ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
26.06.06 Справа№ 5/672-28/93а
12 год 45 хв
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Бізнес-Центр „Підзамче”, м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, м. Львів
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0000152300/0/22390/230 від 20.12.2005 року
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Вербицька О.М.- представник, Кобко Т.В.- представник
Від відповідача: Томашівський О.Г. –головний державний податковий інспектор
Позов заявлено Закритим акціонерним товариством „Бізнес-Центр „Підзамче” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0000152300/0/22390/230 від 20.12.2005 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на суму 621889,00 грн.
Уточненням позовних вимог (вх. №12841 від 11.05.2006 року) позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0000152300/0/22390/230 від 20.12.2005 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на суму 621889,00 грн.
Уточненням позовних вимог (вх. №13775 від 24.05.2006 року) позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0000152300/0/22390/230 від 20.12.2005 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на суму 580923,00 грн.
Ухвалою суду від 14.06.2006 року підготовче провадження у справі закінчено, справу призначено до судового розгляду на 26.06.2006 року.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, наведених в по зовній заяві (з врахуванням уточнення позовних вимог) та поясненні до уточнення позовних вимог, просять визнати нечинним спірне податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на суму 580923,00 грн, свої вимоги позивач обгрунтовує наступним. Відповідно до поданого до ДПІ розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2005 року позивачем було заявлено до відшкодування з бюджету за підсумками жовтня 2005 року суму в розмірі 667 242 грн. Суму податкового кредиту як залишок від’ємного значення було включено позивачем до графи 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування як суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товару у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, що відобразилося у графі 3 розрахунку. Розрахунки позивача як отримувача товарів були здійснені з постачальниками таких товарів у попередньому звітному періоді, але підстави включення цих сум до податкового кредиту виникли тільки у тому податковому періоді, коли були отримані позивачем податкові накладні, тобто у липні 2005 року, що було відображено в уточнюючому розрахунку за липень 2005 року, поданому 20.10.2005 року і розрахунку бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року. Відповідно до викладеного в поясненні до уточнення позовних вимог, сума бюджетного відшкодування з ПДВ, яка заявлена в позовній заяві, підлягає зменшенню на суму 40966 грн, тобто остаточно складає 580923,00 грн. В усних поясненнях представник позивача звертає також увагу на те, що до 01.06.2005 року діяла інша редакція п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка по іншому визначала питання відшкодування ПДВ, окрім цього вказує, що законодавство не містить визначення терміну «попередній податковий період».
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у поясненні на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю з наступних підстав. Відповідач вказує, що згідно із п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті(перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди(у томі числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності- зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно п.п.7.7.2 п.7.7.ст.7 зазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів(послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідач зазначає, що позивачем не наведено спростування висновків акту перевірки з посиланням на норму закону. Право на включення до податкового кредиту(п.п.7.4.5 Закону) в нашому випадку не дає законних підстав для проведення відшкодування, оскільки ст.7 Закону встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів(послуг).
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, декларації, уточнюючий розрахунок, розрахунок бюджетного відшкодування, податкові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ „Бізнес-Центр „Підзамче” з питань правильності заявленого до відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2005 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 20.12.2005 року № 447/23-0/32408191.
В Акті перевірки відповідачем визначено порушення позивачем п.п 7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) - ЗАТ „Бізнес-Центр „Підзамче” неправомірно заявлено бюджетне відшкодування по ПДВ за жовтень 2005 року в сумі 621889 грн. Сума ПДВ, яка підлягає до відшкодування на розрахунковий рахунок, після отримання матеріалів зустрічних перевірок, згідно яких податковий кредит буде підтверджено податковим зобов’язанням, складає 45353 грн.
На підставі Акту перевірки від 20.12.2005 року № 447/23-0/32408191 відповідачем (ДПІ у Личаківському районі м.Львова) прийнято податкове повідомлення –рішення від 20.12.2005 року № 0000152300/0/22390/230, яким позивачу (ЗАТ „Бізнес-Центр „Підзамче”) зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов"язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 621889 грн за жовтень 2005 року.
В Акті перевірки від 20.12.2005 року № 447/23-0/32408191 (в розділі «розрахунки з бюджетом за звітний період») відповідачем зазначено, що підприємством в жовтні 2005 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ за липень 2005 року (від 20.10.2005 року № 2450798), дані цього уточнюючого розрахунку відображені в податковій декларації за жовтень 2005 року(від 02.11.2005 року № 2458020). До декларації за жовтень подано розрахунок суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року(від 20.10.05 року № 2458020). Згідно декларації за жовтень 2005 року, залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 1043827 грн(рядок 23 декларації), до цієї суми включається 678603 грн –рядок 23.4 декларації, що відповідає рядку 8.5 уточнюючого розрахунку за липень 2005 року. В декларації за жовтень 2005 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 667242 грн (значення рядку 25 декларації та значення рядка 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року). Отже, дана сума податкового кредиту виникла в зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань за липень 2005 року(від 20.10.2005 року № 2450798).
Також в Акті перевірки від 20.12.2005 року № 447/23-0/32408191(в розділі «розрахунок суми бюджетного відшкодування») відповідачем зазначено, що згідно розрахунку бюджетного відшкодування, поданого до декларації за жовтень 2005 року, підприємство відобразило залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками жовтня 2005 року, в сумі 1043827 грн. Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів складає 667 242 грн(значення рядка 3 розрахунку), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно даних підприємства становить 667 242 грн.
Податковий орган в Акті перевірки від 20.12.2005 року № 447/23-0/32408191 зазначає, що при перевірці правильності розрахунку бюджетного відшкодування встановлено, що підприємство порушило п.п 7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями). Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону, «…якщо у наступному податковому періоді сума має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів». Згідно п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону «… податковим періодом є один календарний місяць». Відповідач зазначає, що аналізуючи первинні документи, надані підприємством до перевірки, встановлено, що за товар, одержаний в червні-липні 2005 року, проведена оплата в липні 2005 року тільки в сумі 45353 грн, що підтверджується первинними документами. Враховуючи наведене, залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, становить 621889 грн(667242-45353).
Судом встановлено, що основною розбіжністю між сторонами спору є розбіжність з приводу застосування до спірних правовідносин пункту 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
Так, відповідач (ДПІ у Личаківському районі) посилається на норми пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР в новій редакції згідно з Законом України № 2505-IV від 25.03.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України». При цьому відповідач вважає, що відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає лише частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій у попередньому податковому періоді постачальникам товарів. Решта суми від’ємного значення (тобто та частина, що перевищує фактично сплачену в попередньому податковому періоді постачальникам суму), на думку відповідача, включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, але не до складу суми бюджетного відшкодування. При цьому «попереднім податковим періодом»відповідач вважає один календарний місяць, так як відповідно до п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону «податковим періодом є один календарний місяць».
Позивач же зазначає, що нова редакція пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»набрала чинності лише з 1 червня 2005 року, і в силу ст.58 Конституції України не має зворотної дії в часі. Тому позивач вважає, що до сум ПДВ, сплачених позивачем постачальникам до 1 червня 2005 року, підлягає застосуванню попередньо діюча редакція пункту 7.7 статті 7 Закону, яка передбачала інший порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету. Позивач вказує, що ним здійснювалася оплата коштів постачальникам товарів за період починаючи з квітня 2004 року, і на думку позивача відповідач безпідставно позбавляє позивача права на відшкодування сум ПДВ, фактично сплачених постачальникам у ціні товару за цей період. Також позивач зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить визначення поняття «попередній податковий період».
При прийнятті постанови суд виходив з наступного.
Позивач при поданні уточнюючого розрахунку за липень 2005 року(дані якого відображені в податковій декларації за жовтень 2005 року) скористався правом, наданим йому п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III(із змінами та доповненнями), яким передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції згідно із Законом України № 2505-IV від 25.03.2005 року) передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно із підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів(послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Водночас суд відзначає, що пункт 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який викладений у вищезазначеній редакції згідно із підпунктом 8 д) статті 2 розділу 1 Закону України № 2505-IV від 25.03.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України») набрав чинності з 01 червня 2005 року відповідно до підпункту 13 «Перехідні положення»статті 2 розділу 1 Закону України № 2505-IV від 25.03.2005 року. Тому, у відповідності до ст.58 Конституції України, вищезазначена нова редакція пункту 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не має зворотної дії у часі, і не може застосовуватися до операцій, які були проведені до набрання нею чинності, тобто до 01 червня 2005 року.
Як вбачається із матеріалів справи (зокрема, додатку до Акту перевірки від 20.12.2005 року, долученого відповідачем із поясненням від 11.05.2006 року, а також долучених позивачем копій/оригінали яких оглянуто в судовому засіданні/ книги обліку придбання товарів(робіт, послуг), податкових накладних та платіжних доручень про перерахування коштів постачальникам товарів тощо), позивач заявив до відшкодування суми ПДВ, які сплачувалися ним постачальникам за період починаючи з 01.04.2004 року. Тому суд погоджується із твердженням позивача про те, що по операціях, по яких було отримано податкові накладні і сплачено кошти постачальникам до 01 червня 2005 року, відповідач(ДПІ у Личаківському районі) безпідставно зробив висновок в Акті перевірки про неправомірне заявлення платником бюджетного відшкодування по ПДВ з мотивів порушення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР(із змінами та доповненнями), так як до 01 червня 2005 року чинною була редакція пункту 7.7 Закону «Про податок на додану вартість», яка не обмежувала суму відшкодування сумою, що сплачена саме в попередньому податковому періоді.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення –рішення від 20.12.2005 року № 0000152300/0/22390/230 в спірній його частині прийняте на підставі висновків Акту перевірки, які не відповідають вимогам чинного законодавства, та порушують права позивача. Тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд присуджує судові витрати у вигляді судового збору на користь позивача з державного бюджету України.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п.6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.69-71,86,87,94,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV(із змінами та доповненнями), господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0000152300/0/22390/230 від 20.12.2005 року в частині зменшення ЗАТ „Бізнес-Центр „Підзамче” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року на суму 580923 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Бізнес-Центр „Підзамче” (79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького,176, ідентифікаційний код 32408191) 3 грн 40 коп - судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.