Комсомольський районний суд м.Херсона

м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, 73000, (0552) 26-47-82

Справа № 2-531/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі: головуючого судді Мусулевського Я.А., при секретарі Труновій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом в якому зазначили, що ОСОБА_1 належить 18/100 частин домоволодіння № 3 по вул.. Кошовий спуск в м. Херсоні. ОСОБА_2 належить квартира № 5 за вказаною адресою. Відповідачці належить 9/100 частин в даному домоволодінні. ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 являються власниками інших частин в домоволодінні. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 1130,6 м.кв. Рішеннями Комсомольського районного суду м. Херсона від 05.08.1998 року та від 14.03.2001 року було визначено порядок користування земельною ділянкою. Позивачі вважають, що відповідачка порушила межі землекористування та самовільно звела на межі їхніх ділянок будівлю. У зв‘язку з чим просили усунути їм перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі та відновлення меж землекористування.

В судовому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги та просили відновити межі землекористування, відновити знесений паркан, знести самовільно збудовані будівлі в частині виступаючих частин балкону та покрівлі та знести самовільно збудоване крильце.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та представник обох позивачів підтримали позовні вимоги та пояснили, що порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою визначений таким чином, що частина земельної ділянки, якою користуються позивачі знаходиться навколо земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідачки. На межі земельних ділянок був розташований паркан, який відповідачка знесла. На межі земельних ділянок ОСОБА_3 збудувала будинок. Який, своєю однією стіною знаходиться на межі їхніх земельних ділянок, а з іншого боку на висоті близько 3-х метрів знаходиться балкон, який частково виступає на земельну ділянку позивача ОСОБА_1. Частина покрівлі з даного будинку також знаходиться на земельній ділянці позивачів. Крім того, відповідачка збудувала крильце для входу в самовільно збудований будинок, яке також розташоване на земельній ділянці позивача. Позивачі вважають, що розташування частин конструктивних елементів будинку на їхній земельній ділянці, порушують їхні права, як власників частини домоволодіння та користувачів земельною ділянкою. У зв‘язку з чим просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та пояснили, що вони дійсно зводять будинок за вищезазначеною адресою на частині земельної ділянки, яка відведена ОСОБА_3. Не згідні зносити частково зведену будівлю з тих причин, що частина покрівлі та крильце не знаходяться на земельній ділянці позивачів, тому ніяким чином не можуть порушувати їх права та інтереси. Паркан, у свій час, було зведено ними та за їхні кошти. Коли постало питання про початок проведення будівельних робіт, то паркан заважав таким роботам і цегла з нього потрібна була для проведення будівництва. Частина балкону, яка виступає на земельну ділянку позивачів, вважають, що не може порушувати їх права та інтереси, оскільки балкон знаходиться на значній висоті, не перешкоджає проходу та користуванню земельною ділянкою. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом було встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 13.06.2007 року ОСОБА_8 продав ОСОБА_2 АДРЕСА_1. У зв‘язку з чим ОСОБА_2 стала власницею вказаної квартири.

На підставі договору дарування від 09.12.2005 року ОСОБА_9 подарував ОСОБА_1 18/100 частин домоволодіння № 3 по вул.. Кошовий спуск в м. Херсоні.

ОСОБА_3 являється власником 9/100 частин вказаного домоволодіння на підстав договору дарування від 28.09.2005 року. В договорі зазначено, що в її користування перейшла земельна ділянка, площею 86 кв.м. разом з будівлями та загальним виходом з Херсонським міськвиконкомом. Земельна ділянка площею 104 кв.м. знаходиться в загальному користуванні з Херсонським міськвиконкомом.

Крім того, ОСОБА_1 являється власником 1/6 частини квартири № 3 на підставі договору дарування від 30.10.2009 року, укладеного між ним з боку обдарованого та ОСОБА_10 і ОСОБА_5 з боку дарувальників. Також він являється власником 1/6 частини квартири № 3 за вказаною адресою на підставі договору дарування від 04.03.2009 року укладеного між ним як обдарованим та ОСОБА_11, як дарувальником. Також являється власником 1/6 частини кВ. № 3 за вказаною адресою на підставі договору дарування від 24.06.2009 року, укладеного між ним як обдарованим та ОСОБА_5 як дарувальником. Також він являється власником 1/6 частини кВ. № 3 за вказаною адресою на підставі договору дарування від 07.10.2008 року укладеного між ним як обдарованим та ОСОБА_11 як дарувальником. Також він являється власником 1/3 частини кВ. № 3 за вказаною адресою на підставі договору дарування від 29.05.2009 року, укладеного між ним як обдарованим та ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як дарувальниками.

Порядок користування земельною ділянкою за адресою: м. Херсон, вул.. Кошовий спуск, 3 було визначено рішеннями Комсомольського районного суду м. Херсона від 05.08.1998 року та від 14.03.2001 року.

Згідно рішення суду від 05.08.1998 року ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виділялися в користування окремі земельні ділянки зі спільним виходом на вул.. Кошовий спуск. ОСОБА_14 та ОСОБА_8 (власником їхньої частини являється ОСОБА_3) виділялася земельна ділянка з спільним входом з міськвиконкомом. Херсонському міськвиконкому була виділена земельна ділянка площею 500 кв.м.

Рішенням суду від 14.03.2001 року було визначено порядок користування частини земельної ділянки, яка раніше належала Херсонському міськвиконкому, а на час винесення рішення нею користувалися ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 За цим рішенням ОСОБА_17 виділена в користування земельна ділянка площею 292 кв.м., а ОСОБА_8 та іншим 214 кв.м. В їхньому спільному користуванні залишилась земельна ділянка площею 98 кв.м.

З наведеного вбачається, що позивачі, на теперішній час, являються власниками більшої частини в домоволодінні № 3 по вул.. Кошовий спуск в м. Херсона. Частина земельної ділянки, якою вони користуються, як правонаступники після попередніх власників, майже повністю знаходиться навколо земельної ділянки, якою користується ОСОБА_3 Позивачі мають спільний вихід та виїзд на вул.. Кошовий спуск. З наданих планів земельної ділянки вбачається, що розташування будівель на земельній ділянці позивачів, забезпечує їм безперешкодний доступ та під‘їзд до будь-якої з їхніх споруд.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на ст.. 391 ЦК України та ст.. 152 ЗК України.

Стаття 391 ЦК України передбачає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як було встановлено судом, земельна ділянка щодо якої існує спір, не перебуває у власності позивачів, а тому на правовідносини, які виникли між сторонами по справі, дія цієї норми Закону не розповсюджується.

Відповідно до ст.. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов‘язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, для усунення будь-яких порушень, обов‘язковою умовою являється з‘ясування та встановлення факту порушення права землекористувача на землю.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 05.01.2010 року було встановлено, що ліва стіна досліджуваної самовільно зведеної будівлі, знаходиться орієнтовно на внутрішній межі, визначеної схемою порядку користування земельною ділянкою згідно рішення суду від 05.08.1998 року. На правій стіні досліджуваної будівлі зведено балкон шириною 1,5 м.. Даний балкон знаходиться над землею на висоті 3 м. та виступає на суміжну земельну ділянку, щонайменше на 0,55 м. У висновку експерт не визначив відповідність будівлі санітарним та протипожежним вимогам, оскільки він не є компетентним в даній галузі. Експерт визначив, що на день дослідження будівля була готова на 66 % та її вартість становила 309771 грн. Для визначення можливості приведення вказаної будівлі до норм ДБН, експерт зазначив, що необхідно завершити будівельні роботи до 100 %. Також експерт зазначив, що визначення порушення прав позивачів в результаті самовільного будівництва, не входить у його компетенцію.

Згідно ст.. 376 ЦК України, якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідних органів може постановити рішення, яким зобов‘язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Як було встановлено судом, частина земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 і на яку виходить балкон відповідачки має розміри за шириною 2,2 м. за довжиною близько 6 м.

ОСОБА_1 пояснював, що розташування балкону заважає йому тим, що він не може на цій земельній ділянці нічого посадити, існує затінення цієї території, а також не маже заїхати вантажний автомобіль.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не довів факт порушення його прав та інтересів в результаті існування балкону, оскільки зазначена частина земельної ділянки, на підставі рішення суду від 05.08.1998 року може використовуватися для проходу до земельної ділянки, яка була залишена в спільному користуванні для виходу на вул.. Кошовий спуск. В‘їзд на ці частину земельної ділянки можливий лише через земельну ділянку спільного користування, яка, згідно наданих планів, є забудованою і тому проїзд по ній неможливий. Будь-яких доказів, які б доводили факт затінення земельної ділянки частиною балкону, яка виступає на земельну ділянку ОСОБА_1 або неможливості здійснення будь-яких насаджень на цій земельній ділянці, позивач не надав. Тому суд вважає, що позов в частині знесення балкону є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно висновків будівельно-технічної експертизи від 05.01.2010 року, на розгляд якої було поставлено питання про встановлення порушення межі землекористування в результаті проведення відповідачкою самовільного будівництва, було визначено, що на земельну ділянку ОСОБА_1 виходить лише балкон. Висновок експерта не містить даних про те, що частина покрівлі та крильце також знаходиться на земельній ділянці позивачів, тому у суду не має підстав вважати, що збудоване відповідачкою крильце та частина покрівлі будинку порушують права та інтереси позивачів.

В судовому засіданні було встановлено, що паркан на межі земельних ділянок позивачів та відповідачки було збудовано силами ОСОБА_3. Даний факт позивачі не оспорювали, тому суд вважає його доведеним. Таким чином, ОСОБА_3 мала право на власний розсуд розпоряджатися своїми будівельними матеріалами, з яких був побудований паркан. У разі наявності необхідності в існуванні даного паркану, він повинен бути зведений спільними силами співвласників домоволодіння. Тому, суд вважає, що підстав зобов‘язувати ОСОБА_3 відновлювати паркан, не має.

Оскільки суду не було надано доказів та під час судового розгляду судом не було встановлено факту порушення прав позивачів в користуванні їхньою частиною земельної ділянки, позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя