Справа №2-1434/10

Провадження №б/н

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2010 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Масюк Л.О.

при секретарі Івасюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що вона має статус дитини війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни і їй повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Про те зазначена надбавка їй не виплачується у повному розмірі і тому вона звернулась до відповідача з проханням нарахувати і виплатити заборговані грошові кошти, починаючи з січня 2006 по 31 грудня 2008 року, однак отримала відмову, яку вважає незаконною, у зв’язку з чим просить визнати  такі дії Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо нарахування і виплати їй  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з січня 2006 року по 31 грудня 2008 року незаконними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену  щомісячну держану соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, починаючи січня 2006 року по 31.12.2008 року.

Позивака свій позов підтримала у повному обсязі та просила суд справу розглянути за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не повідомив причини неявки і не подав заяви про розгляд справи у його відсутності, однак подав до суду заперечення, в якому позовні вимог не визнав і зазначив, що фінансування виплат згідно закону «Про соціальний захист дітей війни» проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України. Всі виплати позивачці проводились відповідно до чинного законодавства, а тому просив в позові відмовити.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Тому, оскільки проти цього не заперечує позивач, наявні підстави для ухвалення заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач відповідно до статті 1 Закону є дитиною війни та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кіцманському районі.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення „Про Пенсійний фонд України” та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення і перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, яким по даній справі є відповідач.

Згідно статті 6 Закону (в редакції Закону від 18.11.2004 року №2195-1У, який набрав чинності з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 28 частини 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 19.01.2006 року № 3367-ІУ, який набрав чинності з 02.04.2006 року було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджуються з 01.01.2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України  за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань  бюджету.

На 2007 рік дію статті 6 Закону зупинено з урахуванням статті 111 Закону України від 19.12.2006 року № 489-У згідно із Законом України від 19.12.2006 року № 489-У.

Статтею 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, в іншій частині положення статті 6 Закону – залишено без змін.

Відповідно до статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ учасникам війни, не нагородженим орденами та медалями колишнього СРСР, пенсія підвищується на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно статті 62 частини 1 Закону України„Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12. 2006 року №489-У прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 01.01.2007 року – 380 грн.; з 01.04.2006 року – 406 грн.; з 01.10.2006 року – 411 грн. Відповідно до статті 62 частини 3 зазначеного Закону для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01.04.2007 року та з 01.10.2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 року зупинення дії статті 6 Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України від 28.12.2007 року № 107-УІ (пункт 2 статті 41) в статтю 6 Закону було внесено зміни, якими змінено розмір підвищення та встановлено, що дане підвищення виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни і становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з 01.01.2008 року - 470 грн.; з 01.04.2008 року – 481 грн.; з 01.07.2008 року – 482 грн.; з 01.10.2008 року – 498 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 2 статті 41 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

У 2007 році вищезазначеним дітям війни, які є інвалідами здійснювались нараховування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, іншим дітям війни – не здійснювались.

У 2008 році в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року позивачу, який є дитиною війни, нараховано та виплачено підвищення у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року нараховано та виплачено підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих громадян” у розмірах: з 22.05.2008 року – 48,1 грн., з 01.07.2008 року – 48,2 грн. та з 01.10.2008 року – 49,8 грн.

Виходячи із вищенаведених встановлених судом обставин, суд вважає, що звернення позивачки до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є правомірним в частині, визнаних судом обґрунтованими.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 3 частиною 2 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зворотної дії в часі не мають і на період до 09.07.2007 року не поширюється. Аналогічних рішень в 2006 році Конституційним Судом України не приймалось, тому задоволенню підлягають вимоги позивачів тільки за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі „Кечко проти України” (заява № 63134/00) встановлено, в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинним (пункт 23 Рішення).

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України, понесені позивачами витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід стягнути з відповідача, а судовий збір компенсувати за рахунок держави.

На підставі ст.ст. 6 п.1, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1,3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-1У, ст.28 ч.1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-1У, ст. 65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року № 3235-1У, ст.ст. 71, 111Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-У, ст.ст.62, 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-УІ, ст.. 16 Цивільного кодексу та керуючись ст.ст.   3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК    України, суд, -  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги дитині війни задовольнити частково.  

Дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни із урахуванням підвищення пенсії за віком у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно визнати неправомірними.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, жительці с.Лашківка Кіцманського району Чернівецької області, підвищення до пенсії за віком як дитині війни  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.  

В іншій частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Масюк Л.О.