Справа № 11a-279/10 Головуючий: Гудим Л.Я.

Категорія: пост.закр.крим.спр. Доповідач: Валько Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня 11 дня Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі :

Головуючого - Макойди З.М. Суддів - Валько Н.М., Тенюха В.П.

З участю прокурора - Телепка В.В. Потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілого ОСОБА_1 на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 18 січня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою 18 січня 2010 року судом першої інстанції кримінальну справу, порушену за фактом перевищення своїх службових повноважень співробітниками Дрогобицького MB УМВСУ у Львівській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України провадженням закрито у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишено без розгляду.

До даного висновку районний суд прийшов виходячи із того, що з дня вчинення злочину по даній справі, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, який є тяжким, минуло більше, ніж 12 років та у ході досудового слідства протягом строку, зазначеного у п.4 ч. 1 ст.49 КК України, не було встановлено особу, яка вчинила злочин.

У поданій апеляції скаржник ОСОБА_2 покликається на те, що слідчий не виконав вказівок попередніх постанов Бориславського міського суду Львівської області під головуванням суддів Гудима Л.Я. та Пещука Р.Й., неповним є проведення розслідування по даній кримінальній справі, є порушеними його права та законні інтереси, а залишенням позовної заяви без розгляду, на переконання апелянта, судом підтверджено істотне порушення слідчим вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить оскаржувану ним постанову суду першої інстанції скасувати, а дану кримінальну справу скерувати прокурору м.Борислава для організації додаткового розслідування.

У поданій апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не погоджуючись із винесеною судом першої інстанції постановою, вказує на те, що відповідно до ч.3 ст. 11-1 КПК України справу, у якій під час досудового слідства не встановлено особу, яка вчинила злочин, суд має право закрити за наявності підстави, передбаченої ч.2 ст.49 КК України, яка урегульовує особливості перебігу строків давності з ухиленням особи, яка вчинила злочин від слідства і суду і встановлено, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло 15 років. Оскільки по даній справі особу, яка вчинила злочин не встановлено і 15-річний строк з часу вчинення злочину не минув, оскаржуване рішення суду, на переконання апелянта, не відповідає нормам кримінального та кримінально-процесуального права України. Просить постанову Бориславського міського суду скасувати, а матеріали справи скерувати прокурору м.Борислава для організації проведення досудового слідства.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить задоволити її у повному об'ємі, думку потерпілого ОСОБА_1, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить задоволити її у повному об'ємі. вивчивши матеріали кримінальної справи № 151-0177, порушеної за фактом перевищення своїх службових повноважень співробітниками Дрогобицького MB ГУМВСУ у Львівській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, ( Судовий № 1п-1/10 ) , проаналізувавши доводи поданих апеляцій, Колегія Суддів вважає, що такі до задоволення не підлягають.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 11-1 КПК України справу, у якій під час досудового слідства не встановлено особу, яка вчинила злочин, суд має право закрити за наявності підстави, передбаченої ч.2 ст. 11-1 КПК України, яка вказує на те, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Ч. 1 ст.49 КК України визначено питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності та визначено строк - 10 ( десять ) років у разі вчинення тяжкого злочину.

Як вбачається із матеріалів даної кримінальної справи, з часу вчинення злочин) -перевищення своїх службових повноважень співробітниками Дрогобицького MB ГУМВСУ у Львівській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України і на момент прийняття рішення з приводу внесеного подання про закриття справи минуло більше ніж 12 років та у ході досудового слідства протягом строків, зазначених у ч. 1 ст.49 КК України ( 10 років ) не було встановлено особу, яка вчинила злочин.

Вимоги ж ч.2 ст.49 КК України, як вважає Колегія Суддів, регламентують питання зупинення перебігу строків давності у випадках, коли особа, що вчинила злочин, ухиляється від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня зявлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло 15 років.

Як вказують матеріали даної кримінальної справи, кримінальна справа відносно конкретних осіб у межах даного провадження органами слідства не порушувалась, а, відтак, є відсутніми будь-які документальні дані, які б свідчили про ухилення їх від законної відповідальності.

Крім цього, ст.слідчий прокуратури м.Борислава ОСОБА_3, скеровуючи на адресу Бориславського міського суду Львівської області постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності від 04 грудня 2009 року, погоджену із прокурором м.Борислава 09 грудня 2009 року ( т.2 а.с.245 ), покликається на те, що на його переконання, вчинений співробітниками Дрогобицького MB ГУМВСУ у Львівській області злочин, передбачений ч.2 ст.365 КК України, є тяжким; з дня вчинення даного злочину минуло більше 12 років та у ході досудового слідства протягом строків, зазначених у ст.49 КК України, не було встановлено особу, яка вчинила злочин, а тому, на підставі ст.49 КК України, ст. 11-1 КПК України вказану кримінальну справу скеровано до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності ( т.2 а.с.245 ).

Аналогічну позицію займав і прокурор під час розгляду вказаної постанови у межах даної кримінальної справи у суді першої інстанції, клопотавши вирішити питання щодо закриття даної справи у зв'язку із закінченням строків давності ( т.2 а.с.260 ).

З уваги на викладене, на переконання Колегії Суддів, судом першої інстанції прийнято вірне рішення щодо закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки на момент прийняття судом рішення з часу вчинення злочину по справі минуло більше 12 років та у ході проведення досудового слідства протягом строку, зазначеного у п.4 ч.1 ст.49 КК України не було встановлено особу, яка вчинила злочин.

Що стосується покликання в апеляції потерпілого ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції при вирішенні подання щодо закриття даної кримінальної справи із наведених підстав, поданий ним цивільний позов залишено без розгляду, Колегія Суддів вказує на те. що, виходячи із норм ст.28 КПК України та п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року із послідуючими змінами і доповненнями « Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна » Бориславським міським судом Львівської області правильно вирішено дане питання, оскільки, виходячи із наведених вище як норми чинного КПК України, так і настанов Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі закриття кримінальної справи цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Колегія Суддів вважає, що порушень закону судом першої інстанції не допущено.

Доводи поданих апеляцій правильних висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування постановленого Бориславським міським судом Львівської області рішення Колегія Суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.362;366;377; 379 КПК України, Колегія Суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілого ОСОБА_1 на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 18 січня 2010 року залишити без задоволення, а постанову Бориславського міського суду Львівської області від 18 січня 2010 року - без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

СУДДІ:

З.М.ОСОБА_4ОСОБА_5Тенюх