Судове рішення #5126571
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №  11 а - 314 /2009 р.                                                         Головуючий у І - інстанції Льон С.М.   

Категорія: ст. 345 ч.2  КК України                                               Доповідач - Бевз Ю.Л.   

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   

          19 травня 2009 року. Судова палата  у кримінальних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської  області у складі :  

        головуючого -  судді  Осєтрова В.І.,                                               

                                           суддів -  Бевза Ю.Л., Борща В.С.,

                                           за участю прокурора -  Замороза О.Р.,

 

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 березня 2009 року якою до

 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маки, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, розлученого,  працюючого приватним підприємцем, жителя м. Кіровограда, не судимого

застосовано  примусові заходи медичного характеру у виді його поміщення до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Постановою  суду ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні суспільно -небезпечного діяння, передбаченого ст.345 ч.2 КК України, а саме у тому, що він  15.10.2008 року, будучи викликаним до Ленінського райвідділу міліції у місті Кіровограді, близько 14 години 30 хвилин, з'явившись у вказаний відділ міліції та піднявшись на 3-й поверх, став безпідставно вголос висловлюватись нецензурною лайкою на адресу працівників міліції, відмовлятись від дачі показів у кабінеті №28. Коли виконуюча обов'язки начальника Ленінського райвідділу міліції у місті Кіровограді ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_1 присісти та заспокоїтись, він взяв її однією рукою за шию, а іншою виштовхнув, в результаті чого вона опинилась у коридорі та вдарилась спиною об стіну. Після чого ОСОБА_1 став рухатись до сходів, але ОСОБА_2 загородила йому шлях. Тоді ОСОБА_1 схопив ОСОБА_2 за плечі та став відштовхувати її до сходів, при цьому налягав на неї всім своїм корпусом. Іншим працівникам міліції вдалося відтягнути ОСОБА_1 від ОСОБА_2 та посадити на крісло щоб він заспокоївся.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв працівникові правоохоронного органу ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на лівому та правому плечах, гіперемії шкіри на фоні набряку у ділянці шиї, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

У своїй апеляції ОСОБА_1 вказує на незаконність винесеної судом постанови і просить ретельно розібратись по справі, мотивуючи це тим, що він являється здоровою людиною, справа відносно нього сфабрикована, по справі порушено його права на захист, оскільки крім працівників міліції свідків по справі немає, йому не надана можливість ознайомлення з справою з адвокатом і без останнього. По справі не проведено відтворення обстановки та обставин з застосування відеозапису, а судовий процес не фіксувався технічними засобами.

    Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у скоєнні  суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, а саме у скоєнні умисного заподіяння  працівникові правоохоронного органу  легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, вчинене  у стані неосудності, ґрунтується на достовірних і узгоджених між собою доказах та відповідає фактичним обставинам справи.

    Доводи апеляції про те, що  справа сфабрикована, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Із показів потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що 15.10.2008 року, близько 14год.30хв. у Ленінському райвідділі міліції м. Кіровограда ОСОБА_1 умисно хватав за плечі і шию та спричинив легкі тілесні ушкодження у зв'язку з її діяльністю як працівника правоохоронного органу.

    Покази потерпілої ОСОБА_2 об'єктивно підтверджуються показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були очевидцями скоєння умисних дій ОСОБА_1 та  висновками експерта (а. с. 122-123) про спричинення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень.

З урахуванням наведеного, та того, що згідно висновку судово - психіатричної експертизи ОСОБА_1 на момент скоєння правопорушення страждав психічним захворюванням, являється неосудним і потребує застосування  примусових заходів медичного характеру, суд обґрунтовано вирішив застосувати до нього  примусові заходи медичного характеру у виді його госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 страждає психічним захворюванням, яке позбавляє його можливості розуміти значення скоюваних ним дій і розумно керувати ними, те що його захист здійснювався професійним адвокатом і в ході розслідування справи і в суді, то його право на захист не порушене.

Оскільки при розгляді справи клопотання про  фіксацію процесу технічними засобами   не заявлялось, то суд і не застосовував такої фіксації.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів  

 

У Х В А Л И Л А:

 

Апеляцію ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 5 березня 2009 року відносно нього - залишити без змін.

 

Судді:                         підпис.

 

З оригіналом згідно:

 

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області                                    Ю.Л. Бевз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація