Комсомольський районний суд м.Херсона

м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, 73000, (0552) 26-47-82

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року

Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого - судді Мусулевського Я.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов»язати відповідача здійснити нарахування на його користь недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки , зобов»язати відповідача здійснити на його користь виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006-2008 р в сумі 4473грн та зобов»язати відповідача здійснити виплату компенсації за нанесену моральну шкоду в сумі 3000грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він відноситься до категорії "дитина війни" і на підставі ст. 6 цього Закону йому повинна з 1 січня 2006 року щомісячно виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак зазначена допомога у 2006 та 2007, 2008, 2009 роках йому не виплачувалась, оскільки Законами України Про державний бюджет на 2006 та 2007 роки виплати цієї допомоги була призупинена. Положення Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" про зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. Позивач вважає протиправним невиплату йому вказаної державної допомоги у 2006-2009 роках. Крім цього позивач посилається на те, що розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначався Законами України "Про державний бюджет України" на 2006, 2007, 2008 роки. Сума невиплаченої соціальної допомоги позивачеві за 2006-2008 роки становить 4473 гривні .

Позивач подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі та надав суду заперечення проти позову в якому зазначив, що Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створення в установленому порядку його територіальні управління. УПФУ в Комсомольському районі м. Херсона здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України.. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету ПФУ, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначає, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України. Бюджетне законодавство на 2006 та 2007 роки не передбачало видатків на виплату допомоги дітям війни. У 2008 році порядок виплати цієї державної допомоги врегульований Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік" та постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28. 05. 2008 року " Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка є діючою та відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи держаної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах : з 22 травня 48,10грн, з 1 липня 48,20грн, з 01 жовтня - 49,80грн. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України № 2195- IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до категорії "дитина війни", про що свідчить відповідна відмітка в пенсійному посвідченні №158988.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено, що "Дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік.

Однак Законом України від 19.01.2006 "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01.01.2006, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. ОСОБА_2 був опублікований 22.03.2006 та набрав чинності 02.04.2006.

Таким чином з 02.04.2006 стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватися лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджено не було.

Відповідно п.12 ст.71 Закону України № 489-У від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена.

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" п. 12. ст. 71, яким призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", такими, що не відповідають Конституції України. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Пунктом 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 05 2008 року вказані зміни у ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи з наведеного, пункт 12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік, втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року; пункт 41 розділу II Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік", яким змінено статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №10-рп від 22.05.2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з дня втрати чинності пунктом 12 ст.71 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" та пунктом 41 розділу II Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" у розмірі, який передбачений статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є протиправною.

Частиною 2 ст. З Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Пленуму Верховного суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 року визначено, що оскільки Конституція має вищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії, судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. не можуть бути застосовані при вирішені цього спору, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законів.

Положення статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, та на яку посилався відповідач, обґрунтовуючи свою бездіяльність щодо непідвищення пенсії тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, суд до уваги не взяв з наступних підстав.

Статтею 88 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено, що в разі недостатності виділених із державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов'язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по-іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною у статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу також не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Отже, безпідставними є посилання відповідача на відсутність надходжень з державного бюджету України, як на підставу ненарахування позивачу зазначеного підвищення до пенсії.

Доводи відповідача відносно того, що розмір мінімальної пенсії не може бути визначений відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування", також судом не приймаються з наступних підстав: розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року N 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином , при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".

Суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст. 11 КАС України захистити права позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 рр. .

Крім того, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18.11.2004, чинна у 2009 році. Тому нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач не надав доказів та судом не було встановлено наявності моральної шкоди, тому у вказаній частині позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007 , Конституційним Судом України рішення №10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст. 8, 9, ч. 2 ст. 99,100, 122, 159-163 КАС України, ст.ст. 1, 6 Закону України Закону «Про соціальний захист дітей війни», ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року, Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007, Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008року, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р. та 2009 рік.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: