Справа № 2-а-325/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2011 Корецький районний суд Рівненської області                      

в складі:

головуючого судді Павловський В.К.

при секретарі Федичканич В.Ю.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови РР ДПС ВДАІ м.Рівне № 021657 від 27.02.2011, -

Встановив:

          Постановою про адміністративне правопорушення від 27 лютого 2011 року інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне пр-к. міліції, ОСОБА_3, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, за порушення правила зупинки стоянки, зупинився ближче 10 м. від виїзду з прилеглою території і безпосередньо в місці виїзду, за що передбачена відповідальність відповідно за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що інспектор ВДАІ м. Рівне не правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення, зокрема зазначено що 27.02.2011 року він керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу ПДР України.

В судовому засіданні позивач суду пояснив, що працює водієм автобуса по маршруту Рівне-Корець. Дійсно 27 лютого 2011 року він знаходився на території автовокзалу м. Рівне. До його підійшли працівники ДАІ і повідомили йому, що він зупинився ближче 10 м. до виїзду. Він намагався їм пояснити, що відстань від його автомобіля до виїзду значно більша ніж 10 м. та що на території автовокзалу діють правила руху транспорту територією автовокзалу. Не вислухавши його пояснень, інспектор ВДАІ розпочав процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також інспектором було проігноровано прохання позивача залучити та опитати по даному факту адміністративного правопорушення будь-яких свідків. За таких умов вважає притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним і просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУАП та стягнення штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'яти) гривень 00 копійок за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду заяву та заперечення проти адміністративного позову гр. ОСОБА_1 та клопотання, в якому просить суд справу розглядати у його відсутність, відмовити в задоволені позовних вимог.                     

Представник позивача в судовому засідання позов по аналогічних мотивах підтримав повністю та просив суд, звернути увагу на те, що: не було залучено свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення; не вказано яким саме пристроєм вимірювалася відстань від транспортного засобу до виїзду; біля якого саме перехрестя було здійсненно дане адміністративне правопорушення, що взагалі виникають сумніви щодо достовірності скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

Вислухавши думку позивача, представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

          Судом достовірно встановлено, що 27 лютого 2011 року інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне пр-к. міліції, ОСОБА_3, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, за порушення правила зупинки стоянки, зупинився ближче 10 м. від виїзду з прилеглою території і безпосередньо в місці виїзду, за що передбачена відповідальність відповідно за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ст. 293 КУпАП стверджує, що орган (посадова особа) при розгляді скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та приймає рішення в тому числі про скасування постанови, закриття справи.

Ст. 280 КУпАП, стверджує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак відповідач, розглядаючи, як компетентна посадова особа справу про адміністративне правопорушення відносно позивача, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не перевірив доводів позивача виходячи з принципів об'єктивності, неупередженості та розсудливості, що призвело до безпідставного притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України–в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач відповідно в судове засідання не з'явився, не довів правильність своїх дій, викладені письмові пояснення по обставинах скоєного правопорушення в повній мірі не спростовують викладеного у позовній заяві та достовірно встановлених фактів в судовому засіданні.

Таким чином суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУАП, а постанова від 27 лютого 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУАП та стягнення штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок підлягає скасуванню як незаконна.

Керуючись ст.ст. 8-12, 14, 17, 70-72, 100, 104, 159-163 КАС України на підставі ч. 3 ст. 7, ст.ст. 256, 283, 287-289 КУпАП суд, -

Постановив:

          Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови РР ДПС ВДАІ м.Рівне № 021657 від 27.02.2011 заяву задоволено повністю.

          Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 021657, від 27 лютого 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та стягнення з його штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, винесену інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне пр-к. міліції, ОСОБА_3, визнати незаконною та скасувати її.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: Павловський В.К.

копія

Справа № 2-а-325/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2011 Корецький районний суд Рівненської області                      

в складі:

головуючого судді Павловський В.К.

при секретарі Федичканич В.Ю.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови РР ДПС ВДАІ м.Рівне № 021657 від 27.02.2011, -

Встановив:

          Постановою про адміністративне правопорушення від 27 лютого 2011 року інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне пр-к. міліції, ОСОБА_3, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, за порушення правила зупинки стоянки, зупинився ближче 10 м. від виїзду з прилеглою території і безпосередньо в місці виїзду, за що передбачена відповідальність відповідно за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що інспектор ВДАІ м. Рівне не правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення, зокрема зазначено що 27.02.2011 року він керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу ПДР України.

В судовому засіданні позивач суду пояснив, що працює водієм автобуса по маршруту Рівне-Корець. Дійсно 27 лютого 2011 року він знаходився на території автовокзалу м. Рівне. До його підійшли працівники ДАІ і повідомили йому, що він зупинився ближче 10 м. до виїзду. Він намагався їм пояснити, що відстань від його автомобіля до виїзду значно більша ніж 10 м. та що на території автовокзалу діють правила руху транспорту територією автовокзалу. Не вислухавши його пояснень, інспектор ВДАІ розпочав процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також інспектором було проігноровано прохання позивача залучити та опитати по даному факту адміністративного правопорушення будь-яких свідків. За таких умов вважає притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним і просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУАП та стягнення штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'яти) гривень 00 копійок за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду заяву та заперечення проти адміністративного позову гр. ОСОБА_1 та клопотання, в якому просить суд справу розглядати у його відсутність, відмовити в задоволені позовних вимог.                     

Представник позивача в судовому засідання позов по аналогічних мотивах підтримав повністю та просив суд, звернути увагу на те, що: не було залучено свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення; не вказано яким саме пристроєм вимірювалася відстань від транспортного засобу до виїзду; біля якого саме перехрестя було здійсненно дане адміністративне правопорушення, що взагалі виникають сумніви щодо достовірності скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

Вислухавши думку позивача, представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

          Судом достовірно встановлено, що 27 лютого 2011 року інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне пр-к. міліції, ОСОБА_3, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, за порушення правила зупинки стоянки, зупинився ближче 10 м. від виїзду з прилеглою території і безпосередньо в місці виїзду, за що передбачена відповідальність відповідно за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ст. 293 КУпАП стверджує, що орган (посадова особа) при розгляді скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та приймає рішення в тому числі про скасування постанови, закриття справи.

Ст. 280 КУпАП, стверджує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак відповідач, розглядаючи, як компетентна посадова особа справу про адміністративне правопорушення відносно позивача, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не перевірив доводів позивача виходячи з принципів об'єктивності, неупередженості та розсудливості, що призвело до безпідставного притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України–в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач відповідно в судове засідання не з'явився, не довів правильність своїх дій, викладені письмові пояснення по обставинах скоєного правопорушення в повній мірі не спростовують викладеного у позовній заяві та достовірно встановлених фактів в судовому засіданні.

Таким чином суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУАП, а постанова від 27 лютого 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУАП та стягнення штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок підлягає скасуванню як незаконна.

Керуючись ст.ст. 8-12, 14, 17, 70-72, 100, 104, 159-163 КАС України на підставі ч. 3 ст. 7, ст.ст. 256, 283, 287-289 КУпАП суд, -

Постановив:

          Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови РР ДПС ВДАІ м.Рівне № 021657 від 27.02.2011 заяву задоволено повністю.

          Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 021657, від 27 лютого 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та стягнення з його штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, винесену інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне пр-к. міліції, ОСОБА_3, визнати незаконною та скасувати її.

          Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

          Суддя: підпис

          ВІРНО

Суддя Корецького

районного суду                                                                                 ОСОБА_4