Зачепилівський районний суд Харківської області

смт. Зачепилівка, вул. Свердлова, 7, 64401, (05761) 5-18-64

Справа № 2-а-636/10 р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 року головуючий, суддя Зачепилівського районного суду Харківської області, ОСОБА_1, в порядку скороченого провадження розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду на бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області щодо перерахунку та виплати недотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

В С Т А Н О В И В:

Громадянин ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду на бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області щодо перерахунку та виплати недотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що будучи особою віднесено до 2-ї категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, він має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір якої не повинен бути нижче 30% мінімальної пенсії за віком, але позивачу відповідачами додаткова пенсія тривалий період призначалася і виплачувалася, в набагато нижчому розмірі, ніж передбачено законодавством.

Із змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 письмово звертався до відповідача з приводу нарахувань і виплат йому додаткової пенсії, але йому було відмовлено в належному, на думку позивача, нарахуванні, тому ОСОБА_2 в порядку КАС України звертається до суду з вимогами:

-для забезпечення прав та законних інтересів позивача вийти за межі заявлених ним вимог у порядку визначеному ч.2 ст.11 КАС України;

-не поширювати позовну давність на заявлені ним позовні вимоги;

-визнати дії відповідача протиправними щодо виплати позивачеві, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов’язати управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області провести перерахунок та виплату позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за період починаючи з дня виходу на пенсію по день винесення рішення судом з урахуванням фактично виплачених сум, та призначати і виплачувати зазначену додаткову пенсію і в подальшому;

-справу розглядати за відсутності позивача, позов підтримує.

-стягнути з відповідачів, кошти витрачені ним на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.

Рішенням Конституційного суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VІ та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, тому дану позовну заяву необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, відповідно до положень КАС України.

Відповідач - управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області направив   письмове заперечення  на позовну заяву в якому зазначає, що позов не визнає, посилаючись на те, що позивач дійсно перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії з 31.10.2009 року. Пенсія йому призначена згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому, при нарахуванні державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю Управління керувалося Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008р. №530, яка набрала чинності з 22.05.2008 року. Отже, порушень при призначенні та перерахунку пенсії згідно діючого законодавства з боку Управління пенсійного фонду немає.

Суд вирішив можливим розглянути справу без проведення судового засідання за відсутністю сторін в порядку ст.. 183-2 КАС України, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме:

- паспортні дані гр. ОСОБА_2;

- посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Категорія 2 серія А № 201655 с від 05 вересня 2008 р. видане на ім’я ОСОБА_2;

-пенсійне посвідчення серія ААЕ № 611063 видане 17.11.2009 року на ім’я ОСОБА_2;

-військовий білет ОСОБА_2 серія НУ № 6361124 від 09.11.1975 р.

-заява ОСОБА_2 про розгляд справи без його присутності;

-заява ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду від 10.11.2010 р.;

-лист - відповідь управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області № 26/Д-14 від 23.11.2010 р.;

-довідки УПФ в Зачепилівському районі від 23.11.2010 р.;

-заперечення УПФ в Зачепилівському районі на позовну заяву від 20.12.2010 р.;

-довідка АА № 279524 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

-копія диплому ОСОБА_3;

-свідоцтво ОСОБА_3 на право на зайняття адвокатською діяльністю № 98 від 26.06.2003 р.;

-рахунок № 11-1281 від 09.11.2010 року;

-квитанція № 086838861 від 29.11.2010 р.;

-акт приймання - передачі послуг від 08.12.2010 р.

Суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи позивач є особою, що віднесена до другої категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначене підтверджується посвідченням серія А № 201655 с від 05 вересня 2008 р. видане на ім’я ОСОБА_2 Позивач отримує пенсію в Управлінні ПФУ з дати звернення за призначенням пенсії, тобто з 31.10.2009 року, про що відповідач УПФ України в Зачепилівському районі зазначає в своїх запереченнях.

Відповідно до положень ст.. 99 ч.3 КАС України та ст..268 ч.1 п. 3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Виходячи з цього суд не застосовує позовну давність, визначену ч.2 с.99 КАС України. Таким чином, вимоги позивача повинні розглядатися без обмеження строку, за який вони заявлені.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Щодо позовних вимог за 2009-2010 роки.

Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII у редакції Закону

 України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР, встановлюється щомісячна додаткова пенсія учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС 2 категорії, а саме:

-ст..51 зазначеного закону регламентує: особам, віднесеним до категорії 2 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік » дію ст.ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинено, до них ніякі зміни не вносились, тобто в такій же редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР вказані статті залишилися, як на 2009 рік так і на день прийняття рішення по справі.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із заперечень та довідки наданої УПФ в Зачепилівському районі судом встановлено, що з 31.10. 2009 р. по день пред’явлення позову до суду додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю УПФ нараховувалась та виплачувалась позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії у розмірі - 15 % від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, таким чином відповідач протиправно діяв нараховуючи і виплачуючи пенсію позивачу згідно Постанови Кабінету Міністрів України 530 від 22.05.2008 року.

Отже, суд дійшов висновку, що здійснюючи позивачеві з 31.10.2009 р. по день винесення постанови нарахування додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, УПФУ в Зачепилівському районі Харківської області діяло не на підставі та не у спосіб, визначений ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що з 01.01.2010 року підстави для невиплати позивачеві додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у відповідності до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” були відсутні, зміни у зазначені статті не вносилися. Таким чином, суд прийшов до висновку щодо необхідності захисту прав позивача із 01.01.2010 року по 23.12.2010 рік (день винесення постанови) та обов’язку УПФУ в Зачепилівському районі Харківської області у зазначений період здійснювати позивачеві нарахування та виплату додаткової пенсії у відповідності до приписів ст..51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Враховуючи, що компетенція суду поширюється тільки на захист порушених прав, свобод та інтересів відповідних осіб, суд не може вирішувати питання на майбутнє, тобто здійснювати захист права, яке ще не порушено.

Зі ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду на викладене мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст..51 Закону № 796-ХІІ.

Виходячи з загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами слід визнати, що при розрахунку додаткової пенсії, передбачених ст..51Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається   мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що єдиними законами, які регулюють правовідносини щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про Державний бюджет на відповідні роки, виходячи із загальних засад пріоритетних законів над підзаконними нормативними актами щодо встановлення мінімальних пенсій за віком, суд вважає, що до наявних правовідносин необхідно застосовувати закони України, якими врегульовані подібні правовідносини, а не постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

За таких же підстав призначення та розрахунок додаткової пенсії повинно здійснювати з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Доводи УПФ щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є безпідставними, так як чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону цього закону, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому є необґрунтованим посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом І частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу додаткової пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, та поклала виконання цього обов'язку на центральні органи виконавчої влади - пенсійний фонд України які діють через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Тому, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача:

- щодо здійснення перерахунку та проведення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до статті 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в наступних розмірах:

- за період з 31.10.2009 року по 23.12.2010 року у розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити, оскільки задоволена частина вимог гарантує дотримання і захист прав позивача від допущеного порушення з боку суб’єкта владних повноважень, що відповідає положенням ст..162 КАС України.

Судові витрати позивача за надання правової допомоги за правилами ст.. 94 ч.1 КАС України необхідно стягнути з Державного бюджету України. Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590, витрати пов’язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, то її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Виходячи з того, що відповідно до акту приймання-передачі послуг від 08.12.2010 року, правову допомогу позивачу було здійснено у грудні 2010 року, а відповідно до ст.. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» мінімальна заробітна плату з 1 жовтня установлена у розмірі – 907 гривень, 5 відсотків з якої складає – 45 грн. 35 коп., яка і підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Відповідно до вимог ст..11 ч.2 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7-12,69,86, 94, 159,160,161,162,163, 183-2, 256 КАС України, суд,

п о с т а н о в И В:

Адміністративний позов у справі № 2-а-636/10 громадянина ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду на бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області щодо перерахунку та виплати недотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Зачепилівському районі Харківської області щодо нарахування та виплати гр. ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно порядку визначеному постановами Кабінету Міністрів України за період з 31.10.2009 року по 23.12.2010 року - неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю гр. ОСОБА_2, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в наступних розмірах:

- за період з 31.10.2009 року по 23.12.2010 року у розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Усі виплати провести з урахуванням фактично виплачених сум позивачеві в період 2009-2010 роки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 45, 35 грн.

В іншій частині позову необхідно відмовити в задоволенні.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Зачепилівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням її копії, особою яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Головуючий, суддя Гришин П.В.