Справа № 2 -А-616/1226

2009 рік

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2009 року  Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Новосьолової Г.М.,

при секретарі: Воблікової І.О.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1   звернувся до Свердловського міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, з дійсним адміністративним позовом, де в обґрунтуванні своїх вимог пояснив, що він народився 07 .06.1941року, відповідно до статті 1 Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.

Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2007 році йому така допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі.

Верховна Рада України прийняттям ст.ст. 77, 110 та Закону України №489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71 призупинила дію статті 6 Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» п.п.2 п.41 Розділу II Закону України №107-УІ від 28.12.2007р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнав неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. З, 12. ст. 71 Закону України №489-У від 19.12.2006 року, якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними.

Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п.41 розділу II Закону України №107-VI від 28.12.2007р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Пункт 5 Рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. та п. 6 Рішення Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008р. має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України і не може бути оскаржене.

Позивач вважає, що не виплата йому соціальної допомоги у 2007 році та обмеження її в 2008 році, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.

Згідно Закону України №107-VI від 28.12.2007р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд винести рішення, яким визнати дії Управління Пенсійного Фонду України а м. Свердловськ Луганської області по несплаті йому в 2007році та сплати не в повному обсязі у 2008 році щомісячної Державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни, ”неправомірними. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області нарахувати та сплати на його користь недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2008 роки за рахунок коштів Державного бюджету України. Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області на його користь всі судові витрати.

Крім того, враховуючи що строк звернення до адміністративного суду пропущений, він вважає за необхідне заявити клопотання про його поновлення з огляду на те, що вказаний строк ним пропущений за поважними причинами, а саме тяжкий стан здоров’я завадив йому своєчасно звернутися до суду за поновленням його порушеного права.

На підставі викладеного позивач просить суд винести рішення, яким визнати дії Управління Пенсійного Фонду України а м. Свердловськ Луганської області по несплаті йому в 2007році, та не в повному обсязі у 2008 році щомісячної Державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни ,” неправомірними. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області нарахувати та сплати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р.за рахунок коштів Державного бюджету України.

У судове засідання позивач не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, і оголосила заперечення. В своїх запереченнях посилається на наступне: відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому до внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві немає. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Виплатити підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни немає. До того ж ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює строк позовної давності в 1 рік. Позивачка претендує на перегляд рішень з 2007 року, тобто встановлено Законом строк для звернення до адміністративного суду було пропущено. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії посвідчення № 604376 від 2003 року на ім’я ОСОБА_1, убачається, що він має правовий статус дитини війни. (а.с. 6).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач разом із заявленими вимоги про поновлення строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску.

У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 та 2007 роки, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року.             Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року - 605 грн., з 1 липня 2008 року - 607 грн.

     Таким чином, суд вважає, що з 22 травня 2008 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню та відповідач мав виплачувати йому підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року неправомірними, та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області зробити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17,18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

    ПОСТАНОВИВ:    

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням здійснених виплат.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за пропуском  строку позовної давності.

 Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя: