Справа № 2-799/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2010 року смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Гельвейчук І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Путиловицької сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що після смерті ОСОБА_2, яка померла 27.11.2009 року, відкрилась спадщина, що включає житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Путиловичі, вул. Шевченка, 79.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все належне їй на день смерті заповідала позивачу.

Позивач прийняв спадщину, оскільки на день смерті проживав із спадкодавцем. Одночасно, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно. Позивач вказує про неможливість в іншому, крім судовому порядку, вирішити спір. Посилаючись на дані обставини, просить визнати в порядку спадкування право власності на вищевказане майно.

Позивач в судове засідання не з»явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву, в якій справу просив слухати у відсутності представника, позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

25.11.2009 року ОСОБА_2 складено заповіт, за яким належне їй майно: житловий будинок за адресою Лугинський район, с. Путиловичі, вул. Шевченка, 79 та земельну ділянку за тією ж адресою, заповіла ОСОБА_1 Згідно витягу із спадкового реєстру заповіт від 25.11.2009 року, посвідчений нотаріусом Лугинської державної нотаріальної контори, є чинним, номер у спадковому реєстрі - 48508646.

ОСОБА_2 померла 27.11.2009 року.

Постановою нотаріуса від 24.09.2010 року громадянину ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв»язку з тим, що в порушення вимог п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» ним не було надано правовстановлюючий документ та витяг з реєстру прав власності або довідка органу місцевого самоврядування (якщо в місцевості інвентаризація не проводилась) на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Путиловичі, вул. Шевченка, 79.

Згідно відповіді БТІ право власності на житловий будинок за вказаною адресою не зареєстровано.

Судом встановлено, що володіння та користування вказаним будинком за життя здійснювалось ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Путиловицької сільської ради Лугинського району Житомирської області № 537 від 22.09.2010 року, запис якої зроблено на підставі відомостей погосподарських книг. Будівництво є завершеним у 1963 році. Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,40 га, яка рішенням 24 сесії XXI скликання Путиловицької сільської ради народних депутатів від 01.02.1994 року передана у власність ОСОБА_2

Судом враховано, що підзаконні нормативні акти, що визначали порядок проведення реєстрації будинків до 07.02.2002 року, дати набрання чинності «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», запис погосподарської книги сприймався як дійсне підтвердження належності будинку певній особі. Так, у відповідності до підпункту «а» пункту 20 розділу III «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 року) на підставі записів в погосподарських книгах органи БТІ складали списки щодо власників будинку.

Підзаконні нормативні акти, що визначали порядок проведення реєстрації будинків до 07.02.2002 року, дати набрання чинності «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», запис погосподарської книги сприймався як дійсне підтвердження належності будинку певній особі. Так, у відповідності до підпункту «а» пункту 20 розділу III «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 року) на підставі записів в погосподарських книгах органи БТІ складали списки щодо власників будинку.

Суд бере до уваги, що Цивільний Кодекс Української РСР (1963 р.), що діяв під час більшості років утримання будинку, не містив норми, яка передбачала виникнення права власності на нерухоме майно після реєстрації. Таке право лише опосередковано встановлювалось за ст. 227 ЦК УРСР (1963 р.), у відповідності до якої договір відчуження житлового будинку підлягав нотаріальному посвідченню, а тому при розпорядженні, як невід»ємному складнику поняття власності, відчужувач мав надати правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності. Таким чином особи, добросовісно помиляючись у визначенні моменту виникнення права власності, вважали себе власниками на підставі самого утримання нерухомого майна, іншими особами таке право не оспорювалось, а тому не звертались за видачею свідоцтва про право на власність.

Згідно ст. З п. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Суд приходить до переконання про наявність у ОСОБА_2 прав та обов»язків як власника нерухомого майна, а тому вони підлягають переходу, як загальному понятті спадкування, від спадкодавця до спадкоємців

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З довідки Путиловицької сільської ради Лугинського району Житомирської області № 689 від 30.11.2009 року вбачається, що на момент смерті ОСОБА_2 в одному будинку з ній постійно проживав ОСОБА_1

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, суд вважає необхідним визнати за ним право власності на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 213-215, 223 ЦПК України, ст. 227 ЦК Української РСР (1963), ст.ст. 1216-1218 ЦК України, ст. З п. 4. ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Путиловичі, вул. Шевченка, 79.

Судовий збір по справі компенсується за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від його сплати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до Лугинського районного суду Житомирської області.

Суддя Д. М. Лєдньов