Апеляційний суд Харківської області
м. Харків, пл. Руднєва, 36, 61050, (057) 751-88-71
Справа № 22-ц-653/2011 Головуючий 1-ї інст. Шульга Н.В.
Категорія – житлові Доповідач – Зазулинська Т.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П
суддів – КРУГОВОЇ С.С., ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі – Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 31 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, третя особа – виконавчий комітет Жовтневої районної у місті Харкові ради про визнання права на проживання та реєстрацію за адресою проживання , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 31 серпня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3: визнано їх право на проживання в квартирі № 76 будинку № 57-а по Комсомольському шосе в місті Харкові.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права на проживання в квартирі № 76 будинку № 57-А по Комсомольському шосе в місті Харкові та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих вимог.
При цьому посилається на порушення норм матеріального права, а саме ст.ст.64,65 ЖК України; неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Позивач ОСОБА_7 в особі свого представника ОСОБА_8 на апеляційну скаргу подав заперечення, в яких просить скаргу відхилити, посилаючись на те, що рішення у справі ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді; пояснення осіб, що з»явилися до суду апеляційної інстанції ; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Спірною є трикімнатна ізольована квартира № 76 в будинку № 57-А по Комсомольському шосе в місті Харкові, яка згідно ордеру № 095431 була надана ОСОБА_4 на сім»ю з 4-х осіб, у тому числі ОСОБА_1 – чоловік.(а.с.46)
Шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 розірвано 14 грудня 2005 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права на проживання в спірній квартирі суд першої інстанції виходив з того, що позивачі вселилися в квартиру зі згоди наймача ОСОБА_4 та членів її сім»ї, які на той час мешкали разом з нею. Відповідач ОСОБА_1 на час вселення позивачів в квартирі не проживав, що встановлено судовими рішеннями в іншій справі, а також фактично перестав бути членом сім»ї наймача.
З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Так, відповідно до ч.1 ст.65, ч.ч.2,3 ст.64 ЖК України наймач вправі в установленому порядку з письмової згоди всіх сумісно проживаючих з ним членів сім»ї вселити в займане житлове приміщення свою дружину , дітей , батьків, а також інших осіб.
До членів сім»ї наймача відносяться дружина, їх діти і батьки. Членами сім»ї наймача можуть бути визнані і інші особи, якщо вони постійно проживають сумісно з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, вказані в ч.2 ст.64 ЖК перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж самі права і обов»язки як наймач і члени його сім»ї.
Позивачі, відповідач ОСОБА_4 не заперечують, що відповідач ОСОБА_1 не надавав своєї згоди на вселення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в спірну квартиру і на час їх вселення не був визнаний таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в установленому законом порядку, тобто за рішенням суду.( ст.72 ЖК України)
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2008 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи – Виконком Жовтневої районної у місті Харкові ради, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про продовження строків збереження житлового приміщення понад шість місяців та усунення перешкод в користуванні від 30 січня 2008 року рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 грудня 2007 року в частині визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням – квартирою № 76 в будинку № 57-А по Комсомольському шосе в місті Харкові і в позові ОСОБА_4 відмовлено. Вказане рішення залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 30.05.2008 року.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 грудня 2008 року ОСОБА_1 вселено в спірну квартиру.
За таких обставин посилання суду на те, що не проживання ОСОБА_1Ф в спірній квартирі на час вселення в неї позивачів встановлено судовими рішеннями не мають правового значення для набуття ОСОБА_2 і ОСОБА_3 права на постійне проживання в квартирі , оскільки ними не дотриманий встановлений законом порядок на вселення в житлове приміщення. До того ж рішенням апеляційного суду Харківської області від 30.01.2008 року встановлено , що не проживання ОСОБА_1 в спірній квартирі пов»язано з поважними причинами. Не має правового значення для вирішення позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права на проживання в квартирі і укладення між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 угод про переведення боргів по сплаті комунальних послуг.
ОСОБА_9 України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не підлягають застосуванню до вирішення спору, оскільки вказаний Закон не звільняє наймача від обов»язку отримати письмову згоду членів своєї сім»ї, у тому числі колишнього чоловіка, на вселення в квартиру своїх батьків.
Наведене свідчить, що висновки суду першої інстанції про законність вселення позивачів в спірну квартиру не відповідають фактичним обставинам справи і при вирішенні спору невірно застосовані норми матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст.309,313,314,316,319,324 ЦПК України судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 31 серпня 2010 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, третя особа – виконавчий комітет Жовтневої районної у місті Харкові ради про визнання права на проживання в квартирі № 76 по Комсомольському шосе, 57-А в місті Харкові і в задоволенні цих вимог відмовити.
В іншій частині вказане рішення в апеляційному порядку не переглядалось.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий – Судді -