1 про те, що пенсія йому нараховувалася не відповідно до вимог ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а відповідно до підзаконних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

Отже, за Конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

-4-

внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до п. 4 розділу VII Закону України “Про Держаний бюджет України на 2011 рік”у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Підпунктом 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року  № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим, що належать до 3-ї категорії –10%.

У зв’язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту застосування положень ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”здійснюється до 23 липня 2011 року у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Відповідно до ст. 90 КАС України,витрати,пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги,передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно із ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Законом України “Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах”встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні,

на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 49, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 6-14, 71, 99, 183-2, 159-163, 167, 256 КАС України –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати протиправною діяльність Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІІ категорії  у законодавчо встановлених розмірах за період з 21 вересня 2010 року  по 22 липня 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС ІІІ категорії відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

-5-

Чорнобильської катастрофи”виходячи із розміру 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 21 вересня 2010  року по 22 липня 2011 року,  та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 376 (триста сімдесят шість) грн. 40 коп.  

В іншій частині позову –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскарження постанови не зупиняє її виконання.

Головуючий: