Справа № 2-а-1123/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 вересня 2011 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої – судді Корсун О. М.,

за участю секретаря – Тютюнник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування м. Лубни в Полтавській області ОСОБА_2 про скасування постанови серія ВІ №132935 від 23 квітня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у травні 2011 року до суду з позовною заявою до інспектора відділення ДАІ з обслуговування м. Лубни в Полтавській області ОСОБА_2 про скасування постанови серія ВІ №132935 від 23 квітня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення. У позовній заяві позивач пояснив, що 23 квітня 2011 року він був зупинений інспектором відділення ДАІ з обслуговування міста (району) Лубни ОСОБА_2, який вказав, що ним порушений п.12.4 Правил дорожнього руху, тобто він перевищив швидкість руху більш ніж на 20 км/год. Щодо нього був складений протокол серія ВІ1 №145794 та винесена постанова серія ВІ №132935 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП –перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Однак на відрізку автошляху Київ-Харків, а саме 167 кілометр з обмеженням руху в 70 км, де його було зупинено, він рухався зі швидкістю близько 75 км/год. Постанова серія ВІ №132935 винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фіксації швидкості руху. Засобам фіксації згідно постанови є прилад за №2230. інспектор через три хвилини підійшов до нього та показав на приладі цифру “110”. Попереду нього рухався автомобіль, який обігнав його із більшою швидкістю, також позаду його їхав автомобіль із ввімкненим сигналом лівого повороту для здійснення обгону. Тобто дані автомобілі явно рухалися з більшою швидкістю, ніж його автомобіль. Тому не зрозуміло, чому інспектор дійшов висновку, що це швидкість саме його автомобіля, і чому зупинили саме його. Отже, інспектором не доведено, що дана швидкість належить саме автомобілю, яким він керував, тим більше, що він вказував інспектору, що рухався зі швидкістю 75 км/год. Постанова серії ВІ №132935 не відповідає вимогам закону з таких підстав. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, керувався ним безпосередньо. З моменту зупинки його транспортного засобу за вимогою інспектора ДПС ОСОБА_2 до його підходу та пред’явлення йому показань приладу вимірювання швидкості сплинуло близько трьох хвилин, протягом яких він не бачив інспектора ДПС, який його зупинив. Цими діями інспектор порушив вимоги п.15.3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009 №111, відповідно до якого працівник ДПС після повної зупинки транспортного засобу повинен підійти до водія. У цих умовах неможливо впевнитися, чи пред’явлені йому показання приладу стосувались заміру його швидкості чи будь-якого іншого транспортного засобу, з тих, що рухались цією ділянкою дороги під час або до, або після його зупинки. На пред’явленому йому інспектором приладі було зазначено цифри “110”. Впевнитись в поточному зазначенні часу приладу та часу фіксування показань на його вимогу інспектором було відмовлено. Зазначені обставини не дозволили йому впевнитись, чи були показання приладу зафіксовані саме під час руху його транспортного засобу ділянкою дороги, по якій діяло обмеження швидкості. У відповідності до ст.ст. 10, 11, 13 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Інспектор не надав йому паспорт на вимірювальний прилад, не надав на його вимогу доказів повірки даного приладу. Дані обставини не включають можливість використання працівниками ДПС вимірювального приладу, який не пройшов перевірку згідно з вимогами зазначеного Закону та свідчать про неправомірність застосування даного приладу. Відповідно до п. 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009 №111, забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Відсутні також показання будь-яких свідків. При винесені постанови серія ВІ №132935 були обмежені його права, передбачені КУпАП. Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення,подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову о справі. Зокрема, він не мав можливості скористатися правовою допомогою. Просив суд призупинити дію постанови серія ВІ №132935 по справі про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2011 року; скасувати постанову серія ВІ №132935 по справі про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2011 року; справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.

Позивач у судове засідання не з’явився, надіслав клопотання, в якому просив розглянути справу за його позовом до УДАІ справа №2-а-1123/11 про скасування постанови серія ВІ №132935 від 23 квітня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення за його відсутності. Заявлений позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просив справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 розглянути у його відсутність на підставі наявних в справі доказів, його заперечення та ст.128 КАС України. В запереченні на адміністративний позов ОСОБА_1 відповідач позов не визнає і просив суд адміністративний позов на постанову ВІ №132935 від 23.04.2011 по справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення, а постанову про накладення стягнення у вигляді штрафу в силі. При цьому зазначив, що поданий позов він не визнає з слідуючих причин: Позивач вказує, що ніякого адміністративного правопорушення він не скоював, їхав без перевищення швидкості, правил дорожнього руху не порушував. Згідно вимог ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь, мають рівні процесуальні обов’язки. Ст.70 КАС України передбачає, що належним є докази, які містять інформацію щодо доказування… Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Адміністративний позов гр. ОСОБА_1 не містить посилань на докази, які підтверджували б правоту його позовних вимог. Даний позов складений з надуманих мотивів, безпідставно позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. По-перше, контроль швидкості фіксувався приладом “Радіс”№2230, який є на озброєнні ДАІ України. Дані прилади відповідають стандартам, передбаченим чинним законодавством України, про що мається довідка метрології про повірку даного приладу, та затверджені наказом №33 МВС України. Покази швидкості приладу “Радіс”по відношенню транспортного засобу, яким керував позивач, було зафіксовано цифровою позначкою на моніторі і на підставі цього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Покази приладу “Радіс”при зупинці транспортного засобу, яким керував позивач, були пред’явлені зразу ж. Також позивачу була надана довідка метрологічної повірки приладу. Крім того, позивач не є фахівцем в обслуговування та експлуатації приладу “Радіс”, а тому не може робити висновків, які викладені в позові про роботу приладу і режими його роботи. Відповідно до керівництва по експлуатації приладу “Радіс”на індикаторі висвічується одночасно показник швидкості і час, коли зафіксовано перевищення. Прилад “Радіс”знаходиться на озброєнні працівників ДАІ МВС України, пройшов сертифікацію (а конкретно, який знаходиться в Лубенській роті ще й метрологічну повірку). По-друге, ст.251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку органи (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Заборонний дорожній знак 3.29 (70) “обмеження максимальної швидкості”розташований на 167 км автодороги державного значення Київ-Харків, в межах дії знаку 3.29 додаток 1 ПДР України забороняє рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. Відповідно рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 70 км/год. Тобто позивач мав рухатись зі швидкістю 70 км/год., але не виконав вимогу дорожнього знаку. Швидкість руху автомобіля під керуванням позивача становила 110 км/год. Посилання позивача на те, що він рухався в потоці транспорту не відповідає дійсності і суду ним не надано доказів про це (не вказані номери автомобілів, прізвища водіїв, очевидців і т.п.), тобто з надуманих мотивів. По-третє, позивач в своєму позові не вказує, яким чином він визначив, що їхав з дозволеною швидкістю, що не порушував вимог ч.1 ст.122 КУпАП. Якщо це було визначено по спідометру, то на його погляд, суд повинен віднестися до цього критично, оскільки спідометр не приймав метрологічної перевірки, на ньому немає по кілометрових позначок та не пройшов метрологічної перевірки, і чи взагалі даний прилад працював, чи звертав водій на нього увагу. В-четвертих, посилання на пасажирів авто як на свідків того, що позивач їхав зі швидкістю, яка не перевищує дозволену, є безпідставними. Пасажир не є учасником дорожнього руху. Пасажири автомобіля зі своїх місць не могли спостерігати за приладами в повній мірі, тобто вони їх могли бачити під певним кутом. Сама форма постанови відповідає вимогам Наказу МВС №77 від 26.06.2009, а позивач не вказує в позові в чому ж є невідповідність, тобто без аргументів. Крім того, позивачем не надано доказів того, що він виніс постанову незаконно, тобто з мотивів, непередбачених чинним законодавством. Відповідно наказу МВС України від 27.03.2009 №111 він має допуск до роботи з приладами, які фіксують швидкість руху. При складанні та винесенні постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, ним як працівником ДПС, були встановлені. В поясненнях порушника ОСОБА_1 не погодився з описовою частиною протоколу, про що мається власноручне пояснення. Під час написання пояснення водій ОСОБА_1 вів себе нетактовно та в адміністративному протоколі самовільно поробив прочерки у графі “свідки чи потерпілі”, та у частині протоколу “огляд на стан сп’яніння”. Від підпису постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовився, та, не дочекавшись, коли будуть запрошені свідки, щоб засвідчити даний факт, поїхав. Позивач в своєму поясненні в адміністративному протоколі по суті порушення нічого не написав, але описав свою надуману версію. Крім пояснення також мається підпис про те, що він ознайомлений з правами та обов’язками, передбаченими ст.63 конституції України, ч.2 ст.130, ст.268 КУпАП. Тобто він міг скористатися своїми правами, але чомусь не скористався, про заявлені в скарзі вимоги про надання правової допомоги поясненні порушника не значаться і вони не зазначались. Що стосується викладених в заяві посилань на ст.255 КУпАП про те, що протокол склала особа без повноважень, вони безпідставні, незаконні і не відповідають обставинам справи.

Судом встановлено:

Позивач ОСОБА_1, народження 17.02.1984 (а.с. 6);

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВІ1 №145794, складеного 23.04.2011 о 18 год. 43 хв. інспектором ДПС Лубенської роти ДАІ прапорщиком міліції ОСОБА_2, ОСОБА_1 23.04.2011 о 18.32 год. на 167 км автодороги Київ-Харків, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знака 3.29 (70 км) додаток 1 ПДР України, рухаючись в зоні дії даного знака зі швидкістю 110 км/год. Використовувався прилад “Радіс”№2230. ОСОБА_1 у вказаному протоколі зазначив, що дорожній знак 3.29 (70 км) був відсутній, інспектор Кононенко Віталій Григорович не ознайомив з порушенням, патрульний автомобіль був схований, з даним порушення не згоден (а.с. 4);

Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВІ №132935 від 23.04.2011, інспектором ДПС Лубенської роти ДАІ прапорщиком міліції ОСОБА_2, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 272 грн. (а.с. 5);

У відповідності до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/1094328 чинного до 28.01.2012 дистанційний вимірювач швидкості “Радис”№2230 на підставі результатів повірки визнано придатним до застосування. Відповідає вимогам експлуатаційної документації. Діапазон вимірювання швидкості від 10 до 300 км/год. Границі абсолютної похибки в стаціонарному режимі –1 км/год. Границі абсолютної похибки в патрульному режимі –2 км/год. (а.с. 20);

Наказом №33 від 01.03.2010 передбачено перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС України для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, згідно якого технічним засобом для визначення швидкості руху транспортних засобів є вимірювач швидкості руху транспортних засобів радіолокаційний “РАДИС”(а.с. 21);

Згідно відео, наданого на диску працівниками ДАІ, відображено знак обмеження “70”, дорожньої розмітки по трасі не має, вздовж траси узбіч не має, автомобіль НОМЕР_2 зупинений працівником ДАІ (диск DVD+R 4.7 GB 16x DATEX PROVIDE YOUR SUCCESS; а.с. 23).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані і позов задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 18 КАС України судам загальної юрисдикції підвідомчі справи щодо рішень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До заперечення на адміністративний позов відповідачем надана відеозйомка, яка підтверджує наявність на автодорозі знаку обмеження “70”та зупинку автомобіля АУДІ А6, яким керував ОСОБА_1, тобто скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що відповідачем проведено всебічне, повне та об’єктивне дослідження та зібрання фактичних даних по справі, а тому дійшов висновку про обґрунтованість твердження відповідача у правомірності складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до викладеного відповідачем доведено в діях позивача наявність події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. .

Керуючись ст.ст. 251, 293 КУпАП, ст.ст. 5-12, 18, 71, 158-163, 171-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування м. Лубни в Полтавській області ОСОБА_2 про скасування постанови серія ВІ №132935 від 23 квітня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча: