Справа № 2-116/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Горбатенко О.В.,

при секретарі: Колядінцевій П.В., Рисухіній А.В.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю позивача-відповідача: ОСОБА_3,

представників позивача-відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачки-позивачки: ОСОБА_6,

представника відповідачки-позивачки: ОСОБА_7,

третьої особи: ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про витребування грошових коштів (авансу), сплачених за житловий будинок та стягнення моральної (немайнової) шкоди, третя особа - ОСОБА_8 та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, стягнення збитків та моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_8,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_6 про витребування грошових коштів (авансу), сплачених за житловий будинок та стягнення моральної (немайнової) шкоди, третя особа - ОСОБА_8, в якому просив суд:

1) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 19366,60 гривень, отримані нею від ОСОБА_3 в якості авансу за будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1;

2) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 15000,00 гривень у якості відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

3) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі, посилаючись на наступне.

ОСОБА_3 14.07.2008 року домовився з ОСОБА_6 про те, що він купує в неї житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. № 19. Цей будинок належить на праві спільної сумісної власності відповідачу та її чоловіку, ОСОБА_8. Позивач, після того як оглянув будинок, віддав відповідачці аванс за будинок у розмірі 3000 доларів США. При цьому ОСОБА_6, замість розписки про отримання від позивача авансу за будинок, було складено письмовий договір про наміри від 14.07.2008 року. Також 18.07.2008 року позивач, в якості авансу за будинок додатково віддав відповідачці ще 1000 доларів США, про що теж було замість розписки складено договір про наміри від 18.07.2008 року. Вищевказані договори від 14.07.2008 року та від 18.07.2008 року було підписано позивачем без нотаріального їх посвідчення. Сплачуючи вказані грошові кошти відповідачці, позивач мав на увазі, що сплачує саме аванс за квартиру, бо він вважав, що аванс та завдаток це однакові поняття. За цим договором та домовленістю між позивачем та відповідачкою вона зобов'язувалася продати позивачу будинок у строк 01.10.2008 року, уклавши та нотаріально посвідчивши договір купівлі-продажу цього будинку, при цьому відповідачка зобов'язувалась на момент укладення правочину надати усі необхідні для укладення договору документи на цей будинок. Коли позивач звернувся до відповідачки в обумовлений день, щоб піти разом до нотаріусу та укласти і нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вищевказаного будинку, то ОСОБА_6 відмовилася іти разом з позивачем до нотаріусу, посилаючись на те, що в неї не зібрані ще усі документи. Таким чином з вини відповідачки 01.10.2008 року укласти договір купівлі-продажу будинку, який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд.19, не вдалося. Але після цього позивач виявив бажання все ж таки купити вищевказаний будинок у ОСОБА_6, почекавши отримання нею ОСОБА_7 з Сєвєродонецького БТІ. Почекавши кілька тижнів, позивач знову звернувся до ОСОБА_6 з питанням про купівлю-продаж в неї будинку. На пропозицію укласти такий договір, ОСОБА_6 відповіла позивачу категоричною відмовою, сказавши, що будинок вона передумала продавати позивачу. При цьому вона заявила, що гроші, отримані нею в якості авансу за будинок у розмірі 4000 доларів США, віддавати позивачу не збирається ніколи. З такою відмовою відповідачки позивач не згодний та вважає, що ОСОБА_6 зобов'язана йому повернути грошові кошти у сумі 19366,60 гривень, які він віддав відповідачці в якості авансу. Договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у встановленому законом порядку укладений не був. Отже ОСОБА_6 зобов'язана повернути позивачу набуті нею безпідставно грошові кошти у повному обсязі, тобто у сумі 19366,60 гривень. Крім того, на думку позивача, йому було спричинено моральну шкоду, яка вилилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, а саме: було порушено звичайний уклад його життя, були зірвані усі його плани, він був позбавлений можливостей реалізації своїх прагнень та планів на життя тощо. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 15000 гривень.

В своїй уточненій позовній заяві позивач ОСОБА_3 просив суд наступне:

1) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошові кошти, отримані нею від ОСОБА_3 в якості авансу за будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, з урахуванням інфляції станом на 20.09.2010 року у сумі 24150,15 гривень, з яких 4783,55 гривень - сума інфляційного збільшення, 19366,60 гривень - сума боргу;

2) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 відсотки за користування чужими грошовими коштами станом на 20.09.2010 року у сумі 4079,20 гривень;

3) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 3 % річних станом на 20.09.2010 року у сумі 1146,08 гривень;

4) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 4000,00 гривень у якості відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

5) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 3000,00 гривень у якості компенсації витрат на правову допомогу;

6) Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого ним державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, стягнення збитків та моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_8, в якому просила суд:

1) Встановити, що договір про угоду сторін з продажу об'єкта нерухомого майна -буд.19/1 по вул.Донецька м. Сєвєродонецьк, Луганська область, від 14 липня 2008 року є попереднім договором купівлі-продажу буд.19/1 по вул. Донецька м. Сєвєродонецьк, Луганської області;

2) Визнати попередній договір купівлі-продажу буд. 19/1 по вул. Донецька м. Сєвєродонецьк, Луганської області дійсним;

3) Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 вартість безпідставно набутого майна у розмірі 14971,54 гривні;

4) Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 збитки у розмірі 3425,15 гривень;

5) Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 20000,00 гривень у якості відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

6) Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень;

7) Відстрочити сплату судового збору у повному обсязі до прийняття рішення суду, у випадку задоволення позову та стягнути судовий збір з відповідача, посилаючись на наступне.

14.07.2008 року ОСОБА_6 з ОСОБА_3 домовилась про те, що він купує в неї житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд.19/1 та уклали договір про угоду сторін з продажу об'єкта нерухомого майна від 14 липня 2008 року в якому визначено істотні умови основного договору: об'єкт нерухомості, що має бути відчуженим; ціна основного договору - сума коштів, за яку має бути проданий будинок; валюта виконання грошового зобов'язання; строк укладення основного договору - до 01 жовтня 2008 року; умови забезпечення виконання цього договору та відповідальність за його невиконання, а також зобов'язання сторін укласти в обумовлений строк основний договір на умовах, встановлених цим договором. В цьому договорі було встановлено відповідальність сторін за невиконання умов договору у вигляді відшкодування збитків. У виконання умов договору від 14.07.2008 року ОСОБА_3 передав позивачці завдаток у розмірі 3000 доларів США. 18.07.2008 року також, в якості завдатку, відповідач передав позивачці ще 1000 доларів США, про що теж було складено договір від 18.07.2008 року, в якому також було визначено істотні умови основного договору. Вищевказані договори від 14.07.2008 року та від 18.07.2008 року були підписані сторонами але нотаріально не посвідчені. Попередні договори від 14.07.2008 року та від 18.07.2008 року були виконані сторонами повністю, а саме: у виконання договору від 14.07.2008 року: згідно п.6 покупець - ОСОБА_3 сплатив завдаток у розмірі 3000 доларів США; згідно п.7 продавець отримав цей завдаток; згідно п.8 продавець звільнив будинок та перевіз всі свої речі; згідно п.10 продавець знявся з реєстрації про що свідчить штамп у паспорті; згідно п.12 продавець оформив всі документи, що були необхідні для складання договору купівлі- продажу; згідно п.13 продавець передав будинок відповідачу у тому вигляді, в якому він був оглянутий. У виконання договору від 18.07.2008 року: згідно п.6 покупець - ОСОБА_3 сплатив завдаток у розмірі 1000 доларів США; згідно п.7 продавець отримав цей завдаток; згідно п.8 продавець звільнив будинок та перевіз всі свої речі; згідно п.10 продавець знявся з реєстрації про, що свідчить штамп у паспорті; згідно п.12 продавець оформив всі документи, що були необхідні для складання договору купівлі-продажу; згідно п.13 продавець передав будинок відповідачу у тому вигляді, в якому він був оглянутий. Також в підтвердження того факту, що умови договорів від 14.07.2008 року та від 18.07.2008 року виконувалися сторонами свідчить ще один договір від 03.10.2008 року, в якому вказано, що сторони зобов'язуються укласти договір купівлі-продажу будинку після підготовки документів. Фактично цей договір змінює строк укладення основного договору - до часу коли будуть виготовлені документи. Що спростовує ствердження ОСОБА_3 про те, що не було укладено основного договору 01.10.2008 року з вини ОСОБА_6 Згідно договору від 03.10.2008 року ОСОБА_6 та її чоловік, переселилися до квартири АДРЕСА_4, а відповідач ОСОБА_3 переселився до будинку № 19/1 по вул. Донецька. Хоча квартира АДРЕСА_5 придбана ОСОБА_3, але завдаток за неї сплачувала позивачка. Позивачка домовилась, що квартиру АДРЕСА_6 купує позивачка, але оформляти договір купівлі продажу на цю квартиру вони з відповідачем будуть разом із договором купівлі-продажу будинку № 19/1 по вул. Донецька, про що зазначили у договорі від 03.10.2008 року. Таким чином, на думку позивачки, на момент укладення правочину про завдаток було укладено попередній договір про купівлю-продаж будинку та гроші у розмірі 4000 доларів США були сплачені в рахунок належних з відповідача платежів по попередньому договору про купівлю-продаж будинку. Від зобов'язання про купівлю будинку відмовився саме ОСОБА_3, який пояснив, що в нього не вистачає грошей. Згідно з домовленістю, позивачка переселилася до квартири АДРЕСА_7, для чого сплатила завдаток у розмірі 500 доларів США, зробила там ремонт, встановила вхідні двері, замінила вікна. Але в зв'язку з невиконанням умов договору зі сторони відповідача - ОСОБА_3, а саме відмовою у складанні договору купівлі-продажу будинку, ОСОБА_6 змушена була залишити квартиру АДРЕСА_8 та переселитися до будинку № 19/1 по вул. Донецька. Майно яке було залишено позивачкою у вищевказаній квартирі, є майном яке набуто відповідачем безпідставно, і тому ОСОБА_3 зобов'язаний повернути позивачці зазначене майно, а якщо це не можливо то його вартість у повному обсязі. Безпідставно набутим майном треба вважати: матеріали для ремонту згідно квитанцій на загальну суму 3613,42 грн., вартість послуг щодо виконання робіт по монтажу відкосів та стелі на суму 1457,00 грн., установку вхідної двері на суму 1500,00 грн., вартість послуг щодо ремонту котла відповідача на суму 60 грн., вартість пластикових вікон на суму 8341,12 грн., а всього на суму 14971,54 гривень. Отже, на думку позивачки, ОСОБА_3 зобов'язаний повернути їй вартість безпідставно набутого ним майна у повному обсязі, тобто суму 14971,54 гривні. Крім того, позивачка вважає, що своєю відмовою у складанні договору купівлі-продажу будинку ОСОБА_3 завдав позивачці збитки, якими є витрати на транспортні послуги при переселенні до будинку № 19/1 по вул. Донецька до квартири АДРЕСА_9 та назад на суму 1000 грн., та суму, яку позивачка сплатила в якості завдатку по договору завдатку від 06.09.2008 року у розмірі 500 доларів США, що еквівалентно станом на 06.09.2008 року - 2425,15 грн. Всього збитків на суму 3425,15 грн. Крім того, як вважає позивачка, у результаті протиправних дій відповідача їй було спричинено моральну шкоду, яка полягає втому, що в неї було порушено звичайний уклад життя, були зірвані всі плани, все це спричинило великі душевні страждання тощо. Моральну шкоду вона оцінює в розмірі 20000,00 гривень.

Позивач-відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні свої уточнені позовні вимоги підтримав, доводи викладені у ньому підтвердив повністю. Пояснив, що вони з дружиною мали бажання придбати будинок. В червні 2008 року, по оголошенням в газеті вони обрали декілька варіантів. Дружина зробила дзвінок та домовилась з агентом фірми нерухомості. Після огляду будинку, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька буд. 19, вирішили обговорити придбання цього будинку. При цьому був присутній представник агентства. В подальшому дізналися, що попередня сума за будинок складає 80000 доларів США. Він передав відповідачці в якості авансу 4000 доларів США. Домовились, що договір купівлі-продажу буде 01.10.2008 року. 26.09.2008 року йому зателефонувала агент Літовка та повідомила, що договір не буде укладений, так як немає документів. З'ясувалось, що з вини агентства чи ОСОБА_6 з документами щось негаразд. Пізніше вирішили, що вони з дружиною переїдуть в будинок, а ОСОБА_6 в квартиру. Ні він ні ОСОБА_6 неповинні були робити ремонти в приміщеннях. Потім агент сказав, що документи ще готуються та будуть готові, приблизно до Нового року. Після цього вирішили, що вони з дружиною повернуться в квартиру, а ОСОБА_6 в свій будинок. На момент подання позовної заяви до суду документи ще готові не були. Свої уточнені позовні вимоги він просить задовольнити в повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_6 він не визнає, просить відмовити в його задоволенні.

Представники позивача-відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_6Б не визнали, в зв'язку з тим, що не були виконані наміри по продажу будинку в установлений строк. Договір наміру, згідно ст. 635 ЦК України не тягне за собою наслідків та не є попереднім договором. Основний договір не оформлювався. На момент виконання робіт, які начебто виконувались ОСОБА_6, фактично вона не була власницею жилого приміщення. Ці роботи виконувались без дозволу власника, якому цей ремонт був непотрібний. ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_6 маже забрати вікна, повернути все в попередній стан, до того як вона туди заїхала. Зі сторони ОСОБА_3 ніякої моральної шкоди ОСОБА_6 спричинено не було. В документах, наданих відповідачкою не вказано, хто саме купував матеріали, немає підтвердження, що дані матеріали використані. Кошторису на виконування робіт немає. Єдине що є, це заказ на виготовлення вікон. Просили відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6

Відповідачка-позивачка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 вона не визнає. 14.07.2008 року ОСОБА_3 мав бажання придбати її будинок. Уклали договір завдатку та ОСОБА_3 сплатив їй 4000 доларів США, в якості завдатку. Документи оформлялись. Домовилися, що ОСОБА_3 повинен розплатитися за будинок до 01.10.2008 року до 17 години, а вона надасть всі необхідні документи та вони оформлять договір купівлі-продажу будинку. В червні місяці документів не було з її вини, але ОСОБА_3 мав можливість сплатити вартість будинку. 01.10.2008 року між ними не було укладено договору, так як не були готові всі документи, не оформлена була реконструкція, якими займалось агентство. Зустрілась вона з ОСОБА_3 29.09.2008 року. В зв'язку з тим, що позивач дуже хотів придбати її будинок, вони домовились, що ОСОБА_3 купує будинок. 03.10.2008 року позивач купив квартиру, оформив її на свою дружину. Вона писала розписку про те, що квартиру вони придбали для фактичного її проживання в ній та її дітей. Будинок юридично не був проданий ОСОБА_3. Причиною не укладання договору купівлі-продажу її будинку послужило те, що у ОСОБА_3 не було достатньої суми грошей. Просила відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_3. Свої зустрічні позовні вимоги вона підтримала. Пояснила, що коли вона в'їхала у квартиру, яку придбав ОСОБА_3, вона змінила в ній двері, вікна. У неї з ОСОБА_3 була усна домовленість стосовно ремонту. Позивач був не проти ремонту у квартирі. Діями ОСОБА_3 їй була спричинена моральна шкода. Просила відмовити у задоволенні уточненого позову ОСОБА_3 Свою зустрічну позовну заяву просив задовольнити.

Представник відповідачки-позивачки ОСОБА_7 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав в повному обсязі. Пояснив, що був укладений договір, який не виконувався зі сторони ОСОБА_3. Як пояснила ОСОБА_6, у ОСОБА_3 стало не вистачать грошових коштів для покупки цього будинку. Станом на 01.10.2008 року документи готові не були. Сторони об'єктивно оцінювали ситуацію, та був укладений договір від 03.10.2008 року. Продавець оформила всі документи для продажу будинку, але їх необхідно було забрати в БТІ. На ОСОБА_6Б було оформлено право власності. З БТІ не був наданий витяг. В БТІ встановлений строк в два місяці для видачі витягів. Відповідачкою всі умови були виконані. 01.10.2008 року всі документи були готові, тільки не було витягу, який необхідний для нотаріусу. Не виконані умови договору зі сторони ОСОБА_3 В зв'язку з тим, що у ОСОБА_3 не вистачало грошей, а документи в БТІ ще не були готові, вирішили продовжити строк. ОСОБА_6 на сьогоднішній день згідна продати будинок. Просив суд в задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_3 відмовити. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 він повністю підтримав. Пояснив, що ОСОБА_3 придбав квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_10 по вул. Гагаріна для ОСОБА_6 в рахунок сплати вартості за будинок. ОСОБА_6 вже жила в цій квартирі, а ОСОБА_3 - в будинку. На сьогоднішній день ОСОБА_6 повернулась в свій будинок, а ОСОБА_3 в квартиру. За цей час ОСОБА_6 вклала грошові кошти в ремонт квартири. Квартира належала ОСОБА_3, але вона повинна була дістатися ОСОБА_6, тому питання про ремонт квартири з ОСОБА_3 не погоджувався. Просив задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6

Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні на позов ОСОБА_3 надав заперечення, які підтримав. В своїх запереченнях вказав, що на його думку, обидві сторони зобов'язані повернути один одному отримане у виконання недійсних угод. ОСОБА_6 повинна повернути ОСОБА_3 суму в розмірі 19366,00 гривень, а ОСОБА_3 повинен повернути ОСОБА_6 суму 17324,09 гривень. Різниця на користь ОСОБА_3 складає 2043,00 гривень. Таке вирішення спору, на його думку буде законним та обґрунтованим.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною позивача- відповідача ОСОБА_3 Вони з чоловіком не могли укласти договір купівлі-продажу будинку, в зв'язку з тим, що не були готові всі документи. Домовлялися з ОСОБА_10 на 1 жовтня 2008 року. Вони продали квартиру, та залишились без житла, але купити будинок не могли. ОСОБА_6 знайшла квартиру, за яку вони з чоловіком платили. Вона була власницею квартири. Мешкали вони з чоловіком в будинку ОСОБА_6. Вони чекали місяць, два місяці, але документів на будинок не було. У них з чоловіком виникла підозра, що відповідачка обманює їх, тому вони квартиру оформили на неї. Домовленість була така, що відповідачка передає їм будинок, а вони доплатять різницю від вартості квартири. Вона не надавала дозволу на проведення ремонту в квартирі, вона її взагалі не бачила. Вона не знала, що за квартиру завдаток платила ОСОБА_6 В якій сумі був завдаток, вона не знає. В будинку вони прожили півтора місяці. Після чого вирішили, що слід ОСОБА_6 повернутися жити в будинок, а їм з чоловіком їхати мешкати в квартиру. ОСОБА_6 казала, що як тільки будуть готові документи на будинок, вони оформлять договір. На сьогоднішній день вона не хоче придбати цей будинок.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що в серпні 2008 року вона познайомилась з ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які звернулися в агентство нерухомості. Кожний з них пропонував свій варіант. З документами були проблеми зі сторони ОСОБА_6, цим займалось агентство нерухомості «Лідер». Ключі передавались при ній, були також відповідачка, її брат та власник квартири. ОСОБА_7 йшла про ремонт, відповідачка мала бажання перестроїти квартиру. Вона порекомендувала спочатку оформити всі документи, а потім робити ремонт. При оформленні залогу був кредит з банку. Позивач намагався поговорити з відповідачкою, про те що необхідно почекати, так як строк отримання кредиту затягнувся. Ключі передавались відповідачці попереднім власником для того щоб вона мешкала в ній. Угода ще не була до кінця оформлена. Таке рішення сторонами було прийнято. У ОСОБА_3 був строк розрахунків по покупці будинку. Були встановлені певні строки по покупці будинку. По строкам ОСОБА_3 не встигав розрахуватись з ОСОБА_6, про що він говорив ОСОБА_6, та остання погодилась почекати.

Вислухавши пояснення позивача-відповідача, представників позивача-відповідача, відповідачки-позивачки, представника відповідачки-позивачки, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про витребування грошових коштів (авансу), сплачених за житловий будинок та стягнення моральної (немайнової) шкоди підлягає частковому задоволенню, та зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, стягнення збитків та моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_3 мав намір придбати у ОСОБА_6 будинок, розташований у м. Сєвєродонецьку, вул. Донецька, буд. № 19. Внаслідок чого між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір про наміри від 14.07.2008 року, згідно якого сторони зобов'язались укласти договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості - житлового будинку, розташованого за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. № 19 і провести повний розрахунок, в строк не пізніше 17-00 години 1 жовтня 2008 року. Згідно п. 6 даного договору з метою забезпечення взятих на себе зобов'язань, а саме реалізувати намір укласти договір купівлі-продажу вищевказаного об'єкту нерухомості, покупець ОСОБА_3 в день підписання даного договору передав продавцю ОСОБА_6 грошову суму в розмір 3000 (три тисячі доларів США). Продавець об'єкту нерухомості зобов'язується за свій рахунок в найкоротші строки оформити документи, які необхідні для укладення договору на відчуження об'єкту нерухомості /а.7/. 18.07.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений аналогічний договір про намір, згідно якого покупець ОСОБА_3 в день підписання даного договору передав продавцю ОСОБА_6 грошову суму в сумі 1000 (одна тисяча доларів США) /а.с.8/.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. № 19, між позивачем-відповідачем ОСОБА_3 та відповідачкою позивачкою ОСОБА_6 укладений не був.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, зобов'язання із завдатку не можуть виникнути, якщо на момент укладання правочину про завдаток не укладено основне зобов'язання, тобто - договір купівлі-продажу або попереднього договору про купівлю-продаж.

Згідно ч.2 ст.570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином суд вважає, що зобов'язання із завдатку не можуть виникнути, якщо на момент укладення правочину про завдаток не укладено основного зобов'язання (договору купівлі- продажу); завдаток не може забезпечувати зобов'язання, передбачені у попередньому договорі; завдаток, сплачений згідно із правочином про завдаток за відсутності реально укладеного договору купівлі-продажу, є авансом (презумпція авансу - ч.2 ст.570 ЦК України). Отже, якщо сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом та повертаються в тому розмірі, в якому надавались.

Оскільки ОСОБА_3 і ОСОБА_6 домовились укласти договір купівлі-продажу будинку, але відповідно його не оформили, то передана в рахунок виконання договору сума 4000 (чотири тисячі) доларів США, що на той момент згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 19366 гривень 60 копійок, визнається авансом та повертається в такому розмірі, в якому вона надавалась.

Згідно ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вищевказаного, на думку суду аванс сплачений ОСОБА_3 за будинок ОСОБА_12 у розмірі 4000 доларів США, що еквівалентно 19366 гривень 60 копійок, який отримана ОСОБА_6 є майном (тобто грошовими коштами), яке відповідачем набуте безпідставно і яке відповідно повинно бути повернуто ОСОБА_3 в повному обсязі.

Позивач-відповідач ОСОБА_3 в своїх уточнених позовних вимогах просить суд стягнути з ОСОБА_6 грошові кошти, отримані нею від ОСОБА_3 в якості авансу за будинок, з урахуванням інфляції станом на 20.09.2010 року у сумі 24150,15 гривень, з яких 4783,55 гривень - сума інфляційного збільшення, 19366,60 гривень - сума боргу; відсотки за користування чужими грошовими коштами станом на 20.09.2010 року у сумі 4079,20 гривень; та 3 % річних станом на 20.09.2010 року у сумі 1146,08 гривень.

На думку суду, вимога ОСОБА_3, щодо стягнення авансу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми підлягає задоволенню, а вимога щодо стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача-відповідача ОСОБА_3 щодо стягнення суми авансу за будинок, з урахуванням інфляції станом на 20.09.2010 року у сумі 24150,15 грн., з яких 4783,55 грн. - сума інфляційного збільшення, 19366,60 грн. - сума боргу та три відсотки річних станом на 20.09.2010 року у сумі 1146,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З розрахунками наданими суду позивачем-відповідачем ОСОБА_3, суд повністю погоджується.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В договорах наміру укладеними між сторонами 14.07.2008 року та 18.07.2008 року не було передбачено зобов'язання сплачувати проценти за користування грошовими коштами, тому позовна вимога про стягнення з ОСОБА_6Б, на користь ОСОБА_3 відсотки за користування чужими грошовими коштами станом на 20.09.2010 року у сумі 4079,20 гривень, є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_6 на його користь моральної шкоди в сумі 4000 гривень, на думку суду, вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні інших цивільних прав, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

На думку суду, позивачем в судовому засіданні не було надано достатніх доказів того, що діями відповідачки-позивачки ОСОБА_6 йому було завдано моральної шкоди і в наслідок цього він зазнав моральних страждань.

Позовна вимога ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_6 на його користь 3000 гривень у якості компенсації витрат на правову допомогу, підлягає частковому задоволенню, оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 задовольняються судом частково, тому керуючись ст.ст.79,88 ЦПК України, суд вважає за необхідне присудити позивачеві витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2000 гривень, шляхом стягнення даної суми з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3

Зустрічна позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, стягнення збитків та моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з наступним.

ОСОБА_6 просить суд встановити, що договір про угоду сторін з продажу об'єкта нерухомого майна - буд.19/1 по вул. Донецька м. Сєвєродонецька Луганської області від 14 липня 2008 року є попереднім договором купівлі-продажу буд. 19/1 то вул. ОСОБА_13ОСОБА_14 та визнати попередній договір купівлі продажу буд. 19/1 по вул. Донецька ОСОБА_14 дійсним.

В судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір про наміри від 14.07.2008 року.

Відповідно до ч.4 ст.635 ЦК України договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

З пояснень наданих в судовому засіданні сторонами не вбачається, що сторони при укладанні договору від 14.07.2008 року надавали йому сили попереднього договору, вони укладали його саме, як договір про намір, згідно якого сторони зобов'язались укласти договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості - житлового будинку, розташованого за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. № 19.

Враховуючи викладене, договір про намір від 14.07.2008 року, не має підстав визнати попереднім договором купівлі-продажу будинку, а відповідно й визнати попередній договір дійсним, в зв'язку з чим, вищевказані позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 вартості безпідставно набутого майна у розмірі 14971,54 гривні та збитків у розмірі 3425,15 гривень, то суд вважає, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з пояснень відповідачки-позивачки ОСОБА_6, коли вона переселилась у квартиру АДРЕСА_8, нею були встановлені нові двері, вікна, відремонтований котел, виконані роботи по монтажу відкосів та стелі. Все це залишилось ОСОБА_3 та є безпідставно набутим їм майном вартість якого складає 14971,54 гривні. Крім того, ОСОБА_6 зазнала збитки по сплаті завдатку за квартиру та транспортних послуг в розмірі 3425,15 гривень. На підтвердження вказаних обставин відповідачкою-позивачкою ОСОБА_6 до її зустрічного позову були надані копії відповідних квитанцій.

Згідно копії акту на виконання робіт монтажу відкосів та стелі по вул. Гагаріна 104/119 від 27.11.2008 року, ОСОБА_6, було сплачено ПП ОСОБА_15 1457,00 гривень /а.с.56/. З копії акту-наряду на виконання робіт по ремонту котла від 29.10.2008 року за адресою вул. Гагаріна 104/119 вбачається, що ОСОБА_6 сплатила в сервісний центр «Городок» 60 гривень 00 копійок /а.с.58/. Згідно копії квитанції № 01085 від 25.10.2008 року та копії акту прийому-передачі ОСОБА_6 за демонтаж та установку вікон за адресою вул. Гагаріна 104/119 ПП Хоруженко сплатила 8341,12 гривень /а.с.59-60/.

Згідно ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, суд вважає, що вищевказане майно дійсно є безпідставно набутим, в зв'язку з чим вартість безпідставно набутого майна в розмірі 9858 гривень 12 підлягає стягненню з позивача-відповідача ОСОБА_16 на користь відповідачки-позивачки ОСОБА_6

Що стосується, всіх інших копій квитанцій доданих до зустрічного позову ОСОБА_6, суд не приймає їх до уваги, оскільки з них не вбачається на яку саме адресу були доставлені товари чи за якою адресою були надані послуги і ким вони оплачувались, та чи були зазначені в них матеріали використані ОСОБА_6 саме для проведення ремонту у квартирі АДРЕСА_11, тому позовні вимоги відповідачки-позивачки ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 вартості безпідставно набутого майна у розмірі 14971,54 гривні та збитків у розмірі 3425,15 гривень, підлягає частковому задоволенню в розмірі 9858 гривень 12 копійок.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь моральної шкоди в сумі 20000 гривень, на думку суду, вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідачкою-позивачкою в судовому засіданні не було надано достатніх доказів того, що діями позивача-відповідача ОСОБА_3 їй було завдано моральної шкоди і в наслідок цього вона зазнала моральних страждань.

Позовна вимога ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 2000 гривень у якості компенсації витрат на правову допомогу, підлягає частковому задоволенню, оскільки зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 задовольняються судом частково, тому керуючись ст.ст.79,88 ЦПК України, суд вважає за необхідне присудити відповідачці-позивачці витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1400 гривень, шляхом стягнення даної суми з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,79,88,212-215 ЦПК України, ст.ст.23,533,536,548,570,625,635,1212,1213 ЦК України, Постанова пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року з (подальшими змінами), суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про витребування грошових коштів (авансу), сплачених за житловий будинок та стягнення моральної (немайнової) шкоди, третя особа - ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошові кошти, отримані нею від ОСОБА_3 в якості авансу за будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_12, з урахуванням інфляції станом на 20.09.2010 року у сумі 24150 (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят) гривень 15 копійок, з яких 4783 (чотири тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 55 копійок - сума інфляційного збільшення, 19366 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят шість) гривень 60 копійок - сума боргу.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 три відсотки річних станом на 20.09.2010 року у сумі 1146 (одна тисяча сто сорок шість) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок у якості компенсації витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, стягнення збитків та моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 вартість безпідставно набутого майна у розмірі 9858 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Сєвєродонецького

міського суду ОСОБА_17