06.07.10 ,
Апеляційний суд Херсонської області
м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
Справа № 11а-782/10 Головуючий в 1 інстанції
ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.126 КК України Доповідач: Вороненко Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року липня місяця «06» дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого – Годуна В.А.
суддів – Вороненко Т.В., Калініченка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від «14» квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимий,-
засуджений за ч.2 ст.125 КК України до громадських робіт строком на 150 годин.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 2196,14 гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, та судові витрати в сумі 23,34 гривні.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше не судимий,-
засуджений за ч.1 ст.126 КК України до громадських робіт строком на 70 годин.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 450 гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків, та 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він, 18 січня 2009 року, близько 22.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні клубу с. Калинівка Голопристанського району Херсонської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, спричинив ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, 18 січня 2009 року, близько 22.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні клубу с. Калинівка Голопристанського району Херсонської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, навмисно наніс ОСОБА_2 удар кулаком в область грудної клітини, чим спричинив останньому фізичний біль.
В апеляції потерпілий ОСОБА_2 зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у прийнятті поданих ним доповнень до позовної заяви, в яких він прохав стягнути з засуджених додатково суму, витрачену ним на поїздки за викликом до суду. Також вказує на те, що безпідставно лише частково стягнута моральна шкода з засуджених. Зазначає також, що в резолютивній частині вироку суду першої інстанції повинно бути зазначено про стягнення з засуджених сум матеріальної та моральної шкоди саме на користь ОСОБА_2 Просить оскаржуваний вирок змінити, зазначивши в мотивувальній частині про стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, загалом 15634 гривень, а з ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, загалом 2685 гривень.
В запереченнях на апеляцію засуджений ОСОБА_3 вказує на безпідставність апеляції, просить вирок залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.95 року п.11 ч.4 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» - стягнення з засудженого безпосередньо на користь свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, понятого, перекладача витрат, пов'язаних з їх явкою за викликом, є неприпустимим. Також, як вбачається з постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин.
На думку колегії суддів, розмір сум, стягнених з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рахунок відшкодування потерпілому ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, відповідає фактичним обставинам справи, і ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.
Стосовно вказівки апелянта про те, що судом першої інстанції у вироку не зазначено про стягнення з засуджених сум в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди саме на користь ОСОБА_2, то це, при необхідності, повинно вирішуватися в порядку ст. 409 КПК України, згідно якої питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 квітня 2010 року, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - без зміни.
Головуючий:
Судді: