Справа № 2-а-3817/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року суддя Солом‘янського районного суду м. Києва Лозинська М.І., розглянувши в скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни, -

в с т а н о в и в :

04 липня 2011 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни за періоди 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.01.2011 р., та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі недоплачену щомісячну 30% надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва свої пояснення з приводу позовних вимог у встановлений законом та ухвалою суду строк не представили, тому в порядку ст. 183-2 ч. 5 п. 2 суд має розглянути дану справу.

Відповідно до ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від 13.07.2011 року позовні вимоги за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.01.2011 р. по 04.01.2011 р. залишені без розгляду.

Згідно ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від 13.07.2011 року по справі відкрито скорочене провадження в межах шестимісячного строку, що передує дню звернення до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів

Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб, визначених положенням статті 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та відповідно до ст. 6 вищезазначеного закону має право на виплату щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

03.06.2011 року позивач звернулась до відповідача з заявою про нарахування надбавки до пенсії .

Відповідач до 01.01.2008 року нарахування виплат позивачу, встановлених як для дітей війни не проводив, а надалі виплачував ці доплати в такому розмірі: з 01.01.2008 р по 31.03.2008 – 47 грн., з 01.04.08 р. по 30.06.2008 р. – 48,1 грн., з 01.07.08 р. по 30.09.2008 р. – 48,2 грн., з 01.10.08 р. - 49,8 грн., так як саме в таких розмірах виплати були передбачені ч. 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а надалі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року та відмовлено в задоволенні вимог позивача про що позивача було повідомлено листом від 09.06.2011 року.

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було зупинено дію норми Закону України «Про захист дітей війни» в частині виплати щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року в 2006 році було запроваджено поетапну виплату зазначеної надбавки, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Однак, зазначеного порядку так і не було розроблено, тому визначення розміру надбавки дітям війни не вбачається можливим.

Статтею 111 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) зазначене положення визнано таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З моменту прийняття Рішення Конституційного Суду України положення Закону України « Про соціальний захист дітей війни» до моменту внесення до неї змін Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» , а саме стосовно виплати 30% мінімальної пенсії за віком , набула законної сили.

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме встановлено підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно з ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначена надбавка встановлюється в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/1008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зазначене положення визнано таким, що не відповідає Конституції України, в зв'язку з чим редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до внесення до неї змін до деяких законодавчих актів» а саме: в частині підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, набула сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача, яка мала вираз у відмові здійснення перерахунку та виплаті пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», призвела до порушення конституціцйних прав позивача на соціальний захист (ст. 46 Конституії України) та поставила у нерівні умови (ст. 24 Конституії України).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов»язання відповідача провести перерахунок пенсії та нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни підлягають задоволенню в частині останніх шести місяців який передує дню звернення до суду з позовом, починаючи з 04.01.2011 р.

Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою КМУ від 28.05.2008р № 530, ст.ст. 3,71,158-163 КАС України, суд -

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 105,106, 183-2, 256 КАС України, суддя,-

постановив :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва по невиконанню з 04.01.2011 р. приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 04.01.2011 р.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва виплатити різницю недоплаченої пенсії ОСОБА_1, починаючи з 04.01.2011 р., за виключенням здійснених Управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва за цей період таких виплат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: М.І. Лозинська