Судове рішення #51328234

Справа № 1-6

Провадження №1067

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:

Доповідач :


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 рокум. Вінниця



колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Петришина І.П.

суддів Рупака А.А., Старинця Ю.В.

з участю прокурора Кузьміна С.В.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи – помічника прокурора Гайсинського району Романової Л.М. з доповненнями, засудженого ОСОБА_2 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого начальником інспекції державного технічного нагляду в Гайсинському районі, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України та призначено покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 (два) роки без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Вирішено питання про речові докази.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 працюючи на посаді начальника інспекції державного технічного нагляду в Гайсинському районі, являючись службовою особою – державним службовцем 6 категорії, який займає відповідальне становище, 08 серпня 2008 року вимагав та о 15 годині 00 хвилин в коридорі в приміщенні управління сільського господарства отримав від ОСОБА_3 хабар в розмірі 500 (п’ятисот) гривень за сприяння в реєстрації транспортного засобу – трактора ЮМЗ-6 КЛ.

В апеляції прокурора з доповненнями ставиться питання про скасування вироку суду через істотні порушення норм кримінально-процесуального законодавства, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку прокурора суд у мотивувальній частині вироку вийшов за межі пред’явленого обвинувачення, недостовірно виклав дані про особу засудженого. Також прокурор вважає, що призначення іспитового строку терміном 2 роки є явно несправедливим внаслідок м’якості.

В апеляції засудженого ставиться питання про скасування вироку через істотні порушення норм кримінально-процесуального законодавства, неповноту та однобічність судового слідства та направлення справи на додаткове розслідування. На думку засудженого суд не взяв до уваги його доводи про невинуватість, які підтверджені матеріалами справи, безпідставно не врахував показання свідків, які доводять його непричетність до вчинення злочину, натомість в основу обвинувального вироку поклав суперечливі показання потерпілого.

Заслухавши доповідача, прокурора Кузьміна С.В., який підтримав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали свою апеляцію, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції учасників процесу підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Обґрунтування вироку здійснюється на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому оцінку доказів суд здійснює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з вироку, судом дані вимоги не були дотримані, внаслідок чого вирок щодо ОСОБА_2 слід визнати необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалі справи, ОСОБА_2 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні давав послідовні покази щодо обставин інкримінованого злочину. При цьому судом не буди перевірені належним чином доводи підсудного, наведені в свій захист.

Так, в матеріалах справи містяться дані щодо вхідних та вихідних дзвінків абонентів мережі «Київстар» у день вчинення злочину, що належать засудженому та потерпілому. З наведених даних вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 за одну годину до розмови з ОСОБА_2, під час якої отримав вимогу про надання хабара, здійснював телефонний дзвінок на номер телефону начальника ВДСБЕЗ Гайсинського РВ УМВС ОСОБА_4 З іншого боку під час досудового слідства та в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 неодноразово змінював свої показання щодо обставин передачі хабара, стверджуючи, що він передавав кошти в службовому кабінеті, загальному коридорі сільгоспуправління, маленькому коридорі цієї ж установи. Також він заперечував своє знайомство з працівниками міліції та з ОСОБА_4 зокрема, про що обоє стверджували під час проведення ставки віч-на-віч (а.с.113). Проте такі показання спростовуються наявними матеріалами справи – зокрема вищенаведеними роздруківками телефонних розмов.

З цих же даних вбачається, що між потерпілим та начальником ВДСБЕЗ ОСОБА_4 відбувалась телефонна розмова о 14 годині 58 хвилин, тобто в той самий час, коли потерпілий перебував в приміщенні відділу внутрішніх справ та коли проводилась помітка грошових купюр, які в подальшому стали предметом хабара (а.с.5).

Зазначеним обставинам суд не дав жодної оцінки, натомість сформулював обвинувачення, визнане доведеним, з зазначенням місця та часу отримання хабара, що досудовим слідством встановлено не було, зокрема дані обставини не зазначені в постанові про притягнення як обвинуваченого.

Крім цього з суб’єктивної сторони вимагання хабара має місце тоді, коли ініціатором давання-одержання хабара є службова особа та дана вимога підкріплюється відкритою погрозою, створенням умов, які переконують хабародавця про наявність реальної небезпеки його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача. Таким чином у вироку суд не вказав на наявність умов, які були небезпечні для прав та законних інтересів ОСОБА_3 та які змусили його погодитись на давання хабара.

Крім цього відповідно до ст.333 КПК України у вступній частині вироку серед інших обставин вказується прізвище, ім’я та по батькові підсудного. Так, у вироку суд вказав щодо засудження ОСОБА_2, проте в матеріалах справи (а.с.78) наявна ксерокопія паспорту громадянина України на ім’я ОСОБА_5. Тому також слід уточнити дані про особу підсудного.

Щодо доводів апеляції прокурора в частині м’якості призначеного покарання, колегія суддів вважає її безпідставною, оскільки суд призначив покарання з урахуванням вимог ст.65 КК України в межах санкції статті та дійшов висновку про можливість звільнення засудженого від відбування основного покарання з іспитовим строком на підстав ст.75 КК України. Проте в апеляції прокурора не йдеться про м’якість призначеного основного покарання, а лише про збільшення тривалості іспитового строку, що не є суттєвим.

Керуючись ст.ст.365, 366, КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи – помічника прокурора Гайсинського району Романової Л.М. з доповненнями та засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.


Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація