Апеляційний суд Харківської області

м. Харків, пл. Руднєва, 36, 61050, (057) 751-88-71

Справа 22-ц–5573 /2011 р. Головуючий 1 інстанції –

Категорія – про витребування ОСОБА_1

майна з чужого незаконного володіння Доповідач – Зазулинська Т.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

суддів – КРУГОВОЇ С.С., ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі – Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_4, в якому просив витребувати з незаконного володіння відповідачів належний йому на праві власності автомобіль МАЗ 5335 1988 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_1, а у разі неможливості витребувати – стягнути з них на його користь у солідарному порядку вартість автомобіля в сумі 25765,00 грн.

Крім того, просив стягнути з відповідачів на його користь у солідарному порядку 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що є власником автомобіля МАЗ 5335 1988 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_1 щодо якого навесні 2006 року домовився з відповідачем ОСОБА_2 про ремонт і продаж та поділ виручених від продажу автомобіля коштів, для чого видав йому та його дружині ОСОБА_5 довіреності на представництво його інтересів при продажу автомобіля.

З часу видачі довіреності на його звернення з питань продажу автомобіля відповідачі повідомляли, що триває його ремонт, потім посилалися на пошуки покупця. Оскільки тривало багато часу він вирішив забрати свій автомобіль, але відповідачі відмовитися його повернути, навіть і після скасування довіреностей чим порушили його право власника та спричинили моральну шкоду.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 29271,90 грн.; 693,15 грн. судових витрат та 5000 грн. – у відшкодування моральної шкоди.

Додатковим рішенням цього ж суду від 16 лютого 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18 жовтня 2010 року та направити справу на новий судовий розгляд.

При цьому посилається на незаконність і необґрунтованість рішення та порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, зазначає, що 15 серпня 2003 року він придбав спірний автомобіль у ОСОБА_6, який діяв за довіреністю від ОСОБА_3 Отримання від нього 2300 доларів США за автомобіль ОСОБА_6 підтвердив розпискою, яку суд безпідставно не взяв до уваги. Продаж автомобіля на запчастини відбувся під час дії довіреності, виданої йому ОСОБА_3, згідно якої він мав повноваження продати автомобіль за ціною, визначеною на власний розсуд.

Крім того, вказує, що ОСОБА_3 не збільшував своїх вимог в частині стягнення вартості автомобіля і навіть у дебатах позивач та його представник просили стягнути суму, зазначену в позові. Між тим, суд, вийшов за межі позову і стягнув більшу суму, ніж просив позивач, не навівши мотивів для такого рішення.

Вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди вважає недоведеними.

Заслухавши доповідь судді; пояснення осіб, що з»явилися; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги. судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль МАЗ 5335 1988 року випуску, двигун № НОМЕР_2 = 11150cuв. см. реєстраційний № 04468 ЄА, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ № 324902 та довідкою ВРЕВ міста Слов»янськ при УДАІ в Донецькій області ( а.с.20, 142).

Згідно довіреності, посвідченої 30.03.2006 року приватним нотаріусом Слов»янського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 і ОСОБА_4, кожен з яких міг діяти окремо продати вказаний автомобіль .

16 грудня 2008 року вказана довіреність була ОСОБА_3 скасована, про що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 нотаріусом було надіслано письмове повідомлення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення. вартості автомобіля суд першої інстанції на підставі встановлених обставин справи правомірно виходив з того, що ОСОБА_2 не доведено придбання цього автомобіля, тому ОСОБА_3 вправі витребувати своє майно, а оскільки можливість повернення транспортного засобу в натурі була втрачена, стягненню підлягала його вартість. Висновок суду про недоведеність ОСОБА_8 придбання спірного автомобіля доводами апеляційної скарги не спростовується.

Проте, вирішуючи справу в частині позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування вартості автомобіля суд, всупереч вимогам ч.1 ст.11 ЦПК України, вийшов за межі заявленого позову, і вказане порушення норм процесуального права є підставою для зміни рішення. Так, звернувшись з позовом, позивач просив витребувати у відповідачів належний йому автомобіль, а при неможливості витребування стягнути його вартість в сумі 26765,00 грн.

Після проведення судової авто товарознавчої експертизи, за висновками якої середня ринкова вартість автомобіля складає 29271,90 грн.. позивач позовних вимог не збільшував, тому суд не мав підстав стягувати з відповідача 29271,90 грн.

Підлягає зміні рішення суду і в частині вирішення вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Висновок суду про те, що протягом тривалого часу після скасування довіреності позивач не міг відновити свої права власника, чим йому була спричинена і моральна шкода відповідає встановленим обставинам справи і є правильним.

За роз»ясненнями, що викладені у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року ( зі змінами від 25 травня 2005 року) розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має керуватися засадами розумности, виважености та справедливости.

Судова колегія вважає, що розмір стягнення у відшкодування моральної шкоди визначений судом без урахування вказаних роз»яснень і є таким, що не відповідає характеру та обсягу моральних страждань позивача , засадам розумності і справедливості через його завищення, в зв»язку з чим і в цій частині рішення підлягає зміні зі зменшенням розміру стягнення.

Керуючись ст. ст.303,304, п.3ч.1 ст.307, ст,ст.309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України

судова колегія, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 жовтня 2010 року змінити зменшивши суму стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування вартості автомобіля до 26765,00. (двадцяти шість тисяч сімсот шістдесят п»ять) грн., у відшкодування моральної шкоди до 2000,00 ( дві тисячі) грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий –

Судді –