Апеляційний суд Харківської області

м. Харків, пл. Руднєва, 36, 61050, (057) 751-88-71

Справа № 22-ц-3006/2011 Головуючий 1-ї інстанції – Шульга Н.В.

Категорія - відшкодування шкоди Доповідач – Зазулинська Т.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді – ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії – ОСОБА_1 ОСОБА_2

при секретарі – Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2009 року позивачі звернулися до Жовтневого районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_6, в якому просили стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_3 11075,87 грн. у відшкодування матеріальної шкоди і 15000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 205,41 грн. у відшкодування матеріальної і 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди і на користь ОСОБА_7 – 10000,00 грн. – у відшкодування моральної шкоди, а також стягнути на їх користь судові витрати, які складаються з судового збору і витрат, пов»язаних з розглядом справи.

У обґрунтування заявлених вимог зазначали, що 30 грудня 2008 року з вини відповідача ОСОБА_6 сталася ДТП, в умовах якої був пошкоджений автомобіль ВАЗ-21043, державний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9, а ОСОБА_4 і ОСОБА_5 мають право на управління ним.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля ВАЗ-21043, державний знак НОМЕР_1 становить 10178,91 грн.

Витрати за проведення автотоварознавчого дослідження склали -705,88 грн.; на відправку телеграми відповідачу з повідомленням його про час і місце проведення дослідження автомобіля -50,96 грн.

Оскільки при ДТП були пошкоджені дверцята і капот автомобіля виникла необхідність у користуванні послугами платної автостоянки, витрати на що склали 856,00 грн.

30.12.2008 року ОСОБА_5 займався оформленням тимчасового талону на автомобіль на своє ім»я, Вартість підготовки агрегатів для огляду, реєстрації талона; свідоцтва про реєстрацію та комплексу інших послуг склала 205,41 грн., однак в обідню перерву сталася ДТП і він не зміг отримати талон і поніс збитки на зазначену суму.

Спричинена їм моральна шкода полягає у тому, що була втрачена можливість використовувати автомобіль у підприємницькій діяльності сім»ї, виникла необхідність відшукувати кошти для його ремонту, що порушило звичний уклад життя сім»ї, призвело до душевних страждань, погіршило стан здоров»я ОСОБА_3, який страждає низкою кардіологічних захворювань. ОСОБА_5 під час зіткнення автомобілів відчув великий стрес, який сказався на його психіці, а ОСОБА_4 хвилювалася за стан здоров»я ОСОБА_5

Згодом вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди позивачі збільшили до 12 638,24 коп. і просили також стягнути на їх користь з відповідачів 2400,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_8 позов не визнав, ОСОБА_6 вважав вимоги завищеними, зокрема в частині відшкодування матеріальної шкоди в зв»язку з тим, що до них включені затрати на ремонт автомобіля, які не знаходяться у причинному зв»язку з ДТП.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 серпня 2010 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 10178,91 грн., на відшкодування моральної шкоди – 1000 грн.; 111,78 грн. судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ і 500 грн. витрат на правову допомогу.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просять змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог як необґрунтоване і незаконне і задовольнити заявлені ними позовні вимоги у повному обсязі. При цьому посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_6 також просить змінити вказане рішення, зменшивши суми стягнення у відшкодування матеріальної шкоди на 6755 грн., у відшкодування моральної шкоди – до 500 грн.. а в іншій частині рішення залишити без змін. Рішення просить змінити з підстав неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і неправильного застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді; пояснення сторін та представника відповідачів; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, судова колегія доходить висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_6 і ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, апеляційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_5 – підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За положеннями ст.1166, ч.1 ст. 1167, ч.1 ст.1168, ч.2 ст.1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка спричинила шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода спричинена не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідачі ОСОБА_8 і ОСОБА_6І не заперечували того факту, що 30.12.2008 року відповідач ОСОБА_6І на відповідній правовій підставі керував автомобілем ВАЗ-21013 державний номер 45-71ХА своєї провини у скоєнні ДТП 30.12.2008 року останній не заперечував. Постановою судді Ленінського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2009 року ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст..124 КУпАП, яке полягає у тому, що 30.12.2008 року він керував автомобілем ВАЗ-21013 державний номер 45-71ХА, порушив п.п.8.4,16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з автомобілем ВАЗ-21043, державний знак НОМЕР_2 та технічних пошкоджень транспортних засобів.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що відповідальність за завдану в умовах ДТП шкоду повинен нести ОСОБА_6,як особа, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом і яка винна у спричинення шкоди та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_8 як власника автомобіля ВАЗ 21013 державний номер 45-71ХА.

Розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля ВАЗ-21043, державний знак НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП за висновком спеціаліста-автотоварознавця ХНДІСЕ за №237 від 12 листопада 2009 року складає 10178,91 грн.

Висновок містить дані технічного огляду спеціалістом автомобіля ВАЗ 21043 , які не суперечать даним акту технічного огляду цього транспортного засобу після ДТП ; вартість деталів автомобіля, що підлягають заміні, вартість ремонтних робіт, а також посилання на методику та літературу, якими користувався експерт при проведенні дослідження та визначенні розміру шкоди.

При визначенні розміру матеріальної шкоди спеціалістом, шляхом додаткового зменшення ринкової вартості ТС (10%), враховані також і виявлені при дослідженні автомобіля сліди відновлювального ремонту капоту, крила переднього лівого та двері передньої лівої.

Посилаючись на завищення цього розміру, відповідач ОСОБА_6 не спростував висновок спеціаліста в будь-якій конкретній позиції. Заявивши вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 205,41 грн. ОСОБА_5 не надав доказів того, що на його звернення компетентним органом було відмовлено у повернення понесених витрат в зазначеній сумі.

Позивачами також не надано суду належних та допустимих доказів того, що реальні витрати на відновлення пошкодженого автомобіля перевищують визначений спеціалістом розмір матеріальної шкоди, а також, що понесені ОСОБА_10 витрати не підлягали поверненню тому рішення суду в цій частині не підлягає скасуванню чи зміні як в частині розміру матеріальної шкоди так і в частині визначення особи, з якої підлягає стягненню спричинена шкода.

З зазначеними в рішенні висновками, з яких судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 судова колегія погоджується і не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду в частині вирішення цих вимог з мотивів, викладених в апеляційній скарзі позивачів.

Між тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу; вимог ОСОБА_3 про відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, відправку телеграми та 130 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд першої інстанції виходив з того, що :

-не надано належних та допустимих доказів спричинення ОСОБА_10 моральної шкоди;витрати на проведення автотоварознавчого дослідження спеціалістом не відносяться до судових витрат у відповідності зі ст. 79 ЦПК України, а також з того, що на час вирішення спору максимальний розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи становить 120,00 грн., тому відсутні підстави у відшкодуванні реально пронесених ОСОБА_9 вказаних витрат в сумі 250,00 грн.

Судова колегія не може погодитись в повній мірі з вказаними висновками суду з наступних підстав.

Речовими доказами на чуже майно є право володіння (тп.1 ч.1 ст.395 ЦК України.

Згідно зі ст..396 ЦК особня, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень гл.29 цього Кодексу. Тобто не тільки власник, а й володілець майна має право на відшкодування завданої йому , зокрема, моральної шкоди,

25.04.2007 рок нотаріально посвідчено довіреність, відповідно до якої ОСОБА_3 надав право ОСОБА_10 керувати та розпоряджуватися належним йому автомобілем НОМЕР_3, зокрема і укладати угоди щодо відшкодування заподіяної шкоди у разі спричинення такої шкоди та ін.

З матеріалів справи вбачається і не оспорюється відповідачем ОСОБА_6, що під час ДТП, що сталася 30.12.2008 року з вини останнього, автомобілем НОМЕР_3 на вищевказаній правовій підставі керував ОСОБА_5

Доказів будь-якої вини ОСОБА_5 у настанні вказаної ДТП матеріали справи не містять і відповідачем ОСОБА_6 таких доказів не надано ані суду першої ані суду апеляційної інстанції.

За таких обставин судова колегія вважає, що твердження позивача ОСОБА_5 про те, що він переніс стрес, за умови відсутності його вини у настанні ДТП під час зіткнення автомобілів 30.12.2008 року, тобто йому була спричинена моральна шкода, є такими, що відповідають вимогам закону і фактичним обставинам справи. Проте. не погоджуючись з заявленими ним вимогами в частині визначення розміру цієї шкоди і виходячи з роз»ясне нень , що викладені у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року ( зі змінами від 25 травня 2005 року)відповідно до яких розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин і того, що при цьому суд має керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості, судова колегія вважає за необхідне стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн. і відповідності до ст..79, 88 ЦПК України тобто пропорційно задоволеним вимогам та з урахуванням положень Декрету КМУ щодо їх граничного розміру стягнути 50,00 грн. понесених документально підтверджених витрат на правову допомогу, надання яких підтверджено журналами та технічними записами судових засідань суду першої інстанції.

Підлягає скасуванню і рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_3 про відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля для визначення розміру спричинено матеріальної шкоди і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Підтверджені відповідними квитанціями витрати на автотоварознавче дослідження, яке проведено спеціалістом ХНДІСЕ ім.. засл.проф.Бокаріуса та витрат на відправку телеграми відповідачу не відносяться до судових витрат у відповідності до приписів ст. 79 ЦПК України, але позивачем ОСОБА_9 вимоги про їх стягнення були заявлені з посиланням на те, що 705,88 грн. і 50,96 грн. є збитками, яких він зазнав з вини відповідача внаслідок пошкодження належного йому автомобіля з метою довести розмір спричиненої матеріальної шкоди і забезпечити реалізацію прав відповідача щодо участі останнього у проведенні автотоварознавчих досліджень.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи були сплачені позивачами у відповідності з законодавчо визначеним на момент їх звернення до суду розмірів цих витрат; підтверджені документально , тому підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Керуючись ст..ст.303,304, п.п.2,3 ч.1 ст.307, ст. ст. 88, 309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України

судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 серпня 2010 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення на його користь витрат на проведення автотоварознавчого дослідження і направлення телеграми і в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково Стягнути на його користь з ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 1000( одну тисячу) грн..

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 705 (сімсот п»ять) грн.. 88 коп. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля і 50 ( п»ятдесят) грн. 96 коп. витрат на відправку телеграми.

Це ж рішення змінити в частині розподілу судових витрат: скасувати в частині відмови в стягненні витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і відмови у стягненні на користь ОСОБА_5 витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 130 ( сто тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. а на користь ОСОБА_5 по 50 ( п»ядесят) грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий –

Судді -