2014/2-а-5152/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.09.2011 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Россолов В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Зміївському Харківської області щодо не нарахування та виплати йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату йому вищевказаної додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням вже фактично сплачених сум з 1 січня 2010 року.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС ІІ категорії, в зв’язку з чим йому повинна виплачуватись додаткова пенсія відповідно до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У зв’язку з тим, що відповідач здійснює виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, що є значно менше, ніж встановлено законом, ОСОБА_1 звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів і просив задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Зміївського районного суду від 20 травня 2011 року у даній справі відкрито скорочене провадження в частині позовних вимог за період з 20 листопада 2010 року, а позовні вимоги за період з 10 серпня 2010 року по 19 листопада 2010 року - залишені без розгляду, оскільки пропущено шестимісячний строк звернення до суду.  

Ухвалою від 27 липня 2011 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

21 липня 2011 року представник відповідача ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, пояснюючи, що позивачу з 10 серпня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області призначено пенсію відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Також позивач отримує додаткову пенсію, як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році ІІ категорії.

Відповідно до ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 “Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ст.ст. 50-54 Закону України “Про статус і соціальний

-2-

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”провадиться виходячи з розміру 19,91 грн.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України”внесено змiни до Закону України “Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи”, а саме: у статтю 51: “Особам, вiднесеним до категорії 2,  призначається щомiсячна додаткова пенсiя за шкоду, заподiяну здоров'ю, у розмірі - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмiр прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, визначається на момент виплати пенсії згiдно iз Законом “Про Державний бюджет України”i не може коригуватися iншими нормативно-правовими актами”.

Тобто, починаючи з 1 сiчня 2008 року розмiри пенсiй та додаткових пенсiй встановлюються з урахуванням вищезазначеного Закону.

Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституцiйним положення статтi 67 роздiлу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пiдпункту 7 пункту 19, пунктiв 20-22, 24-34, пiдпунктiв 1-6, 8-12, пункту 35, пунктiв 36-100 роздiлу II “Внесення змiн до деяких законодавчих актів України”.

Постановою Кабiнету Міністрів України вiд 28 травня 2008 р. № 530 врегульовано деякi питання соцiального захисту окремих категорiй громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, вiдповiдно до Закону України “Про статус та соцiальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи”. Частиною 4 зазначеної постанови з 22 травня 2008 року передбачено щомiсячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до Закону ліквідаторам наслідків аварії ІІ категорії у розмірі 15% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які в тратили працездатність.

Крім того, Законом України від 14 червня 2011 року “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”визнано, що у 2011 році норми і положення статей 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи”застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області діяло правомірно і законно, а отже підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, суд вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії А № 129414 від 10 січня 1993 року /а.с. 5/.

Згідно ст. 49 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в редакції від 06 червня 1996 року особам, віднесеним до 2 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В редакції від 28 грудня 2007 року вимоги ч. 1 ст. 51 цього ж Закону встановлюють наступне: “Особам, вiднесеним до категорії 2,  призначається щомiсячна додаткова пенсiя за шкоду, заподiяну здоров'ю, у розмірі - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення ст.67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-1 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”. В тому числі й нові редакції ст.51 на підставі цього Рішення визнані неконституційними.

-3-

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно вимог частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначається Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.

За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії –встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України “Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум –вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Таким чином, визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є виправною величиною від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю призначених за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. 

Запереченнями на позовну заяву підтверджуються доводи позивача ОСОБА_1 про те, що пенсія йому нараховувалася не відповідно до вимог ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а відповідно до підзаконних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

Отже за Конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до п. 4 розділу VII Закону України “Про Держаний бюджет України на 2011 рік”у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

-4-

Підпунктом 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року  № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим, що належать до 2-ї категорії –15%.

У зв’язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту застосування положень ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”здійснюється до 23 липня 2011 року у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 19, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 49, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 6-14, 71, 99, 183-2, 159-163, 167, 256 КАС України –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати протиправною діяльність Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії  у законодавчо встановлених розмірах за період з 20 листопада 2010 року  по 22 липня 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС ІІ категорії відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 20 листопада 2010  року по 22 липня 2011 року,  та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.  

В іншій частині позову –відмовити.

Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскарження постанови не зупиняє її виконання.

Головуючий: