ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1577/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3 представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "АВТОБУС-ДНІПРО" до Державної податкової інспекції у Ленінському ройоні про зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
19 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОБУС-ДНІПРО» (далі - позивач або ТОВ "АВТОБУС-ДНІПРО") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про зобов’язання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі – відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. дніпропетровська) зареєструвати ТОВ «АВТОБУС-ДНІПРО» як платника податку на додану вартість та видати відповідне свідоцтво.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що роз’ясненням ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 16.12.2011 року №32328/10/29-0-18 позивачу було безпідставно відмовлено у реєстрації ТОВ «АВТОБУС-ДНІПРО» як платника податку на додану вартість.
Представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить залишити позовну заяву без задоволення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2011 року Позивач – ТОВ «АВТОБУС-ДНІПРО» звернулося до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська із заявою для реєстрації платника податку на додану вартість.
Роз’ясненням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 16.12.2011 року №32328/10/29-0-18 було запропоновано Позивачу подати нову заяву для реєстрації платника податку на додану вартість, у зв’язку із невідповідністю зазначеної заяви вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 183 Податкового кодексу України та п.5 розділу III Положення про реєстрацію платників податків №1400/18695, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №978 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 29.12.2010 року (далі – Положення), будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ.
Згідно з п. 183.14 Податкового кодексу України форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.
Пунктом 183.7 ст. 183 передбачено, що заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Відповідно до п. 7.2 розділу III Положення реєстраційну заяву обов’язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.
Відповідно до ст. 183.8 Податкового кодексу України та п.11 розділу III Положення орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу (п.5 розлілу I, п.3, 4, пп.5.1 п.5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу (п.1 розділу V Положення).
Згідно п. 10 розділу III Положення, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника ( для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Відповідно до п. 9 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.
Суд, дослідивши документи, надані сторонами, а саме реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми №1-ПДВ (особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в т.ч. підписувати договори зазначено ОСОБА_3) встановив, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська правомірно виявлено факт подання неповних та недостовірних даних в заяві ТОВ «АВТОБУС-ДНІПРО»: в п.7 заяви – недостовірно вказано розмір статутного капіталу. Відповідно до відомостей, які надійшли з Єдиного державного реєстру статутний капітал Позивача складає 2 тисячі грн., в заяві вказано в п. 7 – 1 тисячу грн.
Окрім того, в п. 13 даної заяви Позивачем надано неповний перелік юридичних осіб, у заснуванні та управлінні якими бере участь платник податку, та/або відповідальні особи, засновники платника податку, а саме Позивачем зазначено, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ «АВТ Дніпро» та керівником ТОВ «АВТОБУС ДНІПРО».
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи – ТОВ «АВТОБУС-ДНІПРО» ОСОБА_3 є засновником ще й ТОВ «ІНТЕРПРОМ».
Таким чином, в порушення п. 7.2 розділу III Положення Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОБУС-ДНІПРО» було надано неповні та недостовірні відомості в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість.
Суд звертає увагу також на те, що ТОВ «АВТОБУС-ДНІПРО» не було надано жодних матеріалів, які б свідчили про проведення фінансово-господарської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська правомірно запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОБУС-ДНІПРО» подати нову заяву для реєстрації платника податку на додану вартістю.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень.
У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову має бути відмовлено, з викладених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУС-ДНІПРО» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 22.03.2012 року.
Суддя ОСОБА_1