ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а- 3964/09/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді Хоми О.П.,
при секретарі Янчак П.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
перекладача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Туреччини ОСОБА_3 про примусове видворення за межі України та продовження терміну тримання його в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, необхідного для видворення в примусовому порядку,
в с т а н о в и в :
Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що громадянин Туреччини ОСОБА_3, 31.05.2009 року о 04 год. 00 хв. у групі осіб здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктом пропуску через державний кордон. Наміру до кінця не довів, був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби «Краківець» на відстані близько 20 м від лінії державного кордону на напрямку 548 прикордонного знаку, що на території Краковецької селищної ради Яворівського району Львівської області. Відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області від 04.06.09 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204? КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 15 діб адміністративного арешту. Позивач вважає, що ОСОБА_3 порушив законодавство України з прикордонних питань і підлягає примусовому видворенню з України. Одночасно просить продовжити термін утримання громадянина Туреччини ОСОБА_3, 01.03.1967 року народження, на період необхідний для видворення за межі території України в примусовому порядку на термін до шести місяців з дня затримання та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач позов визнав та пояснив, що мав намір через україно-польський кордон дістатися до родичів, котрі проживають у Німеччині, і там працевлаштуватись. В Україні залишатися не бажає, повернутися у Туреччину не може через відсутність закордонного паспорта.
Суд, заслухавши доводи позивача, пояснення відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
Цією нормою передбачено, що видворення іноземця чи особи без громадянства може проводитись за таких підстав:
- якщо вони вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного їм покарання чи виконання адміністративного стягнення;
- якщо їх дії грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства;
- якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку;
- якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Судом встановлено, що громадянин Туреччини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, прибув із Туреччини в Україну 25.05.2009 року в установленому законом порядку через пункт пропуску «Бориспіль» у м. Київ з метою подальшого транзитного пересування до однієї з країн Західної Європи не маючи для цього належним чином оформлених проїзних документів. 31.05.2009 року о 04 год. 00 хв. він з групою осіб - громадян Туреччини, був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділу прикордонної служби «Краківець» на відстані близько 20 м від лінії державного кордону на напрямку 548 прикордонного знаку, що на території Краковецької селищної ради Яворівського району Львівської області, при спробі незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктом пропуску через державний кордон.
З метою припинення правопорушення і до розгляду справи в суді у відповідності до п.14 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та ст.263 КУпАП до ОСОБА_3 застосовано адміністративне затримання (протокол від 31.05.2009 року) та поміщено його до пункту тимчасового тримання Мостиського прикордонного загону.
Згідно постанови Яворівського районного суду Львівської області від 04.06.09 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204? КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 15 діб адміністративного арешту.
Відповідач в судовому засіданні визнав факт спроби незаконного перетинання кордону держави України без відповідного дозволу та порушення норм чинного законодавства України.
Представлені позивачем документи та пояснення відповідача свідчать про те, що реалізуючі свої права та свободи, відповідач міг у встановленому порядку в'їхати в одну з країн Західної Європи, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте, знаючи про можливість легального в'їзду, відповідач вибрав для цього незаконний спосіб.
Судом встановлено відсутність підстав щодо вирішення питання стосовно відповідача про надання йому статусу біженця відповідно до чинного законодавства.
Аналіз поведінки громадянина Туреччини ОСОБА_3 під час його перебування на території України, а саме: порушення законодавства України з прикордонних питань та притягнення у зв'язку з цим до адміністративної відповідальності; відсутність належним чином оформлених документів, які дають йому право перетину кордону, а також відсутність на території України родинних зв'язків і намір потрапити в країни Західної Європи з метою пошуку кращого життя та працевлаштування, відсутність коштів на покриття витрат, пов'язаних з перебуванням в Україні, свідчать про те, що останній буде ухиляється від виїзду з України.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» затримання і примусове видворення з України іноземця може бути здійснене органом охорони державного кордону тільки на підставі постанови адміністративного суду, яка приймається судом, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від виїзду.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині примусового видворення відповідача, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Щодо вимог про продовження строку тримання відповідача, то відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Підпунктом 3.1.3. п. 3 глави 3 « Положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», затвердженого наказом МВС України від 16.10.2007 року № 390 встановлено , що поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.).
На підставі вищенаведеного та з урахуванням передбаченого п. 3 ч. 4 ст. 50 КАС України права суб'єкта владних повноважень звертатись лише із вимогою про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про продовження терміну тримання позивача на термін необхідний для видворення в примусовому порядку до шести місяців (до 30.11.2009 року) з метою підготовки документів на примусове видворення з утриманням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, задоволенню не підлягають, оскільки поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування до шести місяців згідно вказаних нормативних актів здійснюється на підставі постанови суду про примусове видворення.
В ідповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-14, 50, 71, 86, 94, 143, 158,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Примусово видворити громадянина Туреччини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження за межі України.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 16 червня 2009 року.
Суддя Хома О.П.