АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа№11-1843/2011 року Г оловуючий 1 інстанції:
Категорія: ч.2 ст. 187 КК України ОСОБА_1
Доповідач: Панченко В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року колегія судців судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого, судді - Панченка В.А.,
суддів - Придні О.О., Бринцева А.П.,
за участю прокурора - Білик Ю.О.,
засудженої - ОСОБА_2.,
адвокатів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_5 та адвоката засудженої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 липня 2011 року,-
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_2, 02.09Л960 року народження, уродженка м. Харкова, громадянка України, українка, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружена, працювала фарботером ВАТ «Червоний хімік» у м. Харкові, раніше не судима, зареєстрована та проживала ІНФОРМАЦІЯ_2;
засуджена за чЛ стЛ87 КК України до 3 років позбавлення волі.
Присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 10 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.
Як встановив суд, в середині грудня 2010 року, ОСОБА_2, маючи злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, придбала молоток і сховала його біля буд.26 по пр. Фрунзе в м. Харкові, таким чином приготувавши його для здійснення розбійного нападу.
Далі, 18.12.2010 року, близько 19.35 години, ОСОБА_2, перебуваючи біля буд.99 по пр. Косіора в м. Харкові, побачила раніше незнайому ОСОБА_5, яка рухалась поперед неї. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 дістала заздалегідь приготований молоток, наздогнала ОСОБА_5 та нанесла останній один удар молотком по голові, спричинивши тим самим ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку із забитою раною ц тім’яно-потиличній області, що згідно висновку експерта №3319-з від 24.01.2011 рьі Є легкими тілесним ушкодженням.
Від отриманого удару ОСОБА_5 впала на землю, а ОСОБА_2 в то чає заволоділа належній потерпілій сумкою, у якій знаходились грошові кошти на суму 113,1 грн., мобільний телефон «Нокіа 5230» з карткою пам’яти та стартовим ракетом оператора «МТС», 3 ключі, гаманець, гребінець та банківська картка,; рпричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2012,12 грн.
З місця злочину ОСОБА_2 намагалась зникнути, але була затримай рвідком ОСОБА_6 ’
В апеляціях:
Адвокат засудженої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить вирок суду зміниш, застосувавши до призначеного засудженій покарання ст.75 УК України та зменшити належну до відшкодування потерпілій суму моральної шкоди до 5000 грн. При цьому апелянт зазначає, що ОСОБА_2 вперше вчинила злочин,: повністю визнала свою вину, сприяла розкриттю злочину та пропонувала потерпілій відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн., що ОСОБА_5 залишила без уваги. Крім того, адвокат звертає увагу, що засуджена є літньою людиною пенсійного віку, страждає хронічними хворобами. Щодо стягнення з засудженої моральної шкоди на користь потерпілої, апелянт зазначає, що суд не! мотивував належним чином розмір морального відшкодування.
Потерпіла ОСОБА_5 в своїй апеляції просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі та задовольнити її цивільній позов у повному обсязі, а саме стягнути з засудженої на * її користь 80 000 грн. завданої моральної шкоди. Потерпіла зазначає, що засуджена* заздалегідь приготувалася до вчинення злочину, неодноразово намагалася ввести слідство і суд в оману, давала суперечливі пояснення та не розкаялася у вчиненому злочині. ОСОБА_5 звертає увагу, що ОСОБА_2, маючи постійне місце роботи, . не відшкодувала спричинену ій моральну шкоду. Не погоджуючись із розміром присудженого відшкодування моральної шкоди, потерпіла зазначає, що від протиправних дій засудженої зазнала великий фізичний біль та душевні страждання та до теперішнього часу не відновила стан здоров’я. ОСОБА_5 звертає увагу на те, що від отриманого стресу, вона не може нормально виконувати свої трудові обов’язки журналіста.
Заслухавши доповідь судді, думку потерпілої ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_3, кожен із яких підтримав свою апеляцію, вислухавши засуджену , ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію свого адвоката, вислухавши адвоката ОСОБА_7, яка підтримала апеляцію потерпілої, вислухавши думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів знаходить, що апеляції учасників процесу задоволенню не підлягають.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч.І ст.187 КК України, в апеляціях не оскаржується, в зв’язку з чим докази по справі в силу ст.365 КПК України апеляційним судом не перевірюються.
За вчинення даного злочину ОСОБА_2 обґрунтовано притягнута до кримінальної відповідальності та ій призначено покарання.
При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд, у відповідності до вимог рт.65 КК України правильно врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який підноситься до тяжких злочинів, данні про особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи, де працює тривалий час, а також той факт, що моральна шкода потерпілій відшкодована не була. Судом також були прийнята до уваги зізнання ОСОБА_2 у скоєному злочині.
Правильно встановив ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, районний суд обгрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання у вигляді реального позбавлення волі.
Доводи апеляції адвоката ОСОБА_3 щодо застосування до призначеного засудженій покарання ст.75 УК України колегія суддів вважає немотивованими, оскільки судом першої інстанції вони були досліджені та враховані при призначенні ОСОБА_2 покарання у мінімальній санкції ч.І ст.187 ЮС України. Посилання адвоката на пенсійний вік та наявність хронічних хвороб у засудженої не є достатніми підставами для призначення умовного покарання за розбійний напад, скоєний заздалегідь приготованим засобом для нанесення тілесних ушкоджень.
Доводи апеляції потерпілої ОСОБА_5 щодо м’якості призначеного покарання колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах кримінальної справи. При призначенні винній покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки судом враховано, що ОСОБА_2 заздалегідь приготувалася до вчинення злочину, прийняті до уваги її суперечливі пояснення та остаточне визнання своєї вини у вчиненому злочині.
Враховуючи наведене, підстав для визнання призначеного ОСОБА_2 покарання несправедливим внаслідок його м’якості чи суворості, не вбачається.
При визначенні розміру відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди суд виходив із принципів розумності, справедливості та тих наслідків, які настали після вчинення злочину. Розмір відшкодування моральної шкоди, яка полягає у стражданнях немайнового характеру, судом був визначений з урахуванням легких тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій.
Колегія суддів вважає, що стягнення з засудженої більш ніж 10 прожиткових мінімумів у якості моральної шкоди є достатньою компенсацією понесених потерпілою душевних страждань.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції потерпілої ОСОБА_5 та адвоката засудженої ОСОБА_2Г ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 липня 2011 року щодо ГУРШОІ ОСОБА_8 - залишити без змін.
Головуючий-
Судді: