№1-105
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2008 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ШЕРЕМЕТ О.Ю., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1А В.А., у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Київського гарнізону, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини 2260, начальника військового наряду, старшого прапорщика,
ОСОБА_1, який народився 25 листопада 1971 року у м. Києві, українця, громадянина України, з середньою освітою, призваного на військову службу за контрактом у березні 1995 року, одруженого, не судимого, такого, що проживає за адресою: місто Київ, вул. АДРЕСА_1
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 410, ч.3 ст. 358 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд, -
ВСТАНОВИВ:
3 березня 1995 року ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині 2260, а у лютому 1999 року призначений на посаді начальника військового наряду у цій же частині у військовому званні «старшина». Заміщення вказаної посади передбачало можливість присвоєння чергового військового звання «прапорщик» та «старший прапорщик» за умови наявності середньої спеціальної або вищої освіти.
З метою отримання чергового військового звання «прапорщик», та особистого незаконного збагачення за рахунок держави, ОСОБА_1, використав завідомо для нього підроблений документ - диплом серії ІНФОРМАЦІЯ_1, який придбав у невстановленої слідством особи, до якого були занесені неправдиві відомості про начебто закінчення ОСОБА_1ОМ 30 липня 1998 року Київського торгівельно-економічного технікуму. Далі, діючи умисно, з наведених мотивів надав цей диплом до відділу кадрів військової частини 2260, внаслідок чого, в подальшому, 27 грудня 2001 року, наказом командувача ВВ УМВС України №105/ос старшині ОСОБА_1У було присвоєно військове звання «прапорщик», а 01 грудня 2003 року наказом командувача ВВ УМВС України №101 о/с підсудному було присвоєно чергове військове звання «старший прапорщик». Внаслідок наведених дій, в період з 27 грудня 2001 року по 21 липня 2008 року підсудний заволодів грошовими коштами міністерства Внутрішніх справ України в сумі 2775 грн. 55 коп.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом цілком відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що він проходив службу у військовій частині 2260 на посаді начальника військового наряду у військовому званні «старшина». Дана посада передбачала можливість отримання військового звання «прапорщик» та «старший прапорщик», однак за умови наявності диплому молодшого спеціаліста. У грудні 2001 року, він у незнайомої особи придбав диплом серії ІНФОРМАЦІЯ_1, про начебто закінчення ним, ОСОБА_1ОМ, 30 липня 1998 року Київського торгівельно-економічного технікуму. Далі він надав копію цього диплому до стройової частини, і в подальшому йому було присвоєно військове звання «прапорщик», а згодом «старший прапорщик». Внаслідок отримання цих військових звань він, ОСОБА_1, почав отримувати збільшене грошове забезпечення.
Крім особистого визнання, вина підсудного у в заволодінні іншим військовим майном шляхом шахрайства, у використанні завідомо підробленого документа, підтверджується добутими під час досудового слідства та розглянутими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають у суду сумнівів у своїй достовірності, підсудним та іншими учасниками процесу не заперечуються і підтверджуються в повному обсязі. За клопотанням ОСОБА_1А, яке підтримали інші учасники процесу, судове слідство судом проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 299 КПК України. При цьому судом їм роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Таким чином, дії ОСОБА_1А, який використав завідомо підроблену на своє ім'я копію диплому серії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.1998 року, суд кваліфікує за ч.3 ст. 358 КК України.
Дії ОСОБА_1А, який заволодів шляхом шахрайства іншим військовим майном, а саме грошовими коштами Міністерства внутрішніх Справ України в сумі 2775 грн. 55 коп., суд кваліфікує за ч.1 ст. 410 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_1У покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання, його щире каяття, явку з повинною, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяної шкоди, наявність на утриманні дружини та неповнолітньої дитини.
Крім того, беручи до уваги обставини кримінальної справи, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, під час проходження військової служби характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, суд знаходить необхідним в даному конкретному випадку застосувати до ОСОБА_1А ст. 69 та 58 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 410 КК України - застосувавши до підсудного службове обмеження для військовослужбовця, оскільки саме такий вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для виправлення підсудного.
Приймаючи таке рішення по справі, суд також бере до уваги, що однією з причин отримання наступного звання для підсудного було бажання проходити військову службу та її престиж.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 299, 323, 324, 325, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону, -
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених 1 ст. 410 та ч.3 ст. 358 КК України, за якими призначити йому покарання:
· за ч.3 ст. 358 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 45 (сорока п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 765 гривень;
· за ч. 1 ст. 410 КК України - із застосуванням ст. ст. 69 та 58 КК України у вигляді службового обмеження для військовослужбовця строком на 1 (один) рік з проведенням відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_1 в дохід держави в розмірі 10 (десяти) відсотків;
· За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1У Володимиру Васильовичу покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді службового обмеження для військовослужбовця строком на 1 (один) рік із проведенням відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_1А В.В. в дохід держави в розмірі 10 (десяти) відсотків;
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1У В.В. - підписку про невиїзд - скасувати.
Речові докази по справі - особову справу ОСОБА_1А В.В., що зберігається у військовій прокуратурі Київського гарнізону - передати до військової частини 2260 для використання за належністю.
Вирок може бути оскарженим і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 5 діб з моменту його проголошення, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.