Баранівський районний суд Житомирської області

м. Баранівка, вул. Першотравенська, 30, 12700, (04144) 3-11-70

Справа № 2 «а» -19/2011

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

10 січня 2011 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого -судді Юрчука М.І., секретаря судового засідання Кравчук Ю.С., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України в Житомирській області та інспектора ДПС ВДАІ м. Новоград-Волинського ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

03.12.2010 року ОСОБА_1 пред'явив позов до управління ДАІ УМВС України в Житомирській області та інспектора ДПС ВДАІ м. Новоград-Волинського ОСОБА_2, просить скасувати постанову серії АМ № 188377 від 24.11.2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Новоград-Волинського ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпП в розмірі 255 грн.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 24.11.2010 року в м. Новоград-Волинську він керував автомобілем "Форд-транзит", номерний знак НОМЕР_1 і перевозив інваліда війни першої групи ОСОБА_3. Під час руху по вулиці Лесі Українки ОСОБА_3 стало погано, він став тяжко дихати, просити допомоги, тому ОСОБА_1 змушений був зупинити автомобіль навпроти аптеки, яка розташована в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР України, "Зупинку заборонено". ОСОБА_1 припаркував автомобіль ближче до краю проїзної частини дороги, включив світлову сигналізацію і побіг в аптеку, де купив ліки для ОСОБА_3.. В цей час до нього підійшов інспектор ДПС ВДАІ ОСОБА_2, який склав протокола і виніс постанову, якою наклав штраф в розмірі 255 грн., незважаючи на пояснення його і інваліда війни про вимушену зупинку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив свої вимоги і просить суд скасувати постанову про накладення на нього штрафу і звільнити від адміністративної відповідальності, оскільки він своїм порушенням не створив аварійної ситуації, аварійною зупинкою на термін до двох хвилин в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено", не створив перешкод для інших транспортних засобів, оскільки припаркував автомобіль за три метри до осьової лінії дорожньої розмітки.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, не повідомили причини неявки, не надали суду заперечень на позовну заяву ОСОБА_1. Про час та місце розгляду справи повідомлені належно. Матеріалів, на підставі яких накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1, суду не надано.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 П, Г., оглянувши матеріали справи і оцінивши докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов у змінених вимогах підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 71ч.6 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно положення ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожньої розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів.

В копії адміністративного протоколу серії АМ1 № 115042 від 24.11.2010 року, складеному на ОСОБА_1 за порушення п. 3.34 додатку ПДР України, зазначено, що в цей день о 11 год.20 хв. в м. Новоград-Волинський ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Форд-транзит", номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3,34 "Зупинку заборонено", за що передбачена відповідальність за ст. 122 ч.1. КУпАП. ОСОБА_1 вину визнав і просив не накладати штраф, оскільки перевозить автомобілем інваліда війни першої групи, якому стало погано і томуздійснив зупинку, щоб зайти в аптеку по ліки для інваліда. В адміністративному протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію чи перешкодив руху іншим транспортним засобам чи пішоходам.

В цей же час інспектор ДПС ДАІ ОСОБА_2 виніс постанву, якою наклав на ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП штраф в розмірі 255 грн..

В даній ситуації інспектор ДПС ОСОБА_2 діяв в межах своїх повноважень, але при винесенні постанови не врахував вимоги ст. 280 КУпАП, де зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов"язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно адміністративного протоколу і постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.11.2010 року винесених інспектором ДПС ДАІ ОСОБА_2, 24.11.2010 року в м. Новоград-Волинський на вулиці Л. Українки ОСОБА_1, керуючи автомобілем, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено". Даний факт не заперечує позивач, але пояснює, що дана зупинка була вимушена біля приміщення аптеки для покупки ліків інваліду війни першої групи ОСОБА_3, якому стало погано і просив надати ліки.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення..Відповідачами не спростовано пояснення, що ОСОБА_1 перевозив 24.11.2010 року пасажира ОСОБА_3- інваліда війни першої/рупи, якому стало погано. Згідно наданих позивачем документів: паспорта громадянина України і пенсійного посвідчення серії 11 № 464264, ОСОБА_3 є інвалідом війни першої групи. Посвідченя видано 05.12.2002 року безтермінове.

Враховуючи те, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, оскільки він здійснив зупинку в зоні дії заборонного знаку з виниклої необхідності надати медичну допомогу інваліду війни першої групи; зупинкою ОСОБА_1 аварійної ситуації не створив, не першкодив руху іншим транспртним засобам чи пішоходам, інших ніяких негативних наслідків не наступило, тому є підстави вважати вчинене ОСОБА_1 правопорушення малозначним, що дає підставу скасувати постанову про накладення на ньго штрафу і звільнити від адміністративної відповідальності та закрити провадження в справі. Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 22,251, 254, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 у змінених вимогах задовольнити.

Скасувати постанову серії АМ № 188377 від 24.11.2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Новоград-Волинський ОСОБА_4 про накладення на ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП штрафу в розмірі 255 гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначності скоєного ним правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП. Оголосити йому усне зауваження. Закрити провадження в справі. Л

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: