Справа № 11а-321/ 2010 р. Головуючий: Марчук В.І.
Категорія: ст.ст.115 ч.1, Доповідач: Валько Н.М. 121 ч.1, 166 КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня “14“ дня Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого: Леона О.І.
Суддів: Валько Н.М., Волинця М.М.
З участю прокурора: Телепка В.В.
засудженої: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляції прокурора м.Трускавця ОСОБА_2, засудженої ОСОБА_1 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 14 грудня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, гр. України, одружену, не працюючу, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судиму, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_3,-
визнано винною та засуджено за ознаками ч.1 ст.115 КК України на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, за ч.1 ст.121 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі, за ст.166 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання, шляхом часткового складання призначених покарань на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід – тримання під вартою засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.
Стягнуто з засудженої ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Л/о 1015,02 грн. судових витрат за проведення експертиз.
Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона, 28 серпня 2008 року о 00 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у приміщенні квартири №53, що по вул. Грушевського, 103/1 у м.Дрогобичі Львівської області, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, на грунті миттєво виниклих неприязних стосунків, умисно нанесла йому один удар ножем в ділянку шиї, чим спричинила потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поранення шиї зліва, що проникло в грудну клітку справа з ушкодженням правої легені в ділянці верхівки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечними для життя в час їх заподіяння. Крім цього, засуджена ОСОБА_1, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_4, на грунті миттєво виниклих неприязних стосунків під час конфлікту, умисно, нанесла три удари ножем потерпілій, один з яких в ділянку життєво важливих органів в серце та легені, спричинивши їй поранення грудної клітки зліва з ушкодженням лівої легені в ділянці верхівки та серця в ділянці правого вушка, що супроводжувалися зовнішньою та внутрішньою кровотечею, призвели до гострої крововтрати й смерті від зупинки серцевої та дихальної діяльності. Окрім цього, вказаним вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за злісне ухилення від виконання встановлених законом обов’язків по догляду за своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді затримки психомовного розвитку, змін в її емоційному стані та індивідуально-психологічних проявів, що перешкоджає її нормальному соціальному функціонуванню.
У поданій апеляції прокурор Яремчук Ю.В. не оспорюючи ні кваліфікації дій засудженої, ні доведеності вини у вчиненні злочинів, за якими її визнано винною та засуджено вказує на те, що вважає вирок суду винесений з невідповідністю покарання ступеню тяжкості злочинів, особі засудженої ОСОБА_1 внаслідок його м’якості. Зокрема, покликається на те, що один із вчинених злочинів відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а інший – до категорії тяжких злочинів, пом’якшуючих покарання обставин суд 1-ї інстанції не встановив. Зазначає, що саме по собі вчинення даних злочинів у стані алкогольного сп’яніння, а також відсутність розкаяння у вчиненому та злісне невиконання обов’язків по догляду за малолітньою дитиною свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_1 Просить вирок Трускавецького міського суду від 14 грудня 2009 року скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, за ч.1 ст.121 КК України – 5 років позбавлення волі, за ст.166 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.
У поданій апеляції та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_1 покликається на те, що вона окрім ОСОБА_3 більше нікому ударів ножем не наносила, їй невідомо, хто позбавив життя ОСОБА_4 Крім цього, зазначає, що під час досудового слідства на неї чинився тиск зі сторони ОСОБА_7 та працівників правоохоронних органів, які заставили її говорити на досудовому слідстві, що це вона позбавила життя ОСОБА_4 Стверджує, що суд поступив упереджено, засудивши її за злочин, якого вона не вчиняла. Просить вирок Трускавецького міського суду від 14 грудня 2009 року скасувати у зв’язку з неповнотою досудового слідства, а кримінальну справу скерувати на додаткове розслідування для встановлення особи, яка позбавила життя ОСОБА_4 У доповненнях до апеляції засуджена ОСОБА_1 вказує на те, що по даній справі вирок відносно неї постановлено на основі висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування закону; на переконання апелянта, має місце однобічність досудового слідства, неповнота досудового і судового слідства, є наявними істотні порушення кримінально-процесуального закону. Апелянт вважає, що такі порушення полягають у здійсненні на неї фізичного тиску відразу після затримання працівниками міліції, а також ненадання їй до першого допиту побачення з адвокатом та відмова у цьому протягом всього часу проведення слідчих дій. Зазначає, що у справі відсутня постанова про її відмову від захисника, у зв’язку з чим усі процесуальні дії вчинені досудовим слідством з грубим порушенням її прав на захист. Просить вирок відносно неї скасувати, а справу скерувати для проведення додаткового розслідування та встановлення особи, що вчинила вбивство потерпілої ОСОБА_4
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який апеляцію засудженої ОСОБА_1 заперечив, свою апеляцію підтримав у повному об’ємі, просить її задоволити, думку засудженої ОСОБА_1, яка подану нею апеляцію підтримала, клопоче про її задоволення, апеляцію прокурора вважає безпідставною, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданих учасниками судового розгляду апеляції, Колегія Суддів вважає, що такі до задоволення не підлягають.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
Як вбачається із протоколу явки з повинною ОСОБА_1 від 28 серпня 2008 року, вона власноручно вказала на те, що чистосердечно зізнається у тому, що у період з 27 серпня 2008 року на 28 серпня 2008 року вночі заподіяла удар в шию ОСОБА_3, а також нанесла декілька ударів ножем у спину та груди ОСОБА_8. Зазначено ОСОБА_1 і те, що вказану явку з повинною нею написано власноручно, без будь-якого морального чи фізичного тиску на неї з боку працівників міліції. Викладену позицію ОСОБА_1 засвідчила особистим підписом (а.с.34).
У ході проведення досудового слідства уповноваженими на це особами із ОСОБА_1 проводилося відтворення обстановки і обставин події, у результаті якого остання чітко та послідовно виклала власну позицію з приводу заподіяння нею потерпілому ОСОБА_3 удару в шию та кількох ударів у спину та груди потерпілій ОСОБА_4 Вказана процесуальна дія закріплена протоколом відтворення обстановки і обставин події від 29 серпня 2008 року (т.1 а.с.113-117). Жодних даних про те, що ОСОБА_1 заявляла про вчинення на неї тиску з боку працівників міліції немає, як і немає таких даних і у протоколах її допиту в якості підозрюваної та обвинуваченої від 28 серпня 2008 року та від 30 жовтня 2008 року (т.1 а.с.74-75; т.3 а.с.202).
Виходячи із змісту протоколу допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваної вона переконливо вказувала на заподіяння нею тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 та потерпілій ОСОБА_4 (т.1 а.с.74-75).
Як видно із протоколу відтворення обстановки і обставин із свідком ОСОБА_7, останній послідовно та логічно виклав обставини вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечних діянь в ніч з 27 серпня 2008 року на 28 серпня 2008 року у квартирі АДРЕСА_1 потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1 а.с.118-121). Аналогічною є його позиція, викладена у ході розгляду справи судом 1-ї інстанції, де він зокрема вказував і на те, що після того, як на запрошення ОСОБА_1 приїхали ОСОБА_4, вони з ОСОБА_1 виходили в туалет виясняти стосунки; всі були трохи випивші.
Потерпілий ОСОБА_3 у ході судового розгляду справи вказав на те, що у ході розпивання спиртного ОСОБА_1 після вживання значної кількості алкоголю (горілки та горілки з вином) стала сперечатися з ОСОБА_4, між ними виник конфлікт; вони виходили у ванну з’ясовувати стосунки (а.с.306-307).
Потерпілий ОСОБА_9 у ході судового розгляду справи вказав на те, що ОСОБА_1 його дружині – покійній ОСОБА_4 ще перед їхньою розпискою наносила ножові поранення, але його дружина не писала з цього приводу заяву, оскільки вони товаришували з дитинства (т.3 а.с.308).
Трускавецький міський суд, перевіряючи викладену підсудною ОСОБА_1 у ході судового слідства версію щодо вчинення на неї на досудовому слідстві тиску з боку працівників міліції та самого ОСОБА_7, допитав в якості свідка ОСОБА_10, який вказав на те, що 28 серпня 2008 року, він, працюючи оперуповноваженим сектору карного розшуку Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області був у складі оперативної групи під час проведення огляду місця події у квартирі АДРЕСА_2. Там були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_7 Ніхто на ОСОБА_1 тиску не чинив. Вона добровільно давала пояснення у відділенні міліції.
Допитано судом 1-ї інстанції і свідка ОСОБА_11, який зазначив, що 28 серпня 2008 року він, як черговий слідчо-оперативної групи, виїхав на місце пригоди і, проводив огляд місця події. При з’ясуванні ситуації, ОСОБА_1 вказувала на те, що саме вона нанесла поранення ОСОБА_3 та вбила ОСОБА_4 Вона не заявляла, що на неї вчинявся тиск з боку ОСОБА_12 (т.3 а.с.342-343).
Експерт ОСОБА_13 вказав суду на те, що у ході проведення відтворення обстановки та обставин події від 29 серпня 2008 року ОСОБА_1 добровільно та детально пояснювала, як все відбувалося; ніякого тиску на неї ніхто не вчиняв; з її сторони не було ніяких заяв про те, що це не вона вбивала ОСОБА_4 Свіжих ножових поранень потерпілій було нанесено п’ять, з яких чотири могли бути смертельні (т.3 а.с.375-376).
Допитана у ході судового розгляду свідок ОСОБА_14 вказала на те, що вона 28 серпня 2008 року, як лікар швидкої медичної допомоги, у складі бригади біля 6 год. 30 хв. виїжджала за викликом у квартиру №53 на вул.Грушевського у м.Дрогобичі. У квартирі лікарем було оглянуто дівчину та встановлено, що вона мертва; під її блузкою помітили рану від ножового поранення. На запитання, хто вчинив вбивство, ОСОБА_1, не думаючи, відповіла, що це вона (т.3 а.с.382-388).
Крім цього, як випливає із позиції, заявленої свідком ОСОБА_7 органам досудового слідства, а також його свідчень у суді 1-ї інтанції, останній із ОСОБА_1 на протязі року перебував у дружніх стосунках, а 27 серпня 2008 року у квартирі ОСОБА_3 по вул.Грушевського, 103 у м.Дрогобичі разом розпивали алкогольні напої, знаходилися між собою у близьких стосунках. Вказав свідок і на те, що ОСОБА_4 він не вбивав, у нього для цього не було ніяких мотивів, оскільки бачив її вперше цього дня; підсудній ОСОБА_1 він не погрожував і не залякував її (т.3 а.с.309-310).
Наведеним, на переконання Колегії Суддів спростовується позиція засудженої ОСОБА_1 про те, що показання на досудовому слідстві вона давала під тиском працівників міліції та ОСОБА_7
Що стосується покликань засудженої ОСОБА_1 у поданій нею апеляції на грубе порушення її прав на захист органами досудового слідства, Колегія Суддів вважає за необхідне вказати на наступне.
Згідно протоколу про затримання ОСОБА_1 28 серпня 2008 року її затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115; ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, із роз’ясненням підстав та мотивів затримання, про що свідчить її особистий підпис. Протокол про роз’яснення ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ч.2 ст.21 КПК України права мати захисника і побачення з ним з моменту затримання (до першого допиту) складено 28 серпня 2008 року. Ознайомившись з ч.2 ст.21 КПК України, ОСОБА_1, заявила про те, що вимагає захисника ОСОБА_15Р; із своїм затриманням погодилась, власноручно вказавши, що вбила людину (т.1 а.с.67-69; 73).
Постановою від 28 серпня 2008 року призначено для захисту ОСОБА_1 захисника (т.1 а.с.64).
Постановою від 28 серпня 2008 року допущено до участі у кримінальній справі в якості захисника ОСОБА_1 захисника ОСОБА_15, яка здійснювала захист ОСОБА_1 впродовж усього досудового слідства (т.1 а.с.65-66).
Так, 28 серпня 2008 року слідчим СВ Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_16 в якості підозрюваної допитано ОСОБА_1 у присутності захисника ОСОБА_15 (т.1 а.с.74-75); 30 серпня 2008 року, 13 грудня 2008 року, 25 грудня 2008 року в якості обвинуваченої допитано ОСОБА_1 у присутності захисника ОСОБА_15 (т.1 а.с.131-134; т.2 а.с.204; т.2 а.с.226). У ході судового слідства інтереси ОСОБА_1 захищав адвокат ОСОБА_17 (т.3 а.с.286).
З уваги на викладене, Колегія Суддів визнає необґрунтованими доводи засудженої ОСОБА_1 щодо порушення її прав на захист.
Колегія Суддів вважає, що суд 1-ї інстанції належним чином дослідив усі докази по справі, поклав їх в основу вироку, зробивши правильний висновок про те, що у діях ОСОБА_1 є наявний склад злочинів, передбачених ч.1 ст.121; ч.1 ст.115; ст.166 КК України, вірно кваліфікувавши її дії за вказаними нормами Кримінального Закону.
Колегія Суддів приходить до висновку про те, що Трускавецький міський суд призначив ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу засудженої, яка раніше не судима, обставини, що обтяжує її покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Призначене судом 1-ї інстанції покарання на переконання Колегії Суддів буде необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.
З уваги на викладені вище обставини, Колегія Суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення апеляцій, поданих учасниками судового розгляду.
Порушень вимог чинного законодавства України Колегія Суддів не вбачає.
Доводи поданих апеляцій правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.362; 366; 377; 379 КПК України, Колегія Суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора м.Трускавця ОСОБА_2, засудженої ОСОБА_1 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 14 грудня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.115, ч.1 ст.121, ст.166 КК України залишити без задоволення, а вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 14 грудня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.115, ч.1 ст.121, ст.166 КК України – без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
Судді:
О.І.ОСОБА_18ОСОБА_19Волинець