Справа № 11а-284/10 Головуючий: Рибачук А.І.
Категорія: ч.2 ст.342 КК України Доповідач: Валько Н.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня 11 дня Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі :
Головуючого – Макойди З.М.
Суддів – Валько Н.М., Тенюха В.П.
З участю прокурора – Телепка В.В.
Адвоката – ОСОБА_1
Засудженого – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора Малахівського Ю.В. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 08 лютого 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Даним вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, працюючий слюсарем-сантехніком у ТЗОВ « Волинь », раніше не судимий, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_3, -
визнаний винним та засуджений за ознаками ч.2 ст.342 КК України до штрафу у розмірі 1360 ( одна тисяча триста шістдесят ) грн.
Запобіжний захід – підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він, 13 лютого 2009 року, біля 11.20 год., перебуваючи в приміщенні приймального відділення Трускавецької міської лікарні, в стані алкогольного сп’яніння, вчинив активну фізичну протидію працівникам Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області – командиру взводу патрульної служби ОСОБА_3 та інспектору патрульної служби ОСОБА_4 під час виконання ними службових обов’язків, яка виразилась в тому, що на їхню вимогу він відмовився вийти з приміщення приймального відділення Трускавецької міської лікарні та їхати з ними в Трускавецький МВ ГУМВС України у Львівській області, а коли вони взяли його під руки і примусово вивели на вулицю, схопив ОСОБА_3 за форменний одяг і почав його шарпати, внаслідок чого розірвав праву кишеню форменної куртки та відірвав шеврон на правому рукаві, у зв’язку з чим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було застосовано до нього прийом – загин руки назад, примусово посаджено його в службовий автомобіль та доставлено в Трускавецький МВ ГУМВС України у Львівській області.
У поданій апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій та доведеності вини ОСОБА_2, вказує на те, що має місце невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При цьому, покликається на те, що суд при призначенні покарання належним чином не оцінив даних про особу підсудного, а саме те, що він у вчиненому не розкаявся, заподіяну злочином шкоду не відшкодував та заперечив свою будь-яку причетність до скоєння злочину. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покласти на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що вважає вирок суду незаконним у зв’язку з однобічністю та неповнотою як досудового, так і судового слідства та невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи. Зокрема, покликається на те, що докази, на які суд покликається у своєму вироку, не підтверджують скоєного ним злочину, матеріали кримінальної справи сфабриковані, жодні докази про те, що він вчинив активну протидію працівникам міліції, на думку апелянта, у матеріалах справи відсутні. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким його виправдати.
У поданих запереченнях на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що обставин, на які покликається державний обвинувач у своїй апеляції, для скасування вироку не було і не могло бути, оскільки він своєї вини не визнає, через те, що він даного злочину не скоював, жодної шкоди не заподіював, потерпілий жодних претензій як майнового, так і морального характеру не висловлював. Просить апеляцію прокурора Малахівського Ю.В. залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що приймав участь у суді 1-ї інстанції, апеляцію засудженого вважає такою, що не підлягає до задоволення, думку засудженого ОСОБА_2, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить її задоволити у повному об’ємі, заперечивши апеляцію, подану прокурором, позицію адвоката ОСОБА_1, який повністю підтримав позицію, заявлену його довірителем, просить її задоволити, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданих учасниками судового розгляду апеляцій, Колегія Суддів вважає, що такі до задоволення не підлягають.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
На переконання Колегії Суддів, суд першої інстанції вірно взяв до уваги в якості доказів, поклавши в основу вироку:
-протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння від 13 лютого 2009 року № 640, згідно з яким, ОСОБА_2 13 лютого 2009 року знаходився у стані сп’яніння ( а.с.7 );
-протокол огляду від 13 лютого 2009 року, у результаті проведення якого виявлено, що у форменій куртці командира взводу патрульної служби ОСОБА_3 виявлено відірваним шеврон на правому рукаві та роздерту праву кишеню ( а.с.16 );
-перевірений судом першої інстанції протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 20 березня 2009 року на досудовому слідстві, з якого вбачається, що 13 лютого 2009 року о 8-00 год. він заступив на чергування з охорони громадського порядку у складі пересувної міліцейської групи разом із старшим дільничним інспектором міліції ОСОБА_5 та інспектором патрульної служби ОСОБА_4 Патрулювання проводилося на службовому автомобілі « Нива » 212300 ДН 05 91. Проїжджаючи повз продовольчий ринок по вул.Стебницькій у м.Трускавці, вони помітили мужчину, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_4 зупинив автомобіль і вони втрьох підійшли до нього. Мужчина ледве тримався на ногах та мав тілесне ушкодження – розсічення в ділянці лівого ока. Йому було запропоновано пройти в службовий автомобіль міліції, однак він категорично відмовився і став висловлюватися на їхню адресу нецензурними словами. Він та ОСОБА_4 взяли його під руки. Посадили в службовий автомобіль та доставили у Трускавецьку міську лікарню для проведення огляду на стан сп’яніння. Під час проведення даного огляду мужчина назвався ОСОБА_2 Після проведення лікарями огляду ОСОБА_2 категорично відмовився їхати з ними у Трускавецький МВ ГУМВСУ у Львівській області. Він та ОСОБА_4 взяли ОСОБА_2 під руки та вивели на вулицю, маючи намір посадити його у службовий автомобіль. Коли вони підійшли до службового автомобіля, ОСОБА_2 вирвався від них та наніс йому удар у праву частину тулуба, схопив його за формений одяг і став шарпати, внаслідок чого відірвав праву кишеню форменної куртки та шеврон на правому рукаві, у зв’язку з чим до нього було застосовано прийом – загин руки назад, примусово посаджено у службовий автомобіль та доставлено у чергову частину Трускавецького МВ ГУМВСУ у Львівській області ( а.с.52-53 );
-показання потерпілого ОСОБА_3, дані ним у ході проведення судового слідства по даній справі судом першої інстанції, які є аналогічні до показань, висловлених вказаним свідком на досудовому слідстві;
-протокол допиту в якості свідка ОСОБА_6 від 20 березня 2009 року на досудовому слідстві, перевірений судом, відповідно до якого останній дав показання про те, що він працює завідуючим приймальним відділенням Трускавецької міської лікарні та 13 лютого 2009 року він разом із лікарем-психіатром даної лікарні проводив огляд на стан сп’яніння ОСОБА_2, у ході проведення якого встановлено, що ОСОБА_2 вів себе у лікарні агресивно, висловлювався нецензурними словами. Під час огляду у ОСОБА_2 було виявлено січену рану брови зліва. Після проведення огляду та встановлення стану сп’яніння, працівниками міліції було запропоновано ОСОБА_2 пройти до службового автомобіля міліції, однак, він відмовився виконувати їхню вимогу. Після цього працівники міліції взяли його під руки та вивели з приміщення приймального відділення Трускавецької міської лікарні. На вулиці ОСОБА_2 став вириватись від працівників міліції, шарпав їх за формений одяг. У цей момент він почув характерний звук, з якого зрозумів, що розірвався чийсь одяг ( а.с.54-55 );
-показання свідка ОСОБА_6, дані ним у ході судового розгляду даної справи, які є аналогічними до наведених вище і висловлених свідком ОСОБА_6 у ході проведення досудового слідства;
-протокол допиту в якості свідка ОСОБА_7 від 20 березня 2009 року на досудовому слідстві, перевірений судом, згідно з яким, останній дав показання про те, що він, працюючи лікарем-психіатром у Трускавецькій міській лікарні, 13 лютого 2009 року разом із завідувачем приймальним відділенням Трускавецької міської лікарні ОСОБА_6 проводив огляд на стан сп’яніння ОСОБА_2 При огляді від ОСОБА_2 було чути різкий запах алкоголю, він поводив себе неадекватно. Під час огляду у ОСОБА_2 було виявлено січену рану брови зліва ( а.с.56-57 );
-показання свідка ОСОБА_7, дані ним у ході судового розгляду даної справи, які є аналогічними до наведених вище і висловлених свідком ОСОБА_7 у ході проведення досудового слідства;
-протокол допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 20 березня 2009 року на досудовому слідстві, перевірений судом, згідно з яким, остання дала показання про те, що вона, працюючи сестрою-господинею у приймальному відділенні Трускавецької міської лікарні, бачила, як 13 лютого 2009 року двоє працівників міліції доставили у приймальне відділення лікарні ОСОБА_2, який поводив себе агресивно, висловлювався нецензурними словами ( а.с.58-59 );
-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 23 березня 2009 року на досудовому слідстві, перевірений судом, який дав аналогічні показання до викладених потерпілим ОСОБА_3 щодо обставин затримання ОСОБА_2, доставлення його у Трускавецьку міську ліканю, а, відтак, у Трускавецький МВ ГУМВСУ у Львівській області ( а.с.60-61), а також його показаннями в якості свідка у суді першої інстанції;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 24 березня 2009 року на досудовому слідстві, який дав показання про те, що 13 лютого 2009 року він знаходився біля магазину « Бойківчанка », що розміщений неподалік Трускавецької міської лікарні і бачив, як молодий мужчина в окулярах віком біля 35 років шарпав двох працівників міліції та вдарив одного з них у ділянку паху. Після цього працівники міліції взяли цього мужчину під руки і посадили у службовий автомобіль міліції ( а.с.62-63 ) та аналогічними показаннями свідка ОСОБА_9, даними ним у ході судового слідства по даній справі.
Крім цього, із матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що органами досудового слідства, перевіряючи звернення гр-на ОСОБА_10 з приводу незаконних, на його думку, дій працівників міліції по відношенню до нього 13 лютого 2009 року ( а.с.28 ), 27 березня 2009 року винесено постанову, згідно з якою у порушенні кримінальної справи відносно працівників Трускавецького МВ ГУМВСУ у Львівській області відмовлено у зв’язку із відсутністю у їхніх діях складу злочину, передбаченого ст.ст.364;365 КК України ( а.с.79-83 ). Вказана постанова як вказують матеріали кримінальної справи, ніким не змінена, не скасована, відтак, має законну силу.
Колегія Суддів вважає, що Трускавецький міський суд, вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_2 за вчинене ним суспільно-небезпечне діяння, прийшов до правильного висновку про необхідність кваліфікації його дій за ч.2 ст.342 КК України, оскільки ОСОБА_2, на переконання Колегії Суддів вчинено опір працівникам міліції під час виконання ними службових обов’язків.
На переконання Колегії Суддів, висновки суду про винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджені доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Усім доказам суд дав належну оцінку, яка не викликає сумнівів у її об’єктивності та обґрунтованості.
Покарання засудженому ОСОБА_2 за ч.2 ст.342 КК України призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, обставин, які пом’якшують його покарання та обставини, яка обтяжує його покарання – вчинення злочину у стані алкогольного спяніння , з урахуванням даних, які характеризують особу засудженого.
Порушень вимог чинного законодавства України при постановленні вироку по даній справі Колегією Суддів не встановлено.
Доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування постановленого судом вироку Колегія Суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.362;366; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги прокурора Малахівського Ю.В. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 08 лютого 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 08 лютого 2010 року відносно ОСОБА_2 – без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
С У Д Д І :
З.М.ОСОБА_11ОСОБА_12Тенюх