h
справа № 2-а-33709/08
категорія 2.31.3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідачів щодо нарахування та виплати її батьку - ОСОБА_2 - щорічної разової матеріальної допомоги як учаснику бойових дій за 2005 - 2007 роки в розмірі меншому, ніж це визначено ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та стягнути на його користь з відповідачів різницю недоплаченої його батьку допомоги. Вимоги мотивує тим, що її батьку, Мойсеєнку М.П., учаснику бойових дій, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня повинна надаватися одноразова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Однак, за 2005-2007 роки вона виплачувалась Житомирським обласним центром по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат у неповному розмірі.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. Про причини неявки суду не повідомили, заперечень суду не надали.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив: спірні правовідносини регулюються Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Встановлено, що ОСОБА_2. був ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 29 березня 1996 року.
Як свідчить довідка Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2005 - 2006 роках - по 250 грн, у 2007 році - 280 грн, тобто з урахуванням обмежень, встановлених Законами України “Про державний бюджет на 2005 рік”, “Про державний бюджет на 2006 рік”, “Про державний бюджет на 2007 рік”.
Згідно ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня таким особам виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, дію вищезазначеної норми Закону, якою визначався розмір щорічної разової грошової допомоги, було зупинено ст. 34 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік”, ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік”. Положення даних статей на предмет їх відповідності Конституції України Конституційним Судом України не переглядались, а тому правових підстав для задоволення позову в частині стягнення допомоги за 2005-2006 роки немає.
Таким чином суд вважає, що ОСОБА_2. мав право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, визначеному ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, лише за 2007 рік, оскільки рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнана неконституційною ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою було зупинено дію ст. 12 зазначеного Закону у частині визначення розміру допомоги до 5 травня, але 7 листопада 2007 року він помер.
Позивачка ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2., що підтверджується відповідними документами. Згідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " ОСОБА_3 має право на отримання грошової допомоги належної її батькові, оскільки сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з цим Законом і залишилася не одержаною у зв'язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею.
Положенням ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. З урахуванням отриманої ОСОБА_2. разової грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 280,00 грн, суд вважає необхідним стягнути на користь ОСОБА_3 недоплачену разову грошову допомогу її батькові за вказаний період в розмірі 1770 грн 30 коп (410,06 грн х 5 - 280,00 грн).
Також суд вважає, що недовиплачену разову грошову допомогу слід стягнути з Головного управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, оскільки саме дана установа є головним розпорядником коштів та відповідно до ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Щодо вимог заявлених до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, суд вважає, що відповідач діяв у межах своїх повноважень та не є розпорядником коштів. Тому в задоволенні позовних вимог до нього суд відмовляє.
На підставі викладеного і керуючись Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22.10.1993 року, ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги у розмірі меншому, ніж це визначено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті разової грошової допомоги в розмірі 1770 грн 30 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос