ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.06.09 Справа № 16/386-07нр.
За позовом: фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
“Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів”
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Державний реєстратор виконкому Сумської міської ради Мороз Олена Валентинівна, 2) ОСОБА_3, 3) ОСОБА_4, 4) ОСОБА_5, 5) ОСОБА_6 6) ОСОБА_7, 7) ОСОБА_8, 8)ОСОБА_9, 9) ОСОБА_10, 10) ОСОБА_11, 11) ОСОБА_12, 12) ОСОБА_13, 13) ОСОБА_14, 14) ОСОБА_15, 15) ОСОБА_16, 16) ОСОБА_17, 17) ОСОБА_18, 18) ОСОБА_19, 19) ОСОБА_20, 20) ОСОБА_21, 21) ОСОБА_22, 22) ОСОБА_23, 23) ОСОБА_24, 24) ОСОБА_25, 25) ОСОБА_26, 26)ОСОБА_27, 27) ОСОБА_28, 28) ОСОБА_29, 29) ОСОБА_30, 30) ОСОБА_45., 31) ОСОБА_31, 32) ОСОБА_32, 33) ОСОБА_33, 34) ОСОБА_34, 35) ОСОБА_35, 36) ОСОБА_36, 37)ОСОБА_37, 38) ОСОБА_38, 39) ОСОБА_39
Про визнання рішення загальних зборів від 18.06.2007 р. недійсними та про зобов’язання вчинити певні дії.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_40
Від відповідача : Турчин С.М.
Від третіх осіб:1. не з’явився, 2. не з’явився 3. не з’явився 4. не з’явився
5. не з’явився, 6. не з’явився,7. не з’явився,8. не з’явився,9. не з’явився,10. не з’явився,11. не з’явився,12. не з’явився,13. не з’явився,14. не з’явився,15. не з’явився,16. не з’явився,17. не з’явився,18. не з’явився,19. не з’явився,20. не з’явився,21. не з’явився,22. не з’явився,23. не з’явився,24. не з’явився,25. не з’явився,26. не з’явився,27. не з’явився,28. не з’явився,29. не з’явився,30. не з’явився,31. не з’явився,32. не з’явився,33. не з’явився,34. не з’явився,35. не з’явився,36. не з’явився,37. не з’явився,38. не з’явився,39. не з’явився
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Фанта Т.О.
В судовому засіданні, що відбулося 15.06.2009 року було оголошено перерву до 19.06.2009 року на 10 год. 00 хв.
Суть спору: позивач з урахуванням уточнень просить суд визнати рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” від 18.06.07 року недійсним; зобов’язати державних реєстраторів виконкому Сумської міської ради провести внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб підприємців, зазначивши директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” ОСОБА_43.
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.03.2008р. (суддя Левченко П.І.) вказаний позов задоволено частково, постановлено: визнати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” від 18 червня 2007 року недійсними, в іншій частині позову відмовити, скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті господарським судом Сумської області ухвалою від 22.06.2007 року у справі № 16/386-07, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” (м. Суми, вул. Лінійна, 22, код 21104301) на користь фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) витрати по держмиту в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2008р. (колегія суддів у склад: головуючого –судді Карбань І.С., суддів Бабакова Л.М., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2008 року по справі 16/386-07 скасовано в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів від 18.06.2007 року; відмовлено в позові в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів» від 18.06.2007 року; в іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2008 року по справі № 16/386-07 залишено без змін; стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2008 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2008 року у справі № 16/386-07 господарського суду Сумської області та рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2008 року у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Відповідно до приписів ст.1 ГПК України до господарського суду, мають право звертатися згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації) (ч.1). У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ч.2).
Право на звернення до господарського суду з позовом учасника товариства передбачено ст.12 цього кодексу.
Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно приписів ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ч.1). Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду (ч.5).
Таким чином вказана норма права передбачає що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Так, ОСОБА_1 звернулася до суду з позов згідно якого просить суд визнати рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” від 18.06.07 року недійсними; зобов’язати державних реєстраторів виконкому Сумської міської ради провести внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб підприємців, зазначивши директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” ОСОБА_43.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на неправомочність загальних зборів учасників товариства, оскільки під час цих зборів не були присутні учасники, які володіють більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів, як того вимагають п. 7.7 Статуту товариства та ст. 60 Закону України “Про господарські товариства ”.
У своїх уточненнях до позовної заяви позивач зазначає, що у протоколі товариства від 18.06.2007 р. вказано, що на зборах були присутні учасники, що в сукупності володіють 60,7 % статутного капіталу, що дорівнює 580 голосам з 955 голосів. Позивач з цим не згоден.
Він зазначає, що ОСОБА_37, ОСОБА_38 та ОСОБА_39 не є учасниками товариства.
Згадані особи є спадкоємцями учасника товариства ОСОБА_44, частка якого в статутному капіталі становить 30,5 %, що дорівнює 291 голосам, але товариство рішення про включення спадкоємців померлого учасника ОСОБА_44 до складу учасників не приймало.
Тому, позивач стверджує, що кворуму на загальних зборах не було, оскільки загальна кількість учасників, що приймала участь у голосуванні була значно меншою ніж 60 % статутного капіталу і на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 59,60, 62 Закону України “Про господарські товариства”, ст. ст. 147, 148 ЦК України просить суд визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів”від 18.06.2007 р. недійсними.
Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, зокрема, що ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_38 були присутні на зборах учасників не як спадкоємці померлого ОСОБА_44, а як власники часток у статутному фонді товариства, що підтверджується свідоцтвами на право власності, виданими державним нотаріусом.
У своїх додаткових поясненнях відповідач не погоджується з позивачем стосовно того, що ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 не є учасниками товариства.
Відповідач посилається на ч. 5 ст. 147 ЦК України, якою передбачено, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи, якщо статутом не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Статутом товариства в даному разі не передбачено, що перехід частки померлого учасника здійснюється лише за згодою інших учасників товариства.
Тому, на думку відповідача, для переходу частки у статутному капіталі до нових учасників –ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 не потрібна згода інших учасників товариства. Такий перехід частки здійснюється автоматично за фактами смерті фізичної особи, що підтверджується відповідними документами.
Представник позивача у своїх поясненняхне погоджується з позицією відповідача, посилаючись на ст. 100 ЦК України, якою визначено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Представник позивача посилається також на ст. 1219 ЦК України, згідно якої не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами. В даному разі установчими документами товариства не встановлено, що право на участь у товаристві переходить від померлого учасника товариства до його спадкоємців.
Позивач не заперечує, що спадкоємці померлого учасника ОСОБА_44, частка якого складає 30,5 % статутного капіталу товариства, мають право на частку в статутному капіталі товариства, але це не означає, що вони є учасниками товариства. Згідно ст. 55 Закону України “Про господарські товариства ” правонаступники (спадкоємці) можуть вступити до товариства – звернувшись до нього з відповідною заявою. Якщо товариство (загальні збори учасників товариства) прийме таке рішення, вони стануть учасниками, в разі відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця), останньому видається у грошовій або натуральній формі частка майна, яка належала спадкодавцю.
Спадкоємці померлого учасника ОСОБА_44 не зверталися з заявами про прийняття їх до складу учасників товариства, товариство не приймало рішення про включення їх до складу учасників. Право на частку у статутному капіталі товариства і право на участь у товаристві –це два різних поняття. Тому позивач вважає твердження відповідача про автоматичний перехід права на участь у товаристві до спадкоємців безпідставним.
Суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів ” від 18.06.07 року недійсним виходячи з наступного:
18 червня 2007 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів”, про що свідчить Протокол загальних зборів засновників товариства від 18 червня 2007 року.
Згідно протоколу загальних зборів статутний фонд товариства складає 10027,50 грн., 955 голосів. Один голос дорівнює 0,1 % в статутному капіталі підприємства.
За даними протоколу загальних зборів від 18.06.2007р. на зборах були присутні 38 учасників, що в сукупності володіють 60,7 % статутного капіталу, які дорівнюють 580 голосам.
Присутність зазначених у протоколі 38 осіб на загальних зборах учасників товариства 18.06.2007р. підтверджується також реєстраційною відомістю учасників цих загальних зборів.
Під номерами 36, 37, 38 в протоколі зазначені:
36. ОСОБА_37 –дружина померлого ОСОБА_44 –свідоцтво про спадщину за законом № 3-692, свідоцтво про право власності № 3-691.
37. ОСОБА_38 –син померлого ОСОБА_44 –свідоцтво про спадщину за законом № 3-696.
38. ОСОБА_39 –онук померлого ОСОБА_44 –свідоцтво про спадщину за законом № 3-697.
В реєстраційній відомості учасників загальних зборів товариства від 18.06.2007р. під № 57 значиться (надруковано) учасник товариства ОСОБА_44, частка якого у статутному капіталі зазначена в розмірі 30,5 %, кількість його голосів –291.
У графу під № 57 реєстраційної відомості дописані вручну ОСОБА_37 –146 голосів та ОСОБА_39 –145 голосів, а в примітках зазначені свідоцтва про право власності № 691, 692, 697, тобто 291 голос померлого учасника товариства ОСОБА_44 таким чином розділені у реєстраційній відомості між ОСОБА_37 (дружиною померлого) та ОСОБА_39 (онуком померлого учасника), які й були присутні на загальних зборах учасників товариства замість померлого учасника –ОСОБА_44.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № НОМЕР_2 підтверджується, що станом на 21.06.2007р. розмір статутного фонду ТОВ “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” становить 10027,50 грн. До переліку засновників (учасників) товариства входить ОСОБА_44 з розміром внеску до статутного фонду –3055,50 грн.
ОСОБА_37 (дружина померлого ОСОБА_44) та ОСОБА_39 (онук померлого ОСОБА_44) не є учасниками товариства і у витягу з Єдиного державного реєстру не зазначені.
ОСОБА_38 згідно вищезгаданого витягу з Єдиного державного реєстру є учасником товариства з розміром внеску до статутного фонду – 10,50 грн., що співпадає з даними реєстраційної відомості учасників загальних зборів товариства від 18.06.2007 року, де у статутному капіталі товариства частка ОСОБА_38 зазначена в розмірі 0,1 %, що дорівнює 1 голосу.
Суд вважає, що відповідач помилково ототожнює у своїх додаткових поясненнях право спадкоємця фізичної особи на частку у статутному капіталі товариства з правом на участь у товаристві.
Позивач не заперечує проти того, що у відповідності з ч. 5 ст. 147 ЦК України спадкоємці померлого учасника товариства –ОСОБА_44, частка якого складає 30,5 % статутного капіталу товариства, мають право на частку в статутному капіталі товариства і мають право вступу до товариства.
У відповідності зі ст. 55 Закону України “Про господарські товариства” спадкоємці мають право вступу до товариства. Для цього спадкоємці повинні звернутися до товариства з відповідною заявою, а товариство має прийняти спадкоємців в товариство. Автоматичного вступу до товариства чинне законодавство України не передбачає.
Згідно ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом, а згідно ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права, право на участь у товариствах, тощо.
Таким чином, перехід права на частку у статутному капіталі (майнові права) до спадкоємців учасника товариства, як перехід спадщини, не означає, що до спадкоємців перейшли особисті немайнові права спадкодавця, зокрема: право на участь у товаристві, оскільки це право не входить до складу спадщини (ст. 1219 ЦК України).
Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року встановлено, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.
Участь в господарському товаристві тягне за собою виникнення у учасника сукупності корпоративних прав, в тому числі правомочність на участь в управлінні товариством, яке в більшості випадків має колективний характер. Тобто, для реалізації свого права на управління учасник повинен не тільки сам підтримати те чи інше рішення, а й склонити до нього інших учасників ( або їх більшість). Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму про проведення загальних зборів чи прийняття рішення, про що прямо зазначається в п.18 Постанови № 13 Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Відносини між учасниками господарського товариства щодо формування його органів ( у тому числі обрання директора товариства), процедури визначення порядку прийняття рішень на зборах регулюються положеннями ЦК та Закону «Про господарські товариства» та за своїм змістом є імперативними, а їх недотримання порушує публічний порядок, про що зазначається в п.9 Постанови № 13 Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». Цьому кореспондує п.1.12. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України « Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин » № 04-5/14 від 28.12.2007 року в яких зазначається, що недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства є порушенням прав учасників на управління товариством.
Твердження позивача стосовно того, що 18.06.2007 року був відсутній кворум для проведення загальних зборів товариства та прийняття рішень підтверджуються матеріалами справи і не спростовані відповідачем.
В матеріалах справи відсутні докази прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_37 (дружини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року учасника товариства – ОСОБА_44) та ОСОБА_39 (онука померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року учасника товариства –ОСОБА_44), а тому вони як спадкоємці учасника товариства, але не учасники товариства, не могли приймати участь у загальних зборах учасників товариства, користуючись часткою померлого учасника в статутному фонді в розмірі 30,5 %, яка дорівнює 291 голосам.
За таких обставин на загальних зборах засновників (учасників) товариства 18.06.2007 року були присутні учасники, що в сукупності володіють 30,2 % (60,7 –30,5 = 30,2) статутного капіталу, які дорівнюють 289 голосам (580-291=289) з 955 голосів.
Відповідно до вимог ст. 60 Закону України “Про господарські товариства ” загальні збори учасників товариств з обмеженою відповідальністю є правомочними, якщо на них присутні учасники або представники учасників, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів.
Оскільки на загальних зборах засновників (учасників) ТОВ “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів”18.06.2007 року були присутні учасники та представники учасників товариства, що володіють у сукупності лише 30,2 % голосів (289 голосів з 955 голосів), то ці збори є неправомочними, а рішення тих зборів –нелегітимними.
Тому, позовні вимоги позивача, щодо визнання рішень загальних зборів учасників ТОВ “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів ” від 18 червня 2007 року недійсними підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог, щодо зобов’язання державних реєстраторів виконкому Сумської міської ради провести внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб підприємців, зазначивши директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” ОСОБА_43, суд відмовляє позивачу в задоволенні на підставі того, що з позовною заявою позивач звернувся до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів», а державні реєстратори Виконавчого комітету Сумської міської ради не є відповідачами у даній справі.
Крім того, частиною 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Тобто, даною нормою закону не передбачено підстав для зобов’язання державних реєстраторів проводити внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб підприємців, про що просить позивач, а передбачено порядок скасування державним реєстратором змін до установчих документів за наявності судового рішення.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково .
2. Визнати рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів ” ( 40007, м. Суми, вул. Лінійна, 22; код 21104301) від 18.06.07 року недійсним.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів ” ( 40007, м. Суми, вул. Лінійна, 22; код 21104301) на користь ОСОБА_1 ( 40034, АДРЕСА_2) 85 грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову – відмовити.
СУДДЯ М.С. Лущик