Справа № 487/113/15-п

Провадження № 3/487/123/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 року. Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Біцюк А.В., розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві матеріали адміністративної справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення ДАІ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого поваром, зареєстрованого за адресою: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

16.12.2014 інспектором ДПС взводу супроводження ДПС ММУ УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, суть якого полягає в тому, що о 22:05 год. 16.12.2014 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки “Чері” із номером державної реєстрації ВЕ 2095 ВК, рухався по вул. Садовій у м. Миколаєві, з наявними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1, не погоджуючись із вказаним в протоколі викладом фактичних обставин справи, пояснив, що був тверезим, має вади мовлення з дитинства, в зв’язку з малим досвідом керування автомобілем хвилювався, на місці зупинки транспортного засобу він відмовився пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, оскільки у працівників міліції не було необхідних техзасобів для цього і требу було чекати доки їх підвезуть. Зазначив, що оскільки він поспішав, то після 15 хвилин очікування був змушений відмовитись від проходження огляду на стан сп’яніння на місці через відсутність необхідних приладів, про що підписав протокол. Після цього, через годину, вирішивши всі справи поїхав у наркологічний заклад для проходження огляду на стан сп’яніння. Свої покази підтвердив документально та надав виписку № 1987 №1987 Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від 16.12.2014 р. (далі – Виписка). Просив провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», медичному огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, які збільшують час реакції, знижуючи увагу та швидкість реакції водія.

Згідно пунктів 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції утворює склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України.

Таким чином, оцінюючи докази, якими, в рамках справи, що розглядається є протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 №522849, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, письмові пояснення свідків, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп’яніння тощо, суд дійшов висновку про наявність у діях останнього вини у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України.

Але, враховуючи обставини скоєного правопорушення, причини, які змусили водія відмовитись від проходження огляду на стан сп’яніння на місці - відсутність спеціальних технічних засобів для огляду на стан сп’яніння на місці зупинки, що підтверджено свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, усунення підстав, які були причинами притягнення до адміністративної відповідальності - згідно відомостей викладених у Виписці о 23 год.30хв. ОСОБА_1 був тверезий, а також відсутність обставин, що обтяжують  відповідальність за адміністративне правопорушення та ту обставину, що водій вперше притягається до адміністративної відповідальності, вказаний проступок слід вважати малозначним.  

Зі змісту ст.22 КУпАП слідує, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.    

На підставі вищенаведеного суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.  

Тому, керуючись ст.ст.  22, 163-2 ч.1, 268, 283-286 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

Провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення. 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

СУДДЯ А.В. БІЦЮК