Справа № 11а-762/10 Головуючий: Грицьків В.Т.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України та ін. Доповідач: Валько Н.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року жовтня 26 дня Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: Леона О.І.

Суддів: Валько Н.М., Макойди З.М.

З участю прокурора: Телепка В.В.

Засудженого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 09 липня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не військовозобов’язаного, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого, востаннє - вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 16 лютого 2009р. за ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.2 ст.190; ч.2 ст.263 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, згідно ст.75 КК України - 1 рік 6 місяців іспитового строку, -

визнано винним та засуджено за ст.166 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ч.2 ст.190 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч.1 ст.357 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; за ч.2 ст.263 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання засудженому ОСОБА_1 у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 16 лютого 2009 року у виді позбавлення волі строком 6 місяців і остаточно призначено засудженому ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ст.72 КК України призначене ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн. визначено до самостійного виконання.

Запобіжний захід – тримання під вартою засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.

Цивільний позов задоволено та стягнуто з засудженого ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 3000 (три тисячі) грн.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області 1812 (одну тисячу вісімсот дванадцять) грн. 88 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислюється з 18 червня 2010 року – дати затримання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_6, українку, громадянку України, розлучену, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючу, раніше не судиму, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9,-

визнано винною та засуджено за ст.166 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.1 ст.164 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн. На підставі ст.72 КК України призначене покарання за ч.1 ст.164 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 грн. визначено до самостійного виконання. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Покладено на засуджену ОСОБА_3 виконувати обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Запобіжний захід – тримання під вартою засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу змінено в залі суду на підписку про невиїзд.

Цивільний позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 в користь законного представника малолітньої ОСОБА_4 – ОСОБА_5 отриману допомогу при народженні дитини, допомогу при вагітності та пологах, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку в сумі 19504 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот чотири) грн. 52 коп.

Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, всупереч вимогам ст. 150 Сімейного кодексу України на протязі тривалого часу неналежним чином утримував малолітню доньку ОСОБА_4, не слідкував за станом її здоров'я та гігієною, зловживав спиртними напоями і на грунті пияцтва застосовував фізичне насильство до малолітньої, що негативно впливало на стан її фізичного і психічного розвитку. Зневажливе ставлення ОСОБА_1 до своїх батьківських обов'язків стали причиною захворювання малолітньої ОСОБА_4 на рахіт II ступеня - деформації грудної клітки по воронкоподібному типу, відставання у фізичному та психомоторному розвитку, тобто спричинило тяжкі наслідки.

Крім цього, ОСОБА_1, 03 лютого 2010 року, близько 14 год., знаходячись поблизу кафе ,.Пельменна", що на вул. Річки, в м. Трускавці, Львівської області з метою заволодіння майном ОСОБА_6 зловживаючи довірою, шляхом обману, під приводом порозмовляти по телефону, взяв його мобільний телефон торгової марки „Sоnу Erісssоn К750і", вартістю 340 грн., із стартовим пакетом „Київстар", вартістю 25 грн. та зловживаючи довірою шахрайським способом заволодів в ОСОБА_6 даними речами завдавши останньому збитків на загальну суму 365 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, в ніч з 28 лютого на 1 березня 2010 року, перебуваючи у квартирі № 15, по вул. Сагайдачного 26, у м. Трускавці, Львівської області, де проживає ОСОБА_7 і де перебував ОСОБА_8 та скориставшись тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спали, таємно, повторно, викрав куртку, що належить ОСОБА_8, вартістю 136 грн. та майно ОСОБА_7, а саме: мобільний телефон „Sіеmеns А 55", вартістю 95 грн. із двома стартовими пакетами мобільного оператора „Київстар" на суму 50 грн., а всього таємно викрав майна ОСОБА_7 на суму 145 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна в ніч з 04 січня на 05 січня 2010 року, підійшов до приміщення офісу ПП „Трускавецьке туристичне агентство „Європа"", що по вул. Героїв УПА, 3, в м. Трускавці та користуючись тим, що двері офісу не були закриті, зайшовши в дане приміщення, звідки таємно, повторно, викрав особисті речі, що належать ОСОБА_2, а саме: ноутбук фірми ‘DЕL’ марки „Insріrіоn 1300" вартістю 2550 грн., чохол до печатки підприємства „Європа" вартістю 72 грн., а всього викрав майна ОСОБА_2 на загальну суму 2622 грн., після чого з місця події зник.

Крім цього, ОСОБА_1, в ніч з 04 січня 2010 року на 05 січня 2010 року, перебуваючи в приміщенні офісу ПП „Трускавецьке туристичне агентство „Європа" під час викрадення ноутбука ОСОБА_2, у шухляді стола знайшов печатку приватного підприємства „Трускавецьке туристичне агентство „Європа"" ідентифікаційний номер 33086760 та таємно викрав її.

Крім цього, ОСОБА_1, 05 березня 2010 року, взявши із свого помешкання, що за адресою: м. Трускавець, вул. Івасюка, 1/14, мисливський ніж, який належав його покійному батькові ОСОБА_9 та не маючи дозволу на носіння холодної зброї, поклав його собі у внутрішню кишеню куртки, в яку був одягнений та носив його при собі.

05 березня 2010 року, ОСОБА_1, близько 11.00 год., зайшов в магазин „Болоння", а саме у відділення побутової техніки, що у м. Трускавці, на площі Чорновола, 5, де був затриманий працівниками міліції і в нього з внутрішньої правої кишені куртки, в яку він був одягнений було виявлено та вилучено ніж, який він незаконно носив і який згідно висновку експерта №115 від 18.03.2010 року виготовлений кустарним способом з використанням заводського обладнання по типу мисливських ножів і є холодною зброєю колюче-ріжучої дії.

Крім цього, ОСОБА_1, на початку січня 2010 року, перебуваючи у м.Львові, на території залізничного вокзалу знайшов згорток із наркотичним засобом „марихуана" , який взяв та незаконно перевіз в м. Трускавець, де зберігав його на подвір'ї свого будинку, за адресою: м. Трускавець, вул. Івасюка, 1 для власного вживання. 05 березня 2010 року, ОСОБА_1, взявши із подвір'я знайдений ним раніше наркотичний засіб зайшов у магазин „Болоння", а саме у відділення побутової техніки, що в м. Трускавці, на площі Чорновола, 5, де був затриманий працівниками міліції.

Крім цього, ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна 24 квітня 2010 року, о 12 год. 30 хв., зайшов у приміщення ресторану „Мисливський рай", що по вул. Д.Галицького, 2, в м. Трускавці, Львівської області, де, скориставшись тим, що ОСОБА_10 залишила без нагляду свій мобільний телефон торгової марки „Nокіа" моделі „7100 S-2", вартістю 621 грн. зі стартовим пакетом в ньому мобільного оператора „Київстар", вартістю 15 грн., який належить гр. ОСОБА_10, повторно таємно викрав його, заподіявши потерпілій ОСОБА_10 шкоду на загальну суму 636 грн.

Даним вироком ОСОБА_3 визнана винною і засуджена за те, що вона, всупереч вимогам ст. 150 Сімейного кодексу України на протязі тривалого часу неналежним чином утримувала малолітню ОСОБА_4, не слідкувала за станом її здоров"я та гігієною, зловживала спиртними напоями і на грунті пияцтва застосовувала фізичне насильство до малолітньої, що негативно впливало на стан її фізичного і психічного розвитку. Зневажливе ставлення ОСОБА_3 до своїх батьківських обов'язків стали причиною захворювання малолітньої ОСОБА_4 на рахіт II ступеня - деформації грудної клітки по воронкоподібному типу, відставання в фізичному і психомоторному розвитку, тобто спричинило тяжкі наслідки.

Крім цього, ОСОБА_3 визнана винною та засуджена і за те, що вона, являючись матір’ю неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, всупереч вимогам ст.180 Сімейного Кодексу України, протягом 2009-2010 рр. злісно, шляхом відмови від надання продуктів харчування, коштів на придбання одягу, взуття, а також не піклуванням, ухилялась від утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, яка перебувала на її утриманні, а отриману допомогу при народженні дитини, допомогу при вагітності та пологах, допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею 3-х річного віку при народженні дитини в загальній сумі 20202 грн. 35 коп. витратила не на потреби дитини, а на власні.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації своїх дій, просить призначене йому покарання за даним вироком суду пом’якшити та зменшити йому строк відбування покарання. При цьому, покликається на те, що він є інвалідом 3-ї групи, він являється хворим на туберкульоз, який перейшов в стадію туберкульоми, де потрібне хірургічне втручання. Зазначає, що на роботу його не хотіли брати, оскільки боялися його хвороби, а тому він змушений був вчиняти злочини. Вказує і на те, що у нього на свободі залишилася неповнолітня дочка, якою зараз опікується його сестра ОСОБА_5 та матір похилого віку, якій одній тяжко зараз на волі.

Вказаного вироку засуджена ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оспорює.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду 1-ї інстанції законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а подану засудженим апеляцію без задоволення, позицію засудженого ОСОБА_1, який у засіданні апеляційної інстанції, подавши заяву на дії слідчих Трускавецького МВ ГУМВСУ у Львівській області, вказав на те, що доведеності вини та кваліфікації дій, за які його засуджено вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 09 липня 2010 року, він не оспорює, просить задоволити подану ним апеляцію в повному об’ємі, пом’якшивши призначене йому покарання, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданої засудженим ОСОБА_1 апеляції, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Як вбачається із змісту апеляції засудженого, останній, ні кваліфікації дій, за якими його засуджено вироком суду, ні доведеності вини, не оспорює. Аналогічну позицію засуджений ОСОБА_1 висловив і у засіданні апеляційної інстанції. Повністю визнав ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому діях і у ході розгляду даної справи судом 1-ї інстанції (т.1 а.с.171), надавши Трускавецькому міському суду Львівської області письмову заяву, з якої вбачається, що після роз’яснення йому суті обвинувачення та змісту ст.299 КПК України, він вказав на те, що розуміє суть і зміст фактичних обставин пред’явленого йому обвинувачення у вчиненні ним неправомірних дій, передбачених ст..166; ч.2 ст.185; ч.3 ст.185; ч.2 ст.190; ч.2 ст.263; ч.1 ст.309; ч.1 ст.357 КК України; у зв’язку із повним визнанням вини і цивільного позову, погоджується на скорочене судове слідство, вважаючи при цьому недоцільним дослідження тих фактичних обставин, які ним не оспорюються, і, розуміючи вимогу ст.299 КПК України про те, що за наведених обставин він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. Заявив підсудний ОСОБА_1, про те, що позиція, висловлена ним в особистій заяві, є добровільною та істинною (т.1 а.с.170).

Повністю підтримав подану ним заяву у суді 09 липня 2007 року засуджений ОСОБА_1 і у засіданні апеляційної інстанції.

З уваги на викладене, Колегія Суддів не вдається до перевірки тих фактичних обставин справи, які не оспорювалися підсудним ОСОБА_1 у ході судового розгляду (т.1 а.с.170; 171).

З уваги на викладене, розглядаючи дану справу в апеляційному порядку, Колегія Суддів аналізує лише ті доводи, які викладені засудженим ОСОБА_1 у поданій ним апеляційній скарзі, яка у повному об’ємі підтримана ним у засіданні апеляції.

Колегія Суддів вважає, що суд 1-ї інстанції призначив покарання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст..65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу засудженого, який на обліках у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, перебуває на «Д» обліку у Трускавецькому туб кабінеті, ніде не працює, раніше неодноразово судимий, судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена, нейтрально характеризується за місцем проживання, з урахуванням обтяжуючої та пом’якшуючої покарання обставин у межах санкцій інкримінованих йому статей чинного КК України, з урахуванням положень ст.ст. 70; 71 КК України.

Покликання апелянта на те, що на його утриманні знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка потребує турботи, як на підставу для пом’якшення, на його думку, призначеного йому судом 1-ї інстанції покарання, така не може бути врахована Колегією Суддів, оскільки, як встановлено матеріалами даної кримінальної справи, малолітня дитина тривалий час знаходилася на утриманні сторонніх людей, на даний час – на утриманні матері засудженого ОСОБА_1 та його сестри, сам же ОСОБА_1 визнаний виним та засуджений вироком суду за злочин, основним і безпосереднім об’єктом якого є всебічний розвиток дитини, встановлений порядок догляду за нею, її здоров’я та інші блага.

Колегія Суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_1 покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія Суддів вважає, що судом 1-ї інстанції вирок постановлено з дотриманням вимог ст.ст.323; 324 КПК України.

Доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують.

Підстав для зміни постановленого судом рішення Колегія Суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 362; 366; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів,-

У х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 09 липня 2010 року залишити без задоволення, а вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 09 липня 2010 року – без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

С у д д і:

О.І.ОСОБА_11ОСОБА_12Макойда