Баранівський районний суд Житомирської області

м. Баранівка, вул. Першотравенська, 30, 12700, (04144) 3-11-70

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючого - судді Юрчука М.І., секретаря судового засідання Хоменко Г.М., з участю прокурора Воронухи Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше судимого: ОСОБА_2 районним судом Житомирської області 1). 30.07.1993 року за ст. 141 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою покарання на 2 роки. 2) 12.11.1993 року за ст. 206 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 43 КК України частково приєднано невідбуте покарання по вироку від 30.07.1993 року цього ж суду. Кінцеве покарання 4 роки позбавлення волі. ; 3) 19.01.1994 року за ст. 140 ч.З, 206 ч.І, 42 ч.І, 42 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 2.04.1997 року за постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області. 23.04.1997 року по ст. 53 КК України з заміною на виправні роботи, невідбутий строк 1 рік 6 місяців, з утриманням із заробітку 20%; 4) 10.08..1999 року за ст..81 ч. З КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/3 майна. Звільнився 1.08.1999 року за постановою Бердичівського міського суду від 29.07.2002 року ст. 81 КК України: умовно-достроково, невідбутий строк: 2 місяці 11 днів. 5) 15.03.2004 року за ст. 185 ч.З , 69 КК України на 2 роки позбавлення волі. Звільнився 19.08.2005 року за постановою Бердичівського міського суду по ст. 81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 6 місяців 29 днів; 6) 19.12.2006 року по ст. 309 ч.І КК України на 1 рік позбавлення волі .Звільнився 4.10.2007 року за постановою Бердичівського міського суду від 27.09.2007 року по ст. 81 КК України. : умовно-достроково, не відбутий строк: 2 місяці 22 дні.; 7). 7.04.2008 року по ст. 189 ч.2 , КК України до позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч.І КК України повністю приєднане не відбуте покарання по вироку від 19.12.2006 року цього ж суду і до відбуття призначено - 3 років 2 місяців 22 днів позбавлення волі. Звільнився 13.09.2010 року за постановою Бердичівського міського суду від 3.09.2010 року по ст. 82 КК України: з заміною на 240 годин громадських робіт, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4,

за ст. 186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

9.01.2011 року близько 10 години в м. Баранівка, Житомирської області ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на перехресті вулиць Дзержинського, Котовського та Некрасова, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя, наніс один удар кулаком в грудну клітину ОСОБА_3, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні грудної клітини зліва вище соска, на передній поверхні лівого плеча у середній частині та повторно відкрито, заволодів його майном, а саме мобільним телефоном «ІЧокіа 6021», вартістю 120 грн., та стартовим пакетом мобільного зв'язку вартістю 25 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 145 грн.

Під час досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, та по суті пред'явленого обвинувачення показав, що він 09.01.2011 року в м. Баранівка вранці розпивав спиртні напої в гаражі громадянина ОСОБА_4 разом із Лопушиним і потерпілим ОСОБА_3 Біля 10 години він з ОСОБА_3 пішли, де на перехресті вулиць Дзержинського - Некрасова та Котовського попросив у останнього мобільний телефон. Оскільки на рахунку телефону не було коштів, він набрав потрібний йому номер і чекав виклику його знайомого. Оскільки такого виклику не поступало, тому ОСОБА_3 через хвилин 5-10 почав вимагати повернення йому телефон і образив ОСОБА_1 С,В. нецензурними словами і почав виривати з його рук мобільного телефона. Не маючи наміру віддавати телефона, ОСОБА_1 наніс удар кулаком в грудну клітку ОСОБА_3, від якого останній впав, а коли піднявся, то пішов додому. ОСОБА_1 також пішов додому, а на наступний день усвідомив свої неправомірні дії, і рішив повернути телефона його власникові. Оскільки він не знав де проживає ОСОБА_3, тому ОСОБА_1 пішов на вулицю, де зустрів

ОСОБА_5 і віддав йому мобільний телефон марки «Нокія» що належить ОСОБА_3. ОСОБА_5 через ОСОБА_6 повернув телефон власнику.

Окрім повного визнання вини підсудним, його вина підтверджується зібраними по справі доказами:

-потерпілий ОСОБА_3 показав, що 09.01.2011 року вранці він з ОСОБА_5 А підійшли до гаражів по вулиці Дзержинського в м. Баранівка, то побачили що там вже були ОСОБА_4 і ОСОБА_1 В . Всі разом на протязі 30-40 хвилин розпивали спиртні напої. Після того як випили горілку почали розходитись. Він також направився до дому і йшов по вулиці Дзержинського. По дорозі на перехресті вулиць Дзержинського, Некрасова та Котовського він знову зустрів ОСОБА_1, який попросив в нього мобільний телефон щоб зателефонувати. ОСОБА_7 відповів що у нього на рахунку немає коштів. ОСОБА_1 попросив телефоном маякнути, щоб абонент зателефонував йому. Для цього ОСОБА_3 передав для ОСОБА_1 свій - мобільний телефон марки «Нокія -6021», в якому знаходився стартовий пакет мережі «Київстар». ОСОБА_1 набрав по мобільному телефону потрібний номер, але ніхто на нього не телефонува до 10 хвилин, тому ОСОБА_3 почав вимагати від ОСОБА_1 повернути мобільного телефона. Оскільки останній не повертав телефона, ОСОБА_3 схватив рукою мобільного телефона, який знаходився в руці ОСОБА_1 і мав намір забрати. Але ОСОБА_1 кулаком наніс ОСОБА_3 удар в грудну клітку, від якого ОСОБА_3 випустив телефона і впав. Коли він піднявся то знову просив ОСОБА_1, щоб він віддав його телефон, але ОСОБА_1В, не погоджувався. ОСОБА_3 піщов

додому, звідки зателефонував в чергову частину райвідділу міліції про викрадення у нього

мобільного телефону. На наступний день ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3, що ОСОБА_1 передав мобільного телефона, по якого пішов його брат ОСОБА_8. Мобільний телефон йому повернутий.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена зібраними по справі доказами, а саме: - протоколом огляду місця події, від 11.01.2011 року, під час якого вилучено у ОСОБА_8 мобільний телефон «Нокія -6021», який належить його брату ОСОБА_3 і у якого 09.01.2011року відкрито викрав ОСОБА_1 таі був повернутий власнику через ОСОБА_5 і ОСОБА_9 а.с. 12;

- актом судово-медичного обстеження №41 від 12.01.2011 року та висновком судово-медичної експертизи №53 від 17.01.2011 року, згідно якої 09.01.2011 року ОСОБА_1 з метою заволодіння у ОСОБА_3 мобільним телефоном, заподіяв легкі тілесні ушкодження. а.с. 17, 60;

- протоколом огляду речових доказів, від 12.01.2011 року, яким оглянуто мобільний телефон «Нокїя

6021», що належить ОСОБА_3, який був відкрито із застосуванням насильства 09.01.2011 року

викрадений ОСОБА_1 а.с.38

- згідно довідки приватного підприємця ОСОБА_10 від 11.01.2011 року, вартість мобільного телефона «Нокїя 6021», який належить ОСОБА_3 з врахуванням зносу становить 120 грн., а вартість стартового пакету- 25 грн. а,с. 14.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 186 ч.2 КК України, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,, вчиненного повторно.

При призначенні підсудному виду та міри покарання суд виходить з вимог ст. 65 КК України, де враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_1 вину визнав і щиро кається, але скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння, характеризується за місцем проживання з негативної сторони, як характеризуюча ознака є те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і відбував покарання в місцях позбавлення волі, але належних висновків не зробив, тому суд вважає, що він повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі.

Окрім того суд враховує декілька пом'якшуючих покарання обставин, це те, що ОСОБА_1 сприяв розкриттю злочину, добровільно повернув викрадене майно, чим відшкодована заподіяна злочином шкода; суд враховує невеликий розмір заподіяної злочином шкоди і потерпілий просить суд суворо не карати ОСОБА_1, тому суд вважає, що є підстави застосувати ст.. 69 КК України і призначити покарання ОСОБА_1 нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.2 ст. 186 КК України, якою передбачено позбавлення волі від чотирьох до шести років. Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченного ст. 186 ч.2 КК України і призначити покарання за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України - два роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання -11 січня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Речовий доказ: мобільний телефон «Нокія 6021», який зберігається в потерпілого ОСОБА_3 залишити йому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб, з моменту його проголошення, а засуджений ОСОБА_1 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: М.І..Юрчук