h
справа № 2-а-27686/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М. ,
при секретарі - Шиндарівській В.В ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення 3796,72 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що за період з 01.07.2002 року по 01.07.2005 року їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст.37, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон).
Заборгованість по додатковій пенсії та допомозі за ст. ст. 37, 51 Закону позивачка визначила в розмірі 3955 грн. 02 коп.
Посилалася на те, що отримувала відповідну доплату та допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, її розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
У судове засідання позивачка не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в своїй заяві просить справу розглядати без її участі. Направила до суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме: просила також стягнути заборгованість по доплаті, передбаченій ст.39 Закону, у розмірі 51551,50 грн. за період з 01.09.1996 року по 31.12.2008 року.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Встановлено, що позивачка в спірний період часу проживала та проживає на даний час в м. Овручі, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, є пенсіонером та з 1996 року по 2008 рік працювала в ВАТ "Коростеньсьий м'ясокомбінат" та ТОВ "Овручм"ясо".
Згідно із ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата. У зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця.
Згідно із ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, які віднесені до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
Проте вказані допомога, доплата, додаткова пенсія виплачувались у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомог, доплат, додаткових пенсій в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Разом з тим, ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Зазначені позивачкою поважні, на її думку, причини пропуску строку звернення до суду, а саме те, що вона зверталась щодо стягнення вказаної заборгованості до різних судових інстанцій, суд вважає не поважними, оскільки з моменту винесення останнього судового рішення пройшло більше року, а тому суд в задоволені частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості по додатковій пенсії та допомозі за ст. ст. 37, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовляє.
За таких обставин, в межах заявлених вимог, з урахуванням Законів України "Про державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік" та "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та з урахуванням рішень Конституційного Суду України N6-рп/2007 (v0a6p710-07) від 09.07.2007р. та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 заборгованість по ст. 39 Закону підлягає стягненню за періоди з вересня 1996 року по грудень 2005 року, з липня по грудень 2007 року та з червня по грудень 2008 року відповідно до ч. 2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" є складовою структури заробітної плати.
З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме :
з 02.09.1996 р. - 15 грн., з 01.01.1998 р. - 45 грн., з 01.07.1998 р. - 55 грн., з 01.01.1999 р. - 74 грн., з 01.04.2000 р. - 90 грн., з 01.07.2000 р. - 118 грн., з 01.01.2002 р. - 140 грн., з 01.07.2002 р. - 165 грн., з 01.01.2003 р. - 185 грн., з 01.12.2003 р. - 205 грн., з 01.09.2004 р. - 237 грн., 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн., з 1 січня 2006 року -350 грн., з 01.07.2006 р. - 375 грн., з 1 грудня 2006 року -400 грн., з 1 квітня 2007 року -420 грн., з 1 липня 2007 року -440 грн., з 1 жовтня 2007 року -460 грн., з 01.01.2008 р. - 515 грн., з 01.04.2008 р. - 525 грн..
Заборгованість по доплаті, передбаченій ст.39 Закону, буде становити:
за вересень - грудень 1996 року = 67,41 грн. ( 15 грн. * 2 * 4 = 120 грн. * 36,30 грн. / 42 грн. = 103,71 грн. - 36,30 грн.);
за 1997 рік = 184,08 грн. (15грн.*2*12= 360грн.*99,12грн./126грн.=282грн.-99,12грн.= 184,08грн.);
за 1998 рік = 846,67грн. ( ( 45 грн. * 2 * 6 = 540 грн. ) + ( 55 грн. * 2 * 6 = 660 грн. ) = 1200 грн. * 99,33грн. / 126грн. = 946грн. - 99,33 грн. = 846,67 грн. );
за 1999 рік = 1285,16 грн. (74грн.*2*12= 1776грн.*98,14грн./126грн.=1383,30грн.-98,14грн.=1285,16грн.);
за 2000 рік - 1702,97 грн. ((74грн.*2*3=444грн.)+(90грн.*2*3=540грн.)+(118грн.*2*6=1416грн.)=2400грн.*94,36грн./126грн.=1797,33грн.-94,36грн.);
за 2001 рік - 2199,80 грн. (118грн.*2*12=2832грн.*102,43грн./126грн.=2302,23грн.-102,43грн.);
за 2002 рік - 2700,42 грн. ( (140*2*6=1680грн.) + (165*2*6=1980грн.) = 3660грн. * 96,28грн. / 126грн. = 2796,70 грн.-96,28 грн.);
за 2003 рік = 4111,42грн. ( (185грн.*2*11=4070) + (205грн.*2*1=410) = 4480грн. * 118,98грн. / 126грн. = 4230,40грн.-118,98грн.);
за 2004 рік = 4322,15 грн. (205грн.*2*8= 3280 грн.) + (237грн.*2*4= 1896грн.) = 5176 грн. *107,84 грн./126грн.= 4429,99грн.-107,84грн.);
за 2005 рік = 5798,80 грн. ((262грн.*2*3=3280грн.) + (290грн.*2*3=1740грн.) + (310грн.*2*2=1240грн.) + (332грн.*2*4=2556грн.) = 7208 грн. * 103,17грн./126грн. = 5901,697 грн. -103,17 грн.)
за липень - грудень 2007 року = 5337 грн. (440грн.*2*3=2640грн.)+(460грн.*2*3) = 5400грн.-63 грн.
за червень - грудень 2008 року = 7444,91 грн. (525грн.*2*4 =4200грн.) + (545грн.*2*2=2180грн.) + (605грн.*2*1= 1210грн.) = 7590 грн. * 72,8грн. / 73,5грн. = 7517,71грн. - 72,80), а всього 36000,79 грн. (67,41 грн. + 184,08 грн. + 846,67грн. + 1285,16 грн. + 1702,97 грн. + 2199,80 грн. + 2700,42 грн. + 4111,42грн. + 4322,15 грн. + 5798,80 грн. + 5337 грн. + 7444,91 грн.)
Отже, з врахуванням викладеного вище в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплаті, передбаченій ст.39 Закону, - 36000,79 грн.
Оскільки, відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженою постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, розпорядником цих коштів і в спірний період часу і на даний час є Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.
Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішеннями Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, ст. ст. 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 36000,79 грн. заборгованості по доплаті, передбаченій ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”
В задоволені позовних вимог до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович