Справа №11-а-368 2009р. Головуючий в суді І-ї інстанції - Безуматов М.В. Доповідач у апеляції - Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого: Драного О.П.
Суддів: Палічука А.О.
Ремеза П.М.
з участю прокурора: Кривоноса В.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали справи за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2009 року, якою щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кувандик Оренбургської області Росія, громадянина України, росіянина, освіта середня,
засудженого 27.08.2001 року Миколаївським апеляційним судом за ст.ст.69, 142 ч.2, 142 ч.3, 86 ч.2, 222 ч.1, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України від 07.02.2002 року дії ОСОБА_1 зі ст.142 ч.2 КК України в редакції 1960 р. перекваліфіковано на ст.187 ч.2 КК України в редакції 2001 р.; зі ст.ст.142 ч.3, ст.86 ч.2 КК України в редакції 1960 р. на ст.187 ч.3 КК України в редакції 2001 р.; зі ст.222 ч.1 КК України в редакції 1960 р. на ст.263 ч.1 КК України в редакції 2001 р.; на підставі ст.ст.42, 69, 187 ч.2, 187 ч.3, 263 ч.1 КК України засуджений до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 11.04.2007 року на підставі ст.82 КК України не відбута частина покарання 3 роки 06 місяців 22 днів замінена на обмеження волі. Згідно ст.72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, -
відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання.
Згідно постанови районного суду начальник Олександрівського ВЦ-104 та голова спостережної комісії Олександрівської районної державної адміністрації звернулися до суду зі спільним поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 мотивуючи це тим, що за період відбування покарання характеризується посередньо, по прибуттю до установи був працевлаштований на контрагентському об'єкті, але з квітня 2008 року до праці не залучався за власним бажанням, допустив порушення режиму утримання за що йому оголошено догану, заохочень не має. Має 36 виконавчих листів на загальну суму 96699,34 грн., за період відбування покарання погашено позову на суму 1027,25 грн.
Судом першої інстанції ОСОБА_1 було відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання у зв'язку з тим, що за період відбування покарання засуджений допустив порушення режиму утримання, за що йому оголошено догану правами начальника установи, стягнення не знято та не погашено, своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну, посилаючись на те, що висновки суду, викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, вважає, що наявність виконавчих листів не є перепоною для застосування ст.81 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність залишити постанову суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.
Як вбачається з оскаржуваної постанови суду (а.с.30) та протоколу судового засідання (а.с.28-29), суд першої інстанції всебічно і повно дослідив всі докази наданих матеріалів та обґрунтовано дійшов до висновку про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання засудженому ОСОБА_1
Так, як вбачається з матеріалів справи, а саме характеристики від 01.04.2009 року (а.с.25-26) засуджений за період відбування покарання характеризується посередньо, до праці ставиться посередньо, 03.03.2009 року допустив порушення режиму утримання за що йому оголошено догану правами начальника установи, стягнення не знято та не погашено. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про недоведеність засудженим ОСОБА_1 свого виправлення сумлінною поведінкою і відношенням до праці.
Будь-яких нових неперевірених доводів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не представив, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити рішення суду першої інстанції без зміни.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2009 року щодо нього залишити без зміни.
Судді: