Справа № 11-289/2009 року головуючий в І-ій інстанції Леванчук А.О.
категорія: ст. 286 ч.2 КК України доповідач Шершун В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Дуфнік Л.М.,
суддів Шершуна В.В., Матущака М.С.,
з участю прокурора Бардецького О.І.,
та захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 26 березня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, уродженця с.Черепівка Хмельницького району Хмельницької області, мешканця с. Калинівка Хмельницького району Хмельницької області, з середньою освітою, працюючого муляром ПП „Круз”, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, -
засуджено за
• ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст.75 КК України постановлено звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.
Відповідно до ст.76 КК України постановлено встановити відносно ОСОБА_3 такі обмеження:
• не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
• повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;
• періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС у Хмельницькій області за проведення автотехнічної експертизи судові витрати (р/р № 35228001000040, код 25575309, МФО815013 банк УДКУ в Хмельницькій області, призначення платежу: - за дослідження №12) у розмірі 141 грн. 19 коп..
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу залишено попередню - підписку про невиїзд.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
Згідно вироку місцевого суду ОСОБА_3 30.11.2008 року близько 20 години, керуючи транспортним засобом марки „Москвич 2140” д/н НОМЕР_1, по автодорозі Хмельницький-Миколаїв зі сторони с.Черепівка Хмельницького району в напрямку с.Калинівка Хмельницького району на 8 км.+800м. діючи необачно та легковажно, не врахував дорожню обстановку та стан керованого ним автомобіля, під час засліплення світлом зустрічного транспортного засобу мотоцикла „ИЖ-7-108” д/н НОМЕР_2 не прийняв заходів для включення аварійної світлової сигналізації, зменшення швидкості руху та зупинки керованого ним автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з мотоциклом. Внаслідок зіткнення транспортних засобів мотоцикліст ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ран м'яких тканин лобної ділянки голови, лівого стегна і лівої гомілки, струсу головного мозку, відкритих переломів лівої стегнової кістки і обох кісток лівої гомілки з розвитком травматичного шоку середньої важкості та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання). Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди підсудний ОСОБА_3 з місця пригоди зник.
Як видно зі змісту апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить вирок щодо ОСОБА_3 скасувати і постановити новий, яким призначити йому покарання в межах санкції ст.286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. При цьому апелянт посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. ОСОБА_2 вказує, що суд не врахував, що після скоєння злочину ОСОБА_3 залишив місце події і був затриманий лише через кілька днів. Крім того, потерпілий посилається на те, що засуджений, всупереч домовленості між ними, не сплатив йому вартість пошкодженого мотоцикла і моральні збитки, що вимусило його звернутись в суд в порядку цивільного судочинства, оскільки під час кримінальної справи цивільного позову не заявив. Апелянт також вказує, що внаслідок злочинних дій засудженого він втратив здоров'я і потребує довготривалого лікування, позбавлений повноцінного сімейного життя.
Заслухавши доповідача, прокурора, засудженого ОСОБА_3 і в його інтересах захисника ОСОБА_1, які вважають вирок законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження при зазначених у вироку обставинах, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав свою вину і пояснив, що 30.11.2008 року, біля 20 00 год. на автомобілі „Москвич 2140” д/н НОМЕР_1 рухався з с. Черепівка в с. Калинівка Хмельницького районну Хмельницької області. Разом з ним була дружина - ОСОБА_4 та дитина. Він був засліплений світлом мотоцикла, який рухався йому на зустріч і допустив з ним зіткнення. Дружина зразу ж зателефонувала до ОСОБА_5, який приїхав на місце події з дружиною і забрав потерпілого, щоб доставити його в лікарню, з ним поїхала і їх дитина, а вони з дружиною залишились на місці події, ще почекали, а оскільки нікого не було поїхали додому. Він повністю оплатив лікування потерпілого.
Ці покази повністю підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5.
Ці ж обставини підтвердив в своїх показах потерпілий ОСОБА_2, який пояснив, що рухався на належному йому мотоциклі в с. Черепівка несподівано зустрічний автомобіль виїхав на його смугу руху і зіткнувся з ним. В результаті зіткнення його викинуло з мотоцикла, він отримав тяжкі тілесні ушкодження. Через деякий час його на автомобілі ОСОБА_5 відвезли додому де викликали швидку і доставили в лікарню.
Покази засудженого і потерпілого, а також свідків про обставини скоєного злочину підтверджуються протоколом огляду місця події, згідно якого на ділянці дороги Черепівка - Калинівка на правій смузі руху в напрямку с. Калинівка виявлено два сліди протектора які заходять на праву обочину. На відстані 36,8 м. від них на лівій смузі дороги виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров, білий пластмасовий уламок, накладку, осип фарби білого кольору, частини корпусу дзеркала заднього виду.
Як видно з протоколу огляду господарства ОСОБА_3, в нього виявлено автомобіль „Москвич 2140” держномер НОМЕР_1 у якого деформовано переднє ліве крило, бампер, відсутня передня ліва фара.
Згідно з протоколом огляду мотоцикла „Іж-Планета” держномер НОМЕР_2 у нього деформовано паливний бак зліва, відсутня кришка бардачка зліва, пошкоджений акумулятор, передня та задня лапка зліва, зламаний задній лівий показник поворотів.
Наведене свідчить, що автомобіль і мотоцикл мали контакт лівими сторонами на смузі руху мотоцикла.
Згідно з висновками судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 виявлені тяжкі тілесні пошкодження у вигляді рани м'яких тканин голови, лівого стегна і лівої гомілки, струсу головного мозку, відкритих переломів лівої стегнової кістки і обох кісток лівої гомілки, які могли утворитись від дії твердих тупих предметів, якими могли бути зовнішні виступаючі конструкції частин легкового автомобіля, що рухався, з можливим вторинним ударом об частини транспортного засобу чи тверде дорожнє покриття, що підтверджує покази засудженого і потерпілого про механізм утворення тілесних ушкоджень останнього.
Про обставини дорожньо-транспортної події пояснив ОСОБА_3 і в ході відтворення обстановки і обставин події.
Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи, ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з мотоциклом за умови дотримання вимог п.п.10.1, 11.2, 11.3, 19.3 Правил дорожнього руху, в той час коли ОСОБА_2 не мав такої можливості.
Правила дорожнього руху України передбачають:
п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
п.11,2. Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.
п.11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
п.12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
п.19.3. У разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення - увімкнути, аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст.286 ч.2 КК України, оскільки він порушив вимоги п.п.10.1, 11.2, 11.3, 12.2, 19.3 Правил дорожнього руху в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні пошкодження.
Міра покарання ОСОБА_3 призначена з дотриманням вимог ст..65 КК України - з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував як обставини, що пом'якшують покарання засудженого те, що злочин він вчинив вперше, щире каяття у вчиненому. Повністю визнав свою вину, сприяв розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину і відшкодував потерпілому матеріальну шкоду - вартість лікування на суму 16 000 грн.
Ці обставини, на думку колегії суддів, давали підстави суду першої інстанції призначити засудженому покарання в мінімальному розмірі, передбаченому ст.286 ч.2 КК України і для звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком в порядку ст.75 КК України.
В зв'язку з цим, колегія суддів не знаходить підстав для посилення ОСОБА_3 покарання. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 залишив місце події, оскільки перед цим, він організував евакуацію потерпілого, що забезпечило надання йому своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги. Не може бути підставою для посилення покарання засудженому і те, що засуджений не відшкодував потерпілому моральних збитків та вартості ремонту мотоцикла, оскільки він з відповідним позовом до суду не звертався і як вказує сам апелянт, в даний час вирішує це питання в порядку цивільного судочинства, що ж стосується таких наслідків діяння засудженого, то вони враховані шляхом кваліфікації його дій за ст.286 ч.2 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Залишити вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2009 року щодо ОСОБА_3 без змін, а апеляцію потерпілого - без задоволення.
Головуючий
Судді