ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/6256-2012 01.08.12

За позовом          Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До                    Комунального підприємства "Київпастранс"

Про                    стягнення 18 951 966,80 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

Від позивача:                              ОСОБА_1П, за дов. № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012 р.

Від відповідача:                    ОСОБА_2С за дов. № 06-5/20 від 03.01.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 18 951 966,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2012р. було порушено провадження у справі № 5011-19/6256-2012 та розгляд справи призначено на 28.05.2012р.

28.05.2012 року представником відповідача подано заперечення проти позову.

28.05.2012 року по справі оголошено перерву до 18.06.2012 року.

18.06.2012 року по справі оголошено перерву до 06.07.2012 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року справу в зв'язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є., в зв"язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року справу передано для судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку із виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року справу прийнято до провадження.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти наявності заборгованості та задоволення позовних вимог.

Судом відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про розстрочку виконання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.06.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та Комунальним підприємством «Київпастранс»було укладено Договір № 112 про постачання електричної енергії..

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.3.2, 2.3.3, Договору, ПАТ «Київенерго»зобов’язався виконувати умови договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору, а споживач зобов’язувався виконувати умови договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатків «Перелік об’єктів споживача»та «обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів».

Відповідно до додатку 2І до Договору споживач зобов’язаний здійснювати до 25 числа поточного місяця 100% вартості від обсягу договірної величини споживання електричної енергії на поточний розрахунковий період за тарифом попереднього розрахункового періоду.

Згідно додатку 5б до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за її перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 р.

Відповідно до п. 17 додатку 5б до Договору передбачено обов’язок споживача за підсумками розрахункового періоду до 15 дня календарного місяця, наступного за розрахунковим, отримати у постачальника розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії повинні бути перераховані споживачем на поточний рахунок постачальника до 1 числа наступного календарного місяця.

З Актів приймання-передачі товарної продукції, звітів про використану активну електроенергію, рахунків-розшифровки наявних в матеріалах справи, вбачається, що відповідачем спожито за період з 01.08.2011 року по 01.04.2012 року активної енергії на загальну суму 29 968 844,34 грн., реактивної енергії –2 114 867,41 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, заборгованість за виставленими позивачем рахунками станом на 01.04.2012 року становить 17 503 087,07 грн., з них 16 829 809,66 грн. –борг за активну електричну енергію та 673 277,41 грн. –борг за реактивну електричну енергію, що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 16 829 809,66 грн. –борг за активну електричну енергію, 673 277,41 грн. –борг за реактивну електричну енергію.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до додатку 2І до Договору споживач зобов’язаний здійснювати до 25 числа поточного місяця 100% вартості від обсягу договірної величини споживання електричної енергії на поточний розрахунковий період за тарифом попереднього розрахункового періоду.

Згідно додатку 5б до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за її перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 р.

Відповідно до п. 17 додатку 5б до Договору передбачено обов’язок споживача за підсумками розрахункового періоду до 15 дня календарного місяця, наступного за розрахунковим, отримати у постачальника розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії повинні бути перераховані споживачем на поточний рахунок постачальника до 1 числа наступного календарного місяця.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, наявність боргу визнав в судовому засіданні, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення суми 3% річних, пені та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за період з 01.08.2011 року по 01.04.2012 року в розмірі 213 242,62 грн. (205 203,34 грн. –за активну електроенергію та 8 039,29 грн. –за реактивну електроенергію) та інфляційні втрати в розмірі 165 282,90 грн. (158 750,24 грн. –за активну електроенергію та 6 532,66 грн. –за реактивну електроенергію).

          Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.2.1 Договору та протоколу розбіжностей, у випадку внесення платежів з порушенням термінів, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивачем вірно проведено нарахування пені згідно розрахунку пені за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року в розмірі 1 023 667,15 грн. - за активну електроенергію та 46 687,06 грн. - за реактивну електроенергію.

          Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526 655,692 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул.. Набережне шосе, 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл.. ОСОБА_3, 5; код ЄДРПОУ 00131305) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 16 829 809 (шістнадцять мільйонів вісімсот двадцять дев’ять тисяч вісімсот дев»ять) грн.. 66 коп., заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 673 277 (шістсот сімдесят три тисячі двісті сімдесят сім) грн.. 41 коп., пеню в розмірі 1 070 354 (один мільйон сімдесят тисяч триста п’ятдесят чотири) грн.. 21 коп., інфляційні збитки в сумі 165 282 (сто шістдесят п’ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн.. 90 коп., 3% річних в сумі 213 242 (двісті тринадцять тисяч двісті сорок дві) грн.. 62 коп., 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн.. 00 коп. –судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                          Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 02.08.12 р.