Комсомольський районний суд м.Херсона

м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, 73000, (0552) 26-47-82

Справа № 2-460/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі :

головуючого судді Мусулевського Я.А.,

при секретарі Труновій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа третя Херсонська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права на прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом в якому зазначила, що вона являється донькою ОСОБА_5, який помер 04.01.1994 року. У її батька був рідний брат ОСОБА_6 (її рідний дядько), який помер 23.04.2008 року. Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з АДРЕСА_1 та домоволодіння № 13 по вул.. Набережній в сел.. Куйбишево, м. Херсона. Документи про народження батька позивачки, не збереглися, тому підтвердити родинні відносини між її батьком та дядьком, вона не може. Відповідно не може і оформити спадщину. У зв‘язку з чим, просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5, який помер 04.01.1994 року та ОСОБА_6, який помер 23.04.2008 року, що вони між собою були рідними братами. Встановити, що ОСОБА_6, який помер 23.04.2008 року був її рідним дядьком та визнати за нею право на прийняття спадщини після померлого 23.04.2008 року ОСОБА_6, за правом представлення на майно, що складається з АДРЕСА_2 та домоволодіння № 13 по вул.. Нижній в с. Куйбишево в м. Херсоні.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що підтвердженням родинних відносин між померлими ОСОБА_6 є те, що вони були приблизно одного віку, проживали в одному будинку, мали однакове прізвище та ім‘я по батькові. Згідно довідки з місця проживання були синами ОСОБА_7, яка на них склала заповіт і після смерті якої вони прийняли спадщину. Позивачка завжди вважала ОСОБА_6 своїм дядьком та після його смерті займалася його похованням. Тому просила встановити факт родинних відносин та визнати за нею право на спадкування після смерті дядька.

Відповідачка ОСОБА_8, колишня дружина покійного ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі та підтвердила факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а саме, що вони були рідними братами. Так само визнала той факт, що ОСОБА_1 є рідною племінницею ОСОБА_6 та має право на спадкування після нього на рівні з іншими спадкоємцями. Вона добре знала сім‘ю Сляренко, з усіма спілкувалася. Займалася похованням ОСОБА_7, яка їй ніколи не говорила, що ОСОБА_5 їй не рідний син.

Представник відповідачки ОСОБА_4, яка є рідною сестрою позивачки та донькою ОСОБА_5, в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він являється племінником ОСОБА_6, хто такий ОСОБА_5 він майже не знає. Його мати, яка була рідною сестрою ОСОБА_6 розповідала йому, що після війни їхня мати привела із собою хлопчика ОСОБА_5, якому дали прізвище ОСОБА_6 та по батькові ОСОБА_9, але який не був рідним сином його бабусі.

Представники відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та пояснили, що ОСОБА_5 не являється рідним братом ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_5 був прийомним сином матері ОСОБА_10 ОСОБА_7. Тому і позивачка не являється племінницею ОСОБА_6. Під час війни (окупації), дітей забрала на виховання інша родина. ОСОБА_7 в той час з ними не жила. Після війни вони знову зустрілися, але їхня мати прийшла ще з одною дитиною – ОСОБА_5. Те, що ОСОБА_5 не рідний син, в сім‘ї було секретом, про це ніхто не говорив.

Представник третьої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з‘явився. Від них надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали цивільної справи за № 2-2061/09, яка зберігається в архіві Комсомольського районного суду м. Херсона, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом були встановлені наступні факти.

ОСОБА_1, яка після укладення шлюбу змінила своє прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_1, являється донькою ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про її народження, актовий запис за № 1423 від 10.06.1961 року вчинений Херсонським міським РАГСом, та свідоцтво про укладення шлюбу, актовий запис № 961 від 24.09.1983 року вчинений Херсонським міським РАГСом.

ОСОБА_5 помер 04.01.1994 року у віці 56 років, про що свідчить свідоцтво про його смерть, актовий запис № 71 від 05.01.1994 року, Херсонський міський РАГС.

ОСОБА_6 помер 23.04.2008 року у віці 69 років, про що свідчить актовий запис № 2114 від 26.05.208 року, Херсонський міський РАГС. Його похованням займалася ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво про поховання.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Комишанської селищної ради депутатів трудящих Херсонської міськради від 19.01.1970 року за № 56, ОСОБА_7 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. В довідці зазначено, що вона народила та виховала до 8-ми річного віку 4-х дітей, з яких всі живі та проживають з нею, це: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5.

ОСОБА_7 померла 26.04.1987 року у віці 72 роки, про що свідчить свідоцтво про її смерть, актовий запис 1083 від 27.04.1987 року, Херсонський міський РАГС.

ОСОБА_11 помер 14.10.1973 року у віці 35 років, причина смерті повішання, про що свідчить свідоцтво про його смерть, актовий запис № 1626 від 15.10.1973 року, Суворовський РАГС м. Херсона.

Відповідно до довідки з ХД БТІ від 10.02.2009 року ОСОБА_6 належить частина квартири АДРЕСА_3 та частина домоволодіння № 13 по вул.. Набережна в с. Куйбишево в м. Херсоні. ОСОБА_6 був прописаний та постійно проживав до часу своєї смерті в АДРЕСА_1, про що свідчить довідка з ЖКП «ЖЕК № 11» від 03.07.2008 року.

За даними домової книги для прописки громадян, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Херсоні, в даному будинку були прописані та проживали ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 та інші.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стали в рівних частках спадкоємцями домоволодіння № 13 по вул.. Набережна в с. Куйбишево, на підставі заповіту після смерті їхньої матері ОСОБА_7, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.02.1988 року.

В самому заповіті від 04.11.1983 року зазначено, що ОСОБА_7 заповідала все належне їй майно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в рівних частках. Наявність такого заповіту, на думку суду, свідчить про те, що ОСОБА_7 визначилася з колом осіб, які для неї були близькими.

Самі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважали своєю матір‘ю ОСОБА_7, про що вони зазначали в своїх заявах до нотаріальної контори про прийняття спадщини після її смерті від 04.09.1987 та від 05.09.1987 р.

В матеріалах спадкової справи після померлої ОСОБА_7 є спільна заява ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 26.02.1988 року про те, що вони приймають спадщину відповідно до її заповіту. Написання такої спільної заяви, суд розцінює як підтвердження того факту, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спілкувалися між собою та підтримували родинні відносини.

Під час судового розгляду даної цивільної справи, до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_3, датована 07.09.2009 року, в якій він зазначив, що за життя його матері ОСОБА_13 та дядька ОСОБА_6, він та близькі їм люди ніколи не чули про те, що у них є рідний брат ОСОБА_5. Дані твердження суд розцінює, як намагання відповідача ввести суд в оману, оскільки вони спростовуються вищезазначеною спільною заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також заявою ОСОБА_13 від 10.02.1988 року про те, що їй відомо про заповіт матері на ім‘я ОСОБА_5 та ОСОБА_6, і що вона спадкоємницею не являється.

Раніше відповідач ОСОБА_3 визнавав позивачку племінницею ОСОБА_6, про що зазначено в його заяві до третьої Херсонської державної нотаріальної контори від 15.10.2008 року в якій зазначено, що він (ОСОБА_3А.) приймає спадщину після померлого дядька ОСОБА_6, а також, що спадкоємцями являються племінниці померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Даною заявою ОСОБА_3 не лише визнав родинні відносини ОСОБА_1 із ОСОБА_6, а й фактично визнав, що він знає хто такі ОСОБА_1 та ОСОБА_4. В судовому ж засіданні ОСОБА_3 зазначив, що він не знає хто така ОСОБА_1

Крім того, факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили свідки:

Свідок ОСОБА_14 (ІНФОРМАЦІЯ_9) в судовому засіданні пояснила, що сім‘ю ОСОБА_6 знала дуже добре. Знала всіх: мати ОСОБА_15 і її дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_13. Вона ніколи не чула, що ОСОБА_5 не рідний син ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_16 (ІНФОРМАЦІЯ_3) в судовому засіданні пояснив, що він знає сім‘ю ОСОБА_7. Із ОСОБА_6 разом працювали, останній казав, що в нього є рідний брат ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона являється колишньою дружиною ОСОБА_3 За час їхнього проживання у шлюбі вона знала і ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Вся рідня їх знала як рідних братів. В сім‘ї ніхто і ніколи не говорив про те, що ОСОБА_5 являється прийомним сином ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні вказала, що вона давно знайома з ОСОБА_1. Знала її сім‘ю, в тому числі її батька ОСОБА_19 та дядька ОСОБА_6. Знала, що вони між собою рідні брати.

Свідок ОСОБА_20 (ІНФОРМАЦІЯ_2) в судовому засіданні пояснила, що добре знає ОСОБА_5 та його дружину. Разом вони їздили на дачу в с. Куйбишево. Знала ще ОСОБА_6 та ОСОБА_13. ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 були між собою рідними братами та сестрою. Вона ніколи не чула, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не рідні брати, вони між собою були схожі за зовнішністю.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з покійним ОСОБА_6. Тонкощі родинних відносин в сім‘ї ОСОБА_6 їй не відомі. Знала лише, що в покійного є племінник ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона живе в с. Куйбишево по вул.. Набережна, по сусідству з будинком де проживала сім‘я ОСОБА_6. Вона знала ОСОБА_6 та ОСОБА_21, про те, що в них був ще брат їй нічого не відомо. На тему рідні ОСОБА_6 вона з ОСОБА_6 не спілкувалася. ОСОБА_19 вона бачила, але хто він такий не знає.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що з сім‘ї ОСОБА_6 їй знайомі лише ОСОБА_13 та ОСОБА_6. Про те, що в них ще є брат, їй нічого не відомо. Валентина та ОСОБА_10 їй розповідали, що в них був ще один брат, який повісився, після того вони лишилися вдвох.

До показів свідка ОСОБА_23 суд ставиться критично та вважає, що їх не можна приймати до уваги, оскільки свідок може бути зацікавлений в результатах розгляду справи, а саме: після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_3 оформив спадщину на частину квартири, на яку в порядку спадкування претендує позивачка та подарував свідку ОСОБА_23 Тому, в разі задоволення позову ОСОБА_1, може бути оспорено право власності ОСОБА_23 на частку в праві власності на квартиру. Крім того, вона працює в магазині, керівником якого є ОСОБА_24 (представник ОСОБА_3А.).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_25 (ІНФОРМАЦІЯ_4) пояснила, що вона із свого дитинства знає сім‘ю ОСОБА_6, оскільки проживала з ними в одному бараку у с. Куйбишево. Вона пам‘ятає, як до початку Великої Вітчизняної війни, сім‘я ОСОБА_6 складалася з трьох дітей, а після війни, коли вони знову зустрілися, то їхня сім‘я вже складалася з чотирьох дітей. Люди говорили, що ОСОБА_5 їхня мати привела із собою. Про те, що ОСОБА_5 не рідний брат та син, вона чула від людей та від ОСОБА_13, коли їм було близько 16 років.

До зазначених свідчень суд ставиться критично та вважає, що їх неможна приймати до уваги, оскільки даний свідок ІНФОРМАЦІЯ_4. На час, коли розпочалася війна та був окупований Херсон їй було близько 2 років, а в 1943 році, коли, як вона зазначає сім‘я ОСОБА_5 з‘єдналася, їй було близько 4 років, тому виникають сумніви, що в цьому віці вона могла запам‘ятати такі обставини, і тим більше правильно оцінювати та сприймати зміст тих подій. Крім того, покази свідка про те, що їй було відомо, що ОСОБА_5 не рідний син ОСОБА_7 і що про це вона чула від ОСОБА_13 та інших людей, спростовуються поясненнями представника ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснював, що в сім‘ї не знали про те, що ОСОБА_5 не рідний син та брат, оскільки дана інформація трималася в тайні, відповідно ніхто про це знати не міг.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_3 та його представників, про те, що позивачка привезла ОСОБА_3 до нотаріальної контори та змусила його в заяві про прийняття спадщини вказати її та її сестру, які племінниць ОСОБА_6. Дані пояснення суд до уваги не приймає, оскільки вони не підтверджені доказами і сама наявність такого випадку у нотаріуса є неможливою, оскільки, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про нотаріат» існує тайна вчинення нотаріальних дій. Особа, яка звертається до нотаріуса, під час вчинення нотаріальних дій, є захищеною від впливу будь-яких сторонніх осіб та виражає лише свою власну волю.

Відповідно до ст.. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а саме, що вони були рідними братами. В результаті чого, суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, а саме, що позивачка являється племінницею ОСОБА_6.

Відповідно до ч. 3 ст.. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_1 являється племінницею ОСОБА_6, то відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України вона має право на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6, за правом представлення на спадкове майно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1266 ЦК України та ст..ст. 10, 11, 60, 212, 213, 234 та гл. 6 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5, який помер 04.01.1994 року та ОСОБА_6, який помер 23.04.2008 року, що вони між собою були рідними братами.

Встановити, що ОСОБА_6, який помер 23.04.2008 року був рідним дядьком ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право на прийняття спадщини після померлого 23.04.2008 року ОСОБА_6, за правом представлення на майно, що складається з АДРЕСА_2 та домоволодіння № 13 по вул.. Нижній в с. Куйбишево в м. Херсоні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя