ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.06.09р. | Справа № 20/160-09 |
за позовом Закритого акціонерного товариства компанія «Райз», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю « Інтеп»,м. Кривий Ріг
про стягнення 80673,80 грн.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
Від позивача: Сніжко Р.В., представник за дов. б/н від 18.12.2007р.
Від відповідача: представник не з'явився.
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 26142,45 грн. основного боргу за поставлений товар, 7961,63 грн. проценти за користування товарним кредитом, 5970,50грн. пені, 33985,18 грн. збитків, 6614,04 інфляційні втрати за договором поставки №8311010 від 19.04.07р., а також судові витрати.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено належним чином за адресою вказаною в позовній заяві , Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг , вул.. Балакіна,22а., за повідомлення пошти, відповідач відмовився від отримання кореспонденції . Причина неявки не відома. Клопотань про відкладення не надійшло.
Справа розглядається за наявними в справі матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Встановив:
25 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством „Райз ” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеп » був укладений договір № 8311010 на поставку товару на умовах товарного кредиту.
Згідно з п. 1.1. та п. 1.2. Договору, постачальник зобов’язався передати у власність відповідача продукцію, а відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити проценти за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару та нарахованих процентів, погоджені сторонами – визначені в договорі, та специфікації (Додаток №1 та №1а , які є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до умов договору, постачальник передав відповідачу товар, що підтверджується довіреністю серії ЯНП №628974 від 23.04.2007р. та накладною №24-2702 від 23.04.2007р., на суму – 36142,45грн.
Таким чином, постачальник свій обов’язок за договором щодо поставки товару відповідачу виконав в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.3, 2.5. та п. 3.5.2. договору та додатку №1а до договору, відповідач зобов’язався провести остаточний розрахунок за поставлений товар в строк до 30.09.2007р.
Відповідач свій обов’язок щодо оплати вартості товару, згідно умов договору, виконав частково та сплатив позивачу 10000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 25.03.2007року.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить –26142,45 грн.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
У відповідності п. 7.3 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару, відповідач зобов’язався сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, позивач нарахував пеню у сумі 5970,50 грн. за період з 01.10.2007р.. по 31.10.2008р. , позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню оскільки:
Згідно частини 6 статті 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік , та згідно частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач таку заяву не надав тому суд не застосовує строки позовної давності до вимог про стягнення пені за період з 01.08.2006р. по 01.02.2007р., та за розрахунком суду пеня підлягає стягненню у сумі – 2357,09грн. ( за період з 01.10.2007р. по 01.02.2007р .).
Відповідно до п.7.4 договору сторони визначили, що відповідач зобов’язаний відшкодувати збитки позивачу за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань , в твердій сумі в залежності від строків порушення зобов’язання : 10% (десять ) процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним щомісячним збільшенням цієї суми на 10 (десять) процентів. В зв’язку з тим , що порушення зобов’язання по оплаті заборгованості триває з 01.10.2007 року по 31.10.2008року 13 місяців позивач нарахував збитки в розмірі 130% неоплаченої вартості товару –що складає 33985,18 грн. Суд вважає ,що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з наступних підстав : позивач обґрунтовую свої вимоги пунктом 7.4. договору, та частиною 5 статті 225 Господарського кодексу України , але відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин , який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту , права або законні інтереси якого порушені . Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин , який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту , права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи , які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 господарського кодексу України до складу збитків , що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються :
- вартість втраченого , пошкодженого або знищеного майна , визначена відповідно до вимог законодавства;
-додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
-неодержаний прибуток (втрачена вигода) , на який сторона , яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
-матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Необхідною умовою відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме : наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача збитків, а також вина.
З огляду на викладене позивач не довів наявність збитків, протиправну поведінку заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача збитків, а також вину, а наявність боргу не входить до складу збитків.
Згідно п. 7.5 договору, за прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та користування товарним кредитом, відповідач зобов’язаний оплатити на користь позивача проценти за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми, що складає 7961,63 грн.
Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитира зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, інфляційні втрати складають –6614,04 грн. ( за період з 01.10.2007р. по 31.10.2008 року ).
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі – 26141,45 грн. основного боргу, 2357,09грн . пені, 7961,63грн.. проценти за користування коштами , 6614,04грн. інфляційні втрати.
В решті позову відмовити.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статями 49, 82 –84, 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеп» ( Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.. Балакіна,22 а , код ЄДРПОУ 24424749, р/р 26008151705001 в КБ «Приватбанк»в м. Кривий Ріг, МФО 305750) на користь Закритого акціонерного товариства „Райз” (03143, м. Київ, вул. академіка Заболотного, 152; код ЄДРПОУ 13980201, р/р 26003360016675 у ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) - 26141 ( двадцять шість тисяч сто сорок одну ) грн. 45 коп. основного боргу, 2357( дві тисячі триста п’ятдесят сім) грн. 09коп. пені, 7961 (сім тисяч дев’ятсот шістдесят одну ) грн. 63 коп. . проценти за користування коштами , 6614 (шість тисяч шістсот шістнадцять ) грн. 04коп. інфляційні втрати, 430 ( чотириста тридцять ) грн.74 коп. витрат по сплаті держмита, 34 ( тридцять чотири ) грн.74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Н.В. Пархоменко
Дата підписання рішення
12.06.2009р.