Комсомольський районний суд м.Херсона

м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, 73000, (0552) 26-47-82

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2010 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого – судді: Дзиговського Ю.В.

при секретарі: Сікора О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м.Цюрупинська ОСОБА_2, інспектора ВДАІ м.Херсона ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 10.01.2010 року інспектором ДПС ВДАІ м.Цюрупинська ОСОБА_2 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, та 27.02.2010 року інспектором ВДАІ м.Херсона ОСОБА_3 за даним фактом було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Дану постанову ОСОБА_1 отримав поштою лише 30.03.2010 року. Він не згоден з протоколом від 10.01.2010 року та постановою від 27.02.2010 року, вважає їх незаконними з таких підстав: 10.01.2010 року ОСОБА_1 рухався на мікроавтобусі Соболь, д/н НОМЕР_1 в м.Цюрупинськ, коли його зупинив працівник ДАІ ОСОБА_2 та після незаконного огляду автомобіля почав складати протокол за порушення п.31.1 ПДР, не враховуючи пояснень позивача про те, що зняття сидінь передбачено конструкцією його автомобіля. ОСОБА_1 вважає, що при складанні даного протоколу та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.02.2010 року, інспекторами ДАІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було дотримано вимог ст.ст.245, 268, 276, 280 КпАП України. В зв'язку з чим, позивач просив суд поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав, визнати дії інспектора ДПС ВДАІ м.Цюрупинська ОСОБА_2 та інспектора ВДАІ м.Херсона ОСОБА_3 по притягненню його до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВТ № 094308 від 27.02.2010 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, причину неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч.1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно ч.3 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Згідно ст.289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскільки постанову в справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2010 року позивач отримав лише 30.03.2010 року, про що свідчить поштовий конверт, він не мав можливості звернутися до суду із зазначеним позовом раніше. Зазначені причини суд визнає поважними та вважає необхідним поновити строк звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав.

У своїй позовній заяві, як на підставу в обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що він не скоював даного правопорушення та п.31.1 ПДР не порушував, оскільки віддав сидіння зі свого автомобілю до ремонту, при цьому він не здійснює перевезення пасажирів, даний автомобіль є його приватною власністю та зняття сидінь передбачено його конструкцією. Крім того, при складанні протоколу та винесенні постанови відповідачами не дотримано вимоги законодавства, щодо процедури розгляду справи, в зв'язку з чим позивач був позбавлений права на захист, йому не було надано можливості дати пояснення для з'ясування чи було вчинено ним адміністративне правопорушення, чи він винний у вчиненні правопорушення, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, також не з'ясовано його матеріальний стан.

Судом встановлено, що 10.01.2010 року інспектором ДПС ВДАІ м.Цюруписньку ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ВТ № 067390 та 27.02.2010 року за даним фактом інспектором ВДАІ м.Херсона ОСОБА_3 відносно нього було винесено постанову серії ВТ № 094308, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Згідно даних постанови позивач порушив вимоги п. 31.1 ПДР, а саме 10.01.2010 року о 12-35 годині він рухався по автодорозі Цюрупинськ-Нечаєво на автомобілі НОМЕР_2, який переобладнаний без узгодження з ДАІ, а саме знято місця для сидіння пасажирів у кількості семи штук.

У відповідності до п.31.1. Правил дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно ст.245 КпАП України - завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 268 КпАП України визначає права особи, яка притягається до адміністративного порушення. Одним з таких прав є "при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичною особи", тобто не зважаючи на місце розгляду справи особа при розгляді справи має право користуватися юридичною допомогою.

Відповідно до ст. 280 КпАП України - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 10.01.2010 року складено неправомірно, оскільки відповідачем по справі ОСОБА_2 не надано жодного доказу того, що позивач порушив п.31.1 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, оскільки з пояснень позивача вбачається, що він віддав сидіння зі свого автомобілю до ремонту, при цьому він не здійснює перевезення пасажирів, даний автомобіль є його приватною власністю та зняття сидінь передбачено конструкцією транспортного засобу. Крім того, при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2010 року інспектором ВДАІ м.Херсона ОСОБА_3 порушено правила розгляду адміністративної справи у відношенні ОСОБА_1, а саме відповідачем не було надано правопорушнику право на захист, не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, також не з'ясовано матеріальний стан правопорушника. Таким чином відповідачем порушено норми чинного законодавства.

Зазначені обставини є логічними та повністю узгоджуються із матеріалами справи, у зв'язку із чим у суду немає підстав ставити їх під сумнів.

Враховуючи припис ст.72 КАС України, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 69, 71, 72, 86, 159-162 КАС України, ст. ст. 22, 247, 254, 287-289, 293 КпАП України, Рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, суд -

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із зазначеним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м.Цюрупинська ОСОБА_2, інспектора ВДАІ м.Херсона ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора ДПС ВДАІ м.Цюрупинська ОСОБА_2 по складанню протоколу про адміністративне правопорушення ВТ № 067390 від 10.01.2010 року відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.

Визнати протиправними дії і інспектора ВДАІ м.Херсона ОСОБА_3 по винесенню постанови в справі про адміністративне правопорушення ВТ № 094308 від 27.02.2010 року відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВТ № 094308 від 27.02.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: