Справа № 11 а-365/10 Головуючий - Романюк М.Ф.
Категорія: ч.2 ст.189 КК і ін. Доповідач: Валько Н.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня 08 дня Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі :
Головуючого - Галина В.П.
Суддів - Валько Н.М., Урдюк Т.М.
З участю прокурора - Клісовського Й.Т.
Адвоката - ОСОБА_1
Обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 29 березня 2010 року про скерування кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.189; ч.3 ст.357 КК України для проведення додаткового розслідування, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою 29 березня 2010 року Галицьким районним судом м.Львова кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.189; ч.3 ст.357 КК України скеровано прокурору для проведення додаткового розслідування.
Приймаючи дане рішення, районний суд виходив із того, що органом досудового слідства допущена неповнота досудового слідства в частині встановлення місця перебування потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 і є такою, що не може бути усунута у ході судового розгляду кримінальної справи.
У поданій апеляції та доповненнях до неї державний обвинувач, не погоджуючись із прийнятим судом рішенням, вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, безпідставною, винесеною передчасно і є такою, що підлягає скасуванню. При цьому, покликається на те, що досудове слідство проведено повно і об'єктивно, оскільки допитано потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5, проведено ставки віч-на-віч між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2, які не досліджувалися у судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи, як і не досліджувалися і не перевірялися усі матеріали кримінальної справи, що вбачається із протоколу судового засідання від 29 березня 2010 року. Вказує апелянт і на те, що тлумачення суду про невиконання органом досудового слідства судового доручення від 25 грудня 2009 року про встановлення фактичного місця перебування потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 не є вірним, оскільки у матеріалах справи містяться відповіді слідчого Середи І.А. на виконання судового доручення, з яких вбачається, що у телефонній розмові із вказаними особами було з'ясовано, що останні у робочих питаннях знаходяться за кордоном, а коли прибудуть на територію України, то обов'язково зявляться у судове засідання. Просить постанову суду скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який повністю підтримав подану апеляцію та доповнення до неї, просить її задоволити у повному об'ємі, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які вважають постановлене районним судом рішення законним і обгрунтованим, клопочуть про залишення його без змін, а поданої прокурором апеляції без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданої апеляції, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.281 КПК України, повернення справи для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, може мати місце лише тоді, коли ця неправильність або неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Як видно із матеріалів справи та протоколів судового засідання від 17 липня 2009 року, 27 липня 2009 року, 21 вересня 2009 року, 12 жовтня 2009 року, 26 жовтня 2009 року, 16 листопада 2009 року, 23 листопада 2009 року, 14 грудня 2009 року, 21 грудня 2009 року, 25 грудня 2009 року потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5 на виклики суду не зявились, неодноразові приводи їх до суду - не виконано.
Виходячи із матеріалів виконання приводів потерпілого ОСОБА_4, виконати його привід не виявляється можливим у зв'язку із відсутністю його за зазначеною у справі адресою ( виходячи із рапорта працівника міліції, квартира по вул.Коцюбинського, 7а/3 здається квартирантам щодобово - т.4 а.с.20 ).
Виходячи із матеріалів виконання приводів свідка ОСОБА_5, виконати його привід не виявляється можливим у зв'язку із відсутністю його за зазначеною у справі адресою. Крім цього, виходячи із пояснень ОСОБА_6, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ніколи за вказаною адресою не проживав ( т.4 а.с.27 ). Згідно адресної довідки, ОСОБА_5 на території Івано-Франківської області не зареєстрований ( т.4 а.с.57).
Для всебічного, повного і обєктивного дослідження матеріалів справи, явку у судове засіданні потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 визнано обов'язковою.
На час розгляду справи - 01 лютого 2010 року, 15 лютого 2010 року, 15 березня 2010 року, 29 березня 2010 року, незважаючи на неодноразові нагадування та зобов'язання виконати судове доручення, із встановленням місця перебування зазначеного потерпілого та свідка, органом досудового слідства виконано не було.
Заходами, вжитими судом першої інстанції щодо встановлення місця перебування потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5, не вдалось встановити місце перебування таких та забезпечити їх явку у судове засідання.
Справа протягом восьми місяців знаходилася у провадженні Галицького районного суду м.Львова - із 07 липня 2009 року по 29 березня 2009 року та жодного разу ні потерпілий, ні свідок ОСОБА_7 на виклики суду не зявились.
Як вказують матеріали даної кримінальної справи, вказані особи є громадянами ОСОБА_8 Грузія, постійного місця проживання на території м.Львова та Львівської області не мали, тривалий час не зявлялися на виклики Галицького районного суду м.Львова, про що судом вживалися відповідні заходи.
З уваги на викладені обставини, непереконливими є покликання прокурора у поданій ним апеляції на те, що, виходячи із телефонних повідомлень, потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_5 знаходяться за кордоном та по прибуттю в Україну обов'язково зявляться у судове засідання.
Вважає за необхідне вказати Колегія Суддів і на те, що, виходячи із змісту ст.281 КПК України, скерування кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, є можливим у будь-якій стадії судового розгляду справи, що і було зроблено судом першої інстанції.
Виходячи із того, що неповнота досудового слідства, як вбачав місцевий суд, не випливала із процесуальних документів досудового слідства, а така полягала у невстановленні міся перебування потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5. наведені апелянтом матеріали доказової бази досудового слідства районним судом при вирішенні питання щодо скерування кримінальної справи для проведення додаткового розслідування не досліджувалися та в основу оскаржуваної постанови покладені не були.
Не вирішуючи наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, Колегія Суддів вважає, що при проведенні додаткового розслідування відповідним слідчим органам необхідно виконати вказівки суду в частині допущеної неповноти досудового слідства, вжити інших, передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.
За наведених обставин, Колегія Суддів вважає, що доводи апеляції висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення не вбачає.
Підстав для скасування прийнятого судом рішення Колегія Суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.362; 366; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 29 березня 2010 року про скерування кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.189; ч.3 ст.357 КК України для проведення додаткового розслідування залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 29 березня 2010 року - без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
СУДДІ:
В.П.ОСОБА_10ОСОБА_11Урдюк