Липоводолинський районний суд Сумської області

смт. Липова Долина, вул. Роменська, 6, 42500, (05452) 5-12-93

Справа № 2-578/10 р.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 р. с.м.т. ОСОБА_1

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі:

Головуючого-судді Сибільова О.В.

при секретарі Самілик Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” за 2009 рік,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 21 липня 2010 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” за 2009 рік.

Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним.

Вона, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до Закону України № 2195 від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» являється дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону, починаючи з 1 січня 2006 року, вона повинна отримувати соціальну грошову допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але за 2009 рік їй не виплачувалася. Визначена вона лише в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, замість 30 % . Отже недоплата становить 20 %.

Верховна Рада України Законом № 3235 від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» / стаття 77 та 110 / та Законом України № 489 від 19 грудня 2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» /стаття 71 п.12/ призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено такі соціальні виплати.

Однак Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9 липня 2007 року №6 рп / 2007 та 10 рп / 2008 від 22 травня 2008 року керуючись положенням статей 147, 150, 152 Конституції України та Законом України «Про Конституційний Суд України», визнав таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та на 2008 рік, зокрема по 12 статті 71, яким призупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України в цій справі є преюдиціальними для судів загальної юрисдикції при розгляді ними справ, пов`язаних з правовідносинами, що виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані правовідносинами.

Причому рішення Конституційного Суду є обов`язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

В відповідності частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами.

При прийнятті нових законів або внесення змін до них, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, невиплата їй вищевказаної соціальної допомоги є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та її Законам.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст..28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які досягли пенсійного віку.

За 2007 - 2008 роки рішенням районного суду з відповідача в її користь стягнуто недоплачену допомогу як дитині війни і апеляційний суд залишив рішення районного суду в силі.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня по 1 листопада 2009 року встановлено в розмірі 544 гривні, а Законом України від 20 жовтня 2009 року «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати « з 1 листопада по 3 І грудня 2009 року 573 гривні в місяць.

Всього не виплачено з і січня по 30 листопада 2009 року:

544 х 30% : 100 х 10 місяців = 1632.00 гривень

З 1 листопада по 31 грудня 2009 року не виплачено:

573 х 30% : 100 х 2 місяці = 343 гривні 80 копійок.

Загальна сума не виплаченої за 2009 рік їй соціальної допомоги, як дитині війни становить 1975 гривень 80 копійок.

Стаття 257 ЦК передбачає, що для звернення з позовом до суду за захистом своїх прав встановлюється трирічний термін з дня, коли особа дізналася або павина була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі ст.. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» рішення про перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.

Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі, тобто за його місцем проживання, а тому вона просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області нарахувати та виплатити недоплачену їй, щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2009 рік в сумі 1975 гривні 80 копійок.

В судове засідання позивачка не з’явилася, але у письмовій заяві позовні вимоги підтримала та попрохала справу розглянути без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав заяву, в якій попросив розглянути справу у відсутності представника відповідача та додав до справи письмове заперечення, де зазначив наступне.

Дійсно, позивач має статус дитини війни, а тому згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (далі-Закон № 2195) він вправі отримувати підвищену пенсію на 30 % від мінімальної пенсії за віком, але як видно із змісту, дана норма Закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії.

Ст. 7 Закону передбачає, що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

П. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” припинено дію ст.6 Закону „Про соціальний захист дітей війни”. Рішенням Конституційного Суду України 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) норми ст.ст. 71,111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”. Статтею 73 Закону України № 422/96-ВР від 16 жовтня 1996 „Про Конституційний суд України” передбачено, що у разі, якщо закони та інші правові акти Верховної Ради або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з бюджетом Пенсійного фонду України на 2009 рік, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 № 235, одним з джерел доходів бюджету Пенсійного фонду України передбачена дотація з Державного бюджету на виплату пенсій, надбавок, підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Підвищення до пенсії особам, які мають статус „Діти війни”, в процесі формулювання бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік було закладено у фіксованому розмірі на місяць на одну особу, що в середньому за 2009 рік складає 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,. Отже, кошти на виплати у повному розмірі підвищення до пенсії30 % від мінімальної пенсії за віком, не закладенні до видаткової частини Державного бюджету в 2009 році.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09 липня 2003 (далі Закон № 1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів трудових пенсій” від 15 квітня 2003 № 544, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлений у розмірі 50 гривень.

Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законами України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ( в редакції, що діяла до 01 липня 2006) здійснювалась відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 №1, виходячи із показника 19,91 грн.

Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 був відсутній, Пенсійний фонд звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України.

В листі № 21-26-561 від 31 серпня 2007 року Міністерство юстиції України на звернення Пенсійного фонду України від 06 серпня 2007 року, зазначає, що питання пов’язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „дитина війни”, має бути вирішено у законодавчому порядку, зокрема це може бути вирішено шляхом внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, і що, підвищення пенсій (або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії) буде проведено лише після прийняття відповідного законодавчого акту.

Також, на думку Конституційного Суду України, викладеній в ухвалі Конституційного Суду України від 19 травня 2009 за № 27-у/09, „непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абз 1 ч.1 ст. 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195. Ця прогалина полягає у відсутності механізму врахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем.

На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Ст. 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України.

Пункт 9 Положення „Про пенсійний фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Враховуючи, що Законом України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, відповідач вважає, що діяв без будь-яких порушень законодавства.

Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відсутній, то відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаної норми можливо лише внесенням змін та доповнень до цього Закону.

Разом з тим, п.8 Постанови Кабінету Міністрів України „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 № 530 визначено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться в таких розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 01 липня 48,20 грн., з 01 жовтня 49,80 грн.

Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп стосується лише конкретних правових норм Закону України „Про Державний бюджет України н 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і його дія не може поширюватися на інші законодавчі акти. У 2009 році Пенсійний фонд України реалізує бюджетну програму „Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами” в межах асигнувань, виділених Державним бюджетом на 2009 рік. Дану пропозицію підтримує Вищий адміністративний суд України в постанові від 29 жовтня 2009 року у справі К-7364/09, де зазначає, що дія Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” закінчується 31 грудня 2008 року і перерахунок повинен бути здійснений тільки до цієї дати.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

На підставі викладеного, вважає дії відповідача такими, що відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивача – безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні та довідкою про суму отриманої надбавки де зазначено, що позивач перебуває на обліку в пенсійному фонді як отримувач пенсії, має статус «дитина війни».

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області № 4390/04-53 від 10 серпня 2010 відповідно до ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році підвищення до пенсії як «дитині війни» не виплачувалося. П.4.1 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та протягом 2008 року надбавка як «дитині війни» виплачувалася у наступних розмірах: з 01 травня 2008 року по 30 червня 2008 рік – 48,10 грн. щомісячно; з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 рік – 48,20 грн. щомісячно; з 01 жовтня 2008 року по теперішній час - 49 грн. 80 коп.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції від 18 листопада.2004, закон чинний у 2010 році), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вбачається, що текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься для основних соціальних та демографічних груп населення, встановлено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до постанови Липоводолинського районного суду Сумської області від 19 серпня 2009 року, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду була залишена без змін, Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та із підвищенням її на 20 % мінімальної пенсії за віком із 22 травня 2008 року та по день винесення постанови суду, тобто по 19 серпня 2009 рік, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, відповідач з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 рік мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.  

 Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з січня місяця – 498 грн., а із 01 листопада 2009 року становить 573 грн.

Згідно з ст. 64 Конституції України вбачається, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що виплата щомісячної надбавки до пенсії «дітям війни» має проводитися у розмірі, встановленому п. 8 постанови КМУ від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов'язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може зобов'язати лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо нарахування конкретно визначеної суми задоволенню не підлягають.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо пропущення строку звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а тому строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Також, позовна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну надбавку дитині війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" при нарахуванні пенсії не підлягає до задоволення, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів на час вирішення позову по суті. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересу можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає дії відповідача неправомірними, оскільки останній, порушуючи норми вищезазначених нормативних актів, не вчинив жодних дій для нарахування цих коштів та їх виплаті позивачу, не виконав своїх повноважень без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з п. 34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», від 21 січня 1993 року, Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області від сплати судового збору звільнено.

Згідно ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки спір носить немайновий характер, тому з держави на користь позивача належить стягнути судовий збір в сумі 8 гривень 50 копійок.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень належить стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі Сумської області.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України сплачена сума судового збору та коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору та коштів на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в більшому розмірі, ніж це встановлено законом.

На підставі ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 64 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 за №10-рп2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 3, 4, 15, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати належних сум за 2009 рік, з 20 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично проведених виплат.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з держави на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 8 гривень 50 копійок.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі Сумської області на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В. Сибільов